Пілот-розвідник у боях за Волинь: рятуючи розвіддані загинув сам

Хоробрий пілот-розвідник, уродженець хутора Мала Єршовка Жирновського району Волгоградської області, Герой Радянського Союзу, майор Віктор Гаврилович Подколоднов понад сотню разів неушкодженим повертався з бойових вильотів на розвідку бойових позицій нацистів. Він доставляв командуванню безцінні розвідувальні дані, при цьому лишав своїх переслідувачів, так би мовити, «з носом». Життя Героя аси Люфтваффе обірвали в небі Волині. Про хороброго воїна-розвідника – чергова публікація рубрики «Волинь не забуває».



По закінченню школи у 1936 році Віктора призвали до лав Червоної Армії і направили на навчання у Сталінград (нині Волгоград) до найстарішого льотного вишу Росії – легендарної Качі (1-ої Качинської військової авіаційної школи пілотів імені Олександра Мясникова). Льотний виш Подколоднов закінчує у 1939 році.



Війна застає молодого офіцера на Південному Фронті. Тут в період з 22-го червня по 30-те серпня 1941 року старший лейтенант Подколоднов здійснив дев’ять бойових вильотів на розвідку і бомбардування об’єктів і військ противника. Бомбардував об’єкти ворога на його території: скидав бомби на румунські міста Ясси, Плоєшти, Скулени, Стефанешти.



Потім був Північно-Західний Фронт і бойові вильоти під час блокади Дем’янського угрупування Вермахту біля Старої Руси Новгородської області Росії.

Згодом Військово-Повітряні Сили Північно-Західного Фронту переформували у 6-ту повітряну армію, командувати якою призначили Героя Радянського Союзу, генерал-лейтенанта Федора Петровича Полиніна.

Подколоднова двічі представляли до звання Героя Радянського Союзу. Проте через прикрий випадок долі Двічі Героєм Радянського Союзу він так і не став.

За станом на 5-те серпня 1942 року командир ланки 6-ої окремої розвідувальної авіаескадрильї дальньої дії старший лейтенант Подколоднов здійснив 57 бойових вильотів на розвідку ворожих позицій. Особливо успішними були його вильоти на розвідку бойових позицій блокованого Дем’янського угрупування Вермахту. За ці героїчні подвиги невловимого розвідника вперше представили до звання Героя Радянського Союзу.

Проте 5-го серпня 1942 року в день підписання командуванням 6-ої повітряної армії необхідних нагородних документів літак Подколоднова під час виконання наступного бойового завдання атакувала четвірка ворожих винищувачів Ме-109 і у повітряному бою збила його над територією, окупованою гітлерівцями. Екіпаж вистрибнув з парашутами. Штурмана, старшого лейтенанта Гончарова, вбили в повітрі. Стрілець-радист отримав важке поранення і згодом теж помер, не дійшовши до своїх. Сам Подколоднов приземлився на ворожій території і згодом 14 діб пішки добирався до своїх. Знаходження на території, окупованій противником, і вихід до своїх частин без членів екіпажу завадили йому отримати найвищу державну нагороду.



Друге представлення Подколоднова до звання Героя Радянського Союзу було вдалим. За станом на червень 1943 року Віктор Гаврилович на посаді заступника командира ескадрильї 72-го Петрозаводського окремого розвідувального авіаполку 6-ої повітряної армії вже у званні капітана виконав 119 бойових вильотів на розвідку з фотографуванням переднього краю оборони та тилових об’єктів противника. Вже за ці героїчні подвиги Указом Президіума Верховної Ради СРСР від 8-го вересня 1943 року капітана Подколоднова Віктора Гавриловича нагородили найвищою державною нагородою – званням Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (медаль № 1086). Унікальні скани нагородного листа Віктора Подколоднова з Центрального Архіву Міністерства Оборони в місті Подольськ Московської області, в яких вказано про присвоєння йому звання Героя Радянського Союзу, подані нижче. До слова, не зважаючи на місце народження Героя, у його нагородному листі в графі «Національність» вказано «українець».



Навесні 1944 року 6-та повітряна армія дійшла до рубежів Волині. Почалась підготовка до Поліської наступальної операції зі звільнення від німецько-нацистських загарбників центру і півночі Волині, а також півдня Білорусі. Віктор Подколоднов у складі 72-го Петрозаводського окремого розвідувального авіаполку почав виконувати бойові вильоти на розвідку переднього краю оборони і тилових об’єктів гітлерівців на Волині вже у званні майора. І на Ковельщині Герой-розвідник закінчив свій овіяний славою земний шлях.

Докладно героїчна смерть хороброго повітряного розвідника у небі Волині описали в своїй книзі волинські краєзнавці Ігор Пасюк та Сергій Яровенко «Золоті Зірки Волині»:

«9 липня 1944 року при виконанні бойового завдання з розвідки об’єктів за маршрутом Ковель-Володимир-Волинський у районі Турійська літак, що пілотувався командиром ескадрильї 72-го Петрозаводського окремого розвідувального авіаполку Героєм Радянського Союзу Подколодновим Віктором Гавриловичем, був атакований десятком німецьких винищувачів. Екіпаж розвідувальної машини, до складу якого входили також штурман ескадрильї, Герой Радянського Союзу Смірнов Володимир Антонович і начальник зв’язку ескадрильї старший лейтенант Гундарєв Павло Ілліч, вступив у бій, в ході якого було підбито три ворожих винищувача, але крилата машина Героїв також була підбита. Палаючий літак-розвідник екіпаж вивів за лінію фронту, намагався здійснити посадку, але машина при ударі об землю взірвалась, льотчики загинули».

Герой до останнього намагався врятувати бойову машину і своїх підлеглих, щоб доставити безцінні розвідувальні дані командуванню. З-під Турійська він тягнув підбитий літак-розвідник Пе-3 буквально на руках ще понад 30 кілометрів. Крилата машина разом з героїчним екіпажем впала у полі в кількох кілометрах північніше села Мислина Ковельського району.

До слова, про героїчного штурмана екіпажу Подколоднова, Героя Радянського Союзу, капітана Володимира Смірнова читайте в наступній публікації рубрики.

Прах Героя спочатку поховали у братській могилі на хуторі Рудно, що в п’яти кілометрах на південний схід від Турійська. А у 1968 році його перепоховали у братській могилі на старому польському цвинтарі на вулиці Незалежності у Ковелі.



Ковельчани сповна віддали шану Герою-розвіднику. У 1949 році на міському цвинтарі Ковеля йому встановили пам’ятник.



Його барельєф викарбували на одній з меморіальних плит на Меморіальному Комплексі Вічної Слави у Ковелі.



На місці загибелі Героя на узбіччі траси Ковель- Брест одразу за селом Мислина Ковельського району встановили пам’ятний знак. До слова, дата загибелі Героя, вказана на цьому знаку (6-те липня 1944 року), відрізняється від дати його загибелі, вказаної в офіційних документах (9-те липня 1944 року).



Також іменем Героя назвали одну з вулиць Ковеля. Курйоз полягає в тому, що чиновники Ковельської міської ради досі не можуть визначитися з правильним написанням прізвища льотчика. На вказівних табличках на різних будинках вулиці його прізвище в родовому відмінку написали як Підколодного, Подколодного, Підколоднова і Подколоднова. Але єдиним вірним варіантом, згідно з правилами українського правопису, є останній – вулиця Подколоднова.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---