Незалежність від «державної» електроенергії: саморобний вітряк під Луцьком

Власна електрична лабораторію і саморобний вітряк ось уже кілька років забезпечує повну незалежність від «державної» електроенергії українсько-грузинській родині, яка мешкає під Луцьком, в селі Липини. Про це інформує «Громадське. Волинь».

Тепло, світло і комфорт в домі забезпечують навесні і влітку завдяки сонцю, восени і взимку – вітру і енергії землі. Біля будинку - саморобний вітряк. А за ними виявилась ціла лабораторія.

Як не залежати від державної електроенергії? Чи по кишені українцям альтернативні енергоносії? За скільки років окупляться власнику сонячні модулі? На ці та інші питання відповідали господар дому Махо Цінделіані і його однодумець луцький інженер Юрій Слива. Вже 5 років обоє вкладають весь вільний час, ідеї, кошти і зусилля в енергетику майбутнього. На гаражі, який водночас є лабораторією, розмістилися сонячні модулі різного зразка. Для більшості українців це, покищо, дороге «задоволення». Раціоналізатори кажуть, що влітку вони зазпечують господарство енергією більш, ніж достатньо. Її можна було б продати державі, тоді модулі окуплювалися б набагато швидше. Адже узаконений тариф дозволяє заробляти на надлишках сонячної енергії приблизно 200 гривнів щодня. Але для цього слід владнати з усіма бюрократичними процедурами. Поки що липинська лабораторія не може цим похвалитися.

На сезон осінь-зима виручає вітряк, – каже господар. Комплектуючі для установки замовляли, а потім вдосконалювали, аби збільшити енерговіддачу. Це, насправді, не перший і не ліпший наш вітряк, – розповідає Юрій Слива. Ще у 1992 обладнав таку штуку у себе на дачі. А два роки тому встановив вітряк на прохання одного з начальників Кузнєцовської атомної станції! Зараз Юрій Слива і Махо Цінделіані розробили нову модель, що не боїться бурі. Її винт не лише автоматично повертається відповідно до зміни вітру, а й займає горизонтальне положення, у разі поривів. Таким чином вітряк захищений від поломки.

Навички раціоналізатора Юрій Слива здобув під час навчання у Львівській політехніці. Зараз липинські умільці співпрацюють з ТзОВ Енергетична альтернатива з Харкова і Львівською лаболаторією розвитку малої вітроенергетики.

Окрім вітру й сонця енергію для обігріву дає земля. У Липинах випробовують в дії так звані теплові насоси типу вода-вода. Принцип їх дії такий: у свердловину опускається насос, що забирає з землі воду температура якої практично незмінна протягом року і подає у пристрій, який нагріває її до 60-70 градусів. Такі установки дуже широко використовують у сусідній Польщі, а в Україні їх взагалі немає. Окрім того, в липинській лабораторії цілий арсенал акумуляторів, генераторів, лічильників і інших приладів, необхідних для дослідження і вдосконалення альтернативної енергетики. Зараз працюють над електромобілем.

Загалом за приблизними підрахунками у свої розробки винахідники-аматори вже вклали понад 60 тисяч долларів. За що часто чують картання від господині, Алли Цінделіані. Коли у селі почалися аварійні вимкнення світла, напевне, не одна сусідка позаздрила дружині винахідника. Загалом для того, аби не бути залежними від «державної» електроенергії, кажуть умільці, для будинку площею 100-150 квадратних метрів досить придбати 6-9 сонячних модулів і встановити невеликий вітряк. Усе це, теж з їхніх слів, може окупитися за 4-5 років. А за умови продажу надлишкової енергії державі – набагато швидше.

Зараз багато йдеться про енергетичну незалежність України, але то все лише слова, – кажуть герої нашої публікації. Їх дивує, що держава не підтримує їхні ініціативи хоча б безвідсотковими кредитами. Адже, окрім економії коштів, така енергетика не впливає на екологію. А сонце і вітер, на відміну від газу, вугілля та деревини – невичерпні джерела енергії.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---