Як живеться українцям у Чехії. ІНТЕРВ’Ю. ФОТО
Чехам байдуже, українець ти, чи росіянин. Для них ти – «русак». Про те, як живеться нашим землякам в Чехії розповів Волинським Новинам лучанин Андрій Драч.
На моє питання, як так склались обставини, що він змінив країну проживання, хлопець розповів свою історію. Каже, що ще в далекі дев’яності, коли потрібно було якось «крутитись», його тато подався до Чехії. Згодом, вийшло налагодити бізнес та з’явилась можливість переїхати туди жити.
Хлопець якраз закінчував восьмий клас і вирішив продовжити навчання в Чехії.
До речі, як зауважив Андрій, рівень знань, який дають наші загальноосвітні школи набагато вищий за аналогічний показник у європейських. Правда, після цього перспектив майже немає.
«Всі ми знаємо Українські реалії…», - констатує хлопець.
Разом з тим, на Батьківщину Андрій старається приїжджати раз в півроку, особливо, на свята. Тут у нього залишилась найдорожча йому людина – його бабуся, а також друзі, з якими товаришує ще з дитинства.
Зараз юнак навчається на факультеті німецької філології, та паралельно працює, викладаючи мову для менеджерів однієї з фірм.
Працювати суто лінгвістом надалі він не планує – хоче використати ці знання в області фінансів, маркетингу, тощо. Адже, з його слів, знання іноземних мов, у будь-якому випадку, відкриває нові перспективи і надає великі переваги у сучасному світі. Також Андрій заочно здобуває освіту теолога на Православному факультеті в Словакії.
Та навіть це не завадило йому займатись боксом – деякий час він змагався на досить серйозному рівні, але, в один момент, прийшлось зробити вибір: спорт, або ж навчання. Юнак обрав друге.
На питання про те, як би склалась доля Андрія, якби він залишився в Україні, він без вагань відповів:
«Я був би зовсім іншою людиною. Почнемо з того, що я хотів стати військовим, збирався після 9 класу поступати у воєнний ліцей. У Чехії ця моя маленька мрія так і залишилась мрією – громадянство міняти я не хотів, та й не хочу зараз. Так само, як і служити у армії НАТО».
Як живеться іншим народам в Чехії
Мій співрозмовник розповів мені, що в «нульових» роках, українців у Чехії було чимало. Але з 2008 року їх кількість кардинально зменшилась. Причиною цьому, як він каже, є негласна політика місцевого уряду, згідно з якою вони намагаються блокувати міграцію громадян у Чеську Республіку.
«Думаю, робиться це для того, щоб якось стимулювати низькокваліфікованих місцевих працівників, які можуть, образно кажучи, працювати лопатою. А який чех сам по собі захоче відірватись від бокалу пива, підняти м’яке місце з дивану, та піти копати рів?», - пояснює Андрій.
Разом з тим, хлопець зауважує, що сама Прага – це майже російськомовне місто. Там звідусіль лунає українська та російська мови. До речі, для чехів особливої різниці між тим, хто ти є: українець чи росіянин, практично немає – місцевим просто байдуже. І тих і інших називають словом «русак», ототожнюючи ці етнічні групи між собою.
«Російську общину є за що похвалити – тут вони дружніше живуть, ніж наші. Бережуть свою культуру, традиції», - розповідає юнак.
Також, з його слів, дуже комфортно тут влаштувались цигани. Адже вони отримують від держави соціальні пільги, при цьому зовсім не працюючи, у той час, коли чехи в скрутних ситуаціях мінімально користуються такою допомогою, то цигани нею відверто зловживають.
З українцями місцеві особливих проблем не мають, а от з ромами – все навпаки.
Ким працюють українці в Чехії?
Хлопець каже, що всіх українців, які тут живуть, умовно можна поділити на три групи: ті, хто дає роботу, ті, хто працює, та студенти. Роботодавці цінують наших працівників, оскільки вони дуже працьовиті, відповідальні та здібні, розуміються у своїй справі. Здебільшого, мова - про фізичну працю. Але є й «наші», які працюють у соціальній сфері.
«Такі люди, поживши довгий час в Чехії, просто асимілюються. Наприклад, не рідкістю є випадки коли змінюють імена. Дивись, можна змінити слов’янське ім’я «Андрій» на «Ондржей – (Ondřej)», і прізвище підібрати на чеський манер. Роблять це для того, щоб не бути «білою вороною», - розповідає колишній лучанин.
Як зауважив юнак, самі чехи в роботі хоч і повільні, але хай навіть в останній термін, свою роботу завжди зроблять. Звичайно, полюбляють свій традиційний напій, який відомий у всьому світі – це знамените чеське пиво. П’ють дуже багато: наприклад, у 2004 році саме ця країна випила найбільше янтарного напою у світі. У середньому, як свідчить статистика, кожен чех за рік випиває 161 літр.
«Чехія є незмінним лідером в споживанні пива на душу населення протягом двох десятиліть, від часу створення 1993 року суверенної держави. Не дивлячись на те, що народ має особливу, культивовану століттями культуру споживання хмільного напою, є свята, коли вони напиваються, що називається, до ручки», - розповідає Андрій.
Ту ж саму Пасху – найбільше релігійне свято всіх християн, зі слів хлопця, вони святкують просто жахливо. Для них, мовляв, це ще один привід напитись.
«Коли я приїхав сюди вперше, в мене був шок. Мої ровесники, 14-річні хлопці, були п’яні настільки, що не могли стояти на ногах», - згадує юнак.
Що стосується Різдва, то воно, каже, тут носить суто комерційний характер. За останні десять років країна переймає досвід США, маніпулюючи тим, що в різдвяний час вам обов’язково потрібно презентувати щось своїм друзям та близьким.
Що змінилось в Україні
Тому хлопець намагається на великі свята повертатись у рідний Луцьк.
«На мій погляд, місто преображається: з’являються нові торгові центри, розважальні заклади. Але сказати, що міняється сам Луцьк, я не можу. Та і люди, які були, такі й залишились», - пояснює він.
Разом з тим, Андрій зауважив, що попри все, змінюється, росте та розвивається сама Україна. Наприклад, на його думку, навіть у бізнес-сфері стало комфортніше, оскільки ринок більш-менш стабілізувався. А Україна є вигідним варіантом для інвестування. Тому хлопець не відкидає такого варіанту розвитку подій, що при можливості він започаткує власну справу вже в себе на Батьківщині.
На питання, чи є він патріотом України, хлопець відповів по-філософські:
«Я не є патріотом ніякої країни. Я – щирий українець, Україну я дуже люблю, тут відчуваю себе як риба у воді. Але такі поняття як «націоналізм» та «патріотизм» - це не для мене. Я не з тих, хто роблять собі на голові оселедці, одягають вишиванки та за чаркою говорять про те, які ж погані москалі».
Разом з тим, Андрій пробує репрезентувати нашу країну, її цінності та традиції в Чехії з найпозитивнішої, найкращої сторони:
«Коли я приїхав сюди, мені довелося стати таким-собі хамелеоном. Підлаштовуватись під людей, під їх звичаї та менталітет. Разом з тим, я ніколи не приховував свого коріння, і казав що я – православний християнин, українець. Зважаючи на реалії нашого часу, я можу назвати себе людиною, яка відкриває для себе світ, при цьому зберігаючи свій особистий світогляд».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
На моє питання, як так склались обставини, що він змінив країну проживання, хлопець розповів свою історію. Каже, що ще в далекі дев’яності, коли потрібно було якось «крутитись», його тато подався до Чехії. Згодом, вийшло налагодити бізнес та з’явилась можливість переїхати туди жити.
Хлопець якраз закінчував восьмий клас і вирішив продовжити навчання в Чехії.
До речі, як зауважив Андрій, рівень знань, який дають наші загальноосвітні школи набагато вищий за аналогічний показник у європейських. Правда, після цього перспектив майже немає.
«Всі ми знаємо Українські реалії…», - констатує хлопець.
Разом з тим, на Батьківщину Андрій старається приїжджати раз в півроку, особливо, на свята. Тут у нього залишилась найдорожча йому людина – його бабуся, а також друзі, з якими товаришує ще з дитинства.
Зараз юнак навчається на факультеті німецької філології, та паралельно працює, викладаючи мову для менеджерів однієї з фірм.
Працювати суто лінгвістом надалі він не планує – хоче використати ці знання в області фінансів, маркетингу, тощо. Адже, з його слів, знання іноземних мов, у будь-якому випадку, відкриває нові перспективи і надає великі переваги у сучасному світі. Також Андрій заочно здобуває освіту теолога на Православному факультеті в Словакії.
Та навіть це не завадило йому займатись боксом – деякий час він змагався на досить серйозному рівні, але, в один момент, прийшлось зробити вибір: спорт, або ж навчання. Юнак обрав друге.
На питання про те, як би склалась доля Андрія, якби він залишився в Україні, він без вагань відповів:
«Я був би зовсім іншою людиною. Почнемо з того, що я хотів стати військовим, збирався після 9 класу поступати у воєнний ліцей. У Чехії ця моя маленька мрія так і залишилась мрією – громадянство міняти я не хотів, та й не хочу зараз. Так само, як і служити у армії НАТО».
Як живеться іншим народам в Чехії
Мій співрозмовник розповів мені, що в «нульових» роках, українців у Чехії було чимало. Але з 2008 року їх кількість кардинально зменшилась. Причиною цьому, як він каже, є негласна політика місцевого уряду, згідно з якою вони намагаються блокувати міграцію громадян у Чеську Республіку.
«Думаю, робиться це для того, щоб якось стимулювати низькокваліфікованих місцевих працівників, які можуть, образно кажучи, працювати лопатою. А який чех сам по собі захоче відірватись від бокалу пива, підняти м’яке місце з дивану, та піти копати рів?», - пояснює Андрій.
Разом з тим, хлопець зауважує, що сама Прага – це майже російськомовне місто. Там звідусіль лунає українська та російська мови. До речі, для чехів особливої різниці між тим, хто ти є: українець чи росіянин, практично немає – місцевим просто байдуже. І тих і інших називають словом «русак», ототожнюючи ці етнічні групи між собою.
«Російську общину є за що похвалити – тут вони дружніше живуть, ніж наші. Бережуть свою культуру, традиції», - розповідає юнак.
Також, з його слів, дуже комфортно тут влаштувались цигани. Адже вони отримують від держави соціальні пільги, при цьому зовсім не працюючи, у той час, коли чехи в скрутних ситуаціях мінімально користуються такою допомогою, то цигани нею відверто зловживають.
З українцями місцеві особливих проблем не мають, а от з ромами – все навпаки.
Ким працюють українці в Чехії?
Хлопець каже, що всіх українців, які тут живуть, умовно можна поділити на три групи: ті, хто дає роботу, ті, хто працює, та студенти. Роботодавці цінують наших працівників, оскільки вони дуже працьовиті, відповідальні та здібні, розуміються у своїй справі. Здебільшого, мова - про фізичну працю. Але є й «наші», які працюють у соціальній сфері.
«Такі люди, поживши довгий час в Чехії, просто асимілюються. Наприклад, не рідкістю є випадки коли змінюють імена. Дивись, можна змінити слов’янське ім’я «Андрій» на «Ондржей – (Ondřej)», і прізвище підібрати на чеський манер. Роблять це для того, щоб не бути «білою вороною», - розповідає колишній лучанин.
Як зауважив юнак, самі чехи в роботі хоч і повільні, але хай навіть в останній термін, свою роботу завжди зроблять. Звичайно, полюбляють свій традиційний напій, який відомий у всьому світі – це знамените чеське пиво. П’ють дуже багато: наприклад, у 2004 році саме ця країна випила найбільше янтарного напою у світі. У середньому, як свідчить статистика, кожен чех за рік випиває 161 літр.
«Чехія є незмінним лідером в споживанні пива на душу населення протягом двох десятиліть, від часу створення 1993 року суверенної держави. Не дивлячись на те, що народ має особливу, культивовану століттями культуру споживання хмільного напою, є свята, коли вони напиваються, що називається, до ручки», - розповідає Андрій.
Ту ж саму Пасху – найбільше релігійне свято всіх християн, зі слів хлопця, вони святкують просто жахливо. Для них, мовляв, це ще один привід напитись.
«Коли я приїхав сюди вперше, в мене був шок. Мої ровесники, 14-річні хлопці, були п’яні настільки, що не могли стояти на ногах», - згадує юнак.
Що стосується Різдва, то воно, каже, тут носить суто комерційний характер. За останні десять років країна переймає досвід США, маніпулюючи тим, що в різдвяний час вам обов’язково потрібно презентувати щось своїм друзям та близьким.
Що змінилось в Україні
Тому хлопець намагається на великі свята повертатись у рідний Луцьк.
«На мій погляд, місто преображається: з’являються нові торгові центри, розважальні заклади. Але сказати, що міняється сам Луцьк, я не можу. Та і люди, які були, такі й залишились», - пояснює він.
Разом з тим, Андрій зауважив, що попри все, змінюється, росте та розвивається сама Україна. Наприклад, на його думку, навіть у бізнес-сфері стало комфортніше, оскільки ринок більш-менш стабілізувався. А Україна є вигідним варіантом для інвестування. Тому хлопець не відкидає такого варіанту розвитку подій, що при можливості він започаткує власну справу вже в себе на Батьківщині.
На питання, чи є він патріотом України, хлопець відповів по-філософські:
«Я не є патріотом ніякої країни. Я – щирий українець, Україну я дуже люблю, тут відчуваю себе як риба у воді. Але такі поняття як «націоналізм» та «патріотизм» - це не для мене. Я не з тих, хто роблять собі на голові оселедці, одягають вишиванки та за чаркою говорять про те, які ж погані москалі».
Разом з тим, Андрій пробує репрезентувати нашу країну, її цінності та традиції в Чехії з найпозитивнішої, найкращої сторони:
«Коли я приїхав сюди, мені довелося стати таким-собі хамелеоном. Підлаштовуватись під людей, під їх звичаї та менталітет. Разом з тим, я ніколи не приховував свого коріння, і казав що я – православний християнин, українець. Зважаючи на реалії нашого часу, я можу назвати себе людиною, яка відкриває для себе світ, при цьому зберігаючи свій особистий світогляд».
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 12
Дьодік
Показати IP
12 Жовтня 2013 21:45
"Дивись, можна змінити слов’янське ім’я «Андрій» на «Ондржей – (Ondřej)», і прізвище підібрати на чеський манер." - А чехи, не слов"яни? Це для мене відкриття.
Вова до Дьодік
Показати IP
13 Жовтня 2013 13:15
Краще змінити ім'я на якесь циганське - тоді можна буде без перешкод сидіти на соціалі скільки влізе, і ніде не працювати. Працюють хай чехи, а до циган потрібно ставитися толерантно, як це прийнято в Європі.
Serhio
Показати IP
13 Жовтня 2013 00:43
А тут десь пище, що чехи - це не слов'яни? Читай уважніше.
марко
Показати IP
13 Жовтня 2013 07:01
Пише, Серхіо, пише. Читай уважно, що можна змінити слов'янське на чеське ім'я. Чи може в тебе з логікою туговато?
Serhio
Показати IP
13 Жовтня 2013 12:02
можна змінити слов’янське ім’я «Андрій» на «Ондржей – (Ondřej)»
Де тут пише про те, що змінити на ЧЕСЬКЕ ім'я Онджей, я в притул не бачу)..
Pavel
Показати IP
13 Жовтня 2013 12:52
Не русак ти там а укачка, просто слово тобі це не подобається. Саме так українця там називають УКАЧКА і добре вони відрізняють українців від росіян.
Pavel
Показати IP
13 Жовтня 2013 13:02
В додаток якщо почнеш заперечувати дивіться лінки http://www.okoun.cz/boards/aplikovana_xenofobie?contextId=1372970
------------------------------------
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=230641890320491&id=158435177541163
AndrijD
Показати IP
13 Жовтня 2013 19:50
1.Ну взагалі то ім*я "Андрій" має давньогрецьке походження.
2. Pavel, дякую за ссилки. Мене ні "укачкою", ні "русаком" не називають і ніколи не називали(принаймні в моїй присутності). Звідки такі глибокі пізнання?!
3. На зміст інтерв*ю великий вплив мала талановита рука журналіста, який і відредактував і подав загальний смисл тексту.
Але така вже в них робота...
Приємного читання. Всіх блах, мир всім! :)
AndrijD до AndrijD
Показати IP
13 Жовтня 2013 21:43
* Всіх благ
Pavel
Показати IP
14 Жовтня 2013 00:12
Не бой камо, чехли програли всі війни в історії. Я он ніяк не можу втовкти людям, що пиво "жатецький гусь" - це кацапське гавно зварене з порошку на пивзаводі в СПБ і жодним чином не пов'язане з Чехією. Навіть реклама знята і та в Кам'яниці-Подільському.
Василь до Pavel
Показати IP
14 Жовтня 2013 01:11
Жатецький Гусь - це бренд Карлсберг груп, вариться на одному з його українських заводів. Але з Чехією, дійсно, не має нічого спільного. Чехія, Жатецький хміль, цо то било, Гус - тупо розводняк для українських хом'ячків. Але колгоспники хавають, нажаль, тому і популярна ця бодяга у нас.
AndrijD до Pavel
Показати IP
14 Жовтня 2013 09:31
Я також був неприємно здивований, коли побачив цей псевдобренд Žatecký G(?)us. В чеській мові навіть такого слова не існує!))) Гусь=husa.
У волинському селищі перекрили аварійний міст
24 Листопада 2024 23:37
24 Листопада 2024 23:37
На 175 мільйонів: у волинському місті запланували низку ремонтів у комунальних закладах. Що зроблять
24 Листопада 2024 23:08
24 Листопада 2024 23:08
У Луцьку судили військового, який втікав від поліції в комендантську годину
24 Листопада 2024 22:49
24 Листопада 2024 22:49
В Україні по-новому встановлюватимуть курси валют
24 Листопада 2024 22:21
24 Листопада 2024 22:21
У Ковелі чоловік вкрав ключі від авто патрульних: під час затримання сталася стрілянина та бійка
24 Листопада 2024 21:53
24 Листопада 2024 21:53
Кредит погасив, а іпотеку не закрили? Будинок волинянина «застряг» у ліквідованому банку
24 Листопада 2024 21:25
24 Листопада 2024 21:25
Графік вимкнення електроенергії на Волині 25 листопада
24 Листопада 2024 20:56
24 Листопада 2024 20:56
На Камінь-Каширщині три села тимчасово будуть без газу
24 Листопада 2024 20:28
24 Листопада 2024 20:28
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.