Підземні ходи Олицького замку

Куди ведуть підземні ходи від Олицького замку (Замку Радзивіллів) - досліджував краєзнавець Анатолій Гура. Про це повідомляє «Слово Волині».

Кожен замок, окрім історії, – це легенда, містика, енергетика тих часів, які давно минули, і до яких хочеться торкнутися бодай уявно. Таємне завжди приваблює. Не виняток – і Олицький замок – починаючи з безлічі пожеж, які нищили його історію, і закінчуючи психлікарнею, що є (як не крути) і донині продовженням загадок історичної пам’ятки.

Анатолій Гура розповідає: «Найбільше зацікавлення щодо таємниць Олицького замку викликають підземні ходи. Існує така версія, ніким неперевірена і непідтверджена, що підземні шляхи від Замку Радзивіллів ідуть аж до Замку Любарта у Луцьку, а також – до Замку Любомирських у місті Дубно. Я цікавився питанням підземних ходів, їхнім облаштуванням, можливістю їх використання і пришов до такого висновку: якщо ходи з Замку були, то на дуже невелику відстань, тому що багатокілометрові підземні ходи – справа навряд чи можлива».

Анатолій Гура пояснює нелогічність теорії надто довгих підземних ходів тим, що їх облаштовувати потрібно було в абсолютній таємниці, що є саме по собі неможливим. Адже потрібно було копати на досить велику глибину, завозити будматеріали, що зробити непомітно практично неможливо, крім того, виникала проблема вентиляції.

Розповідає краєзнавець, що нещодавно колишній оличанин, який нині мешкає в Англії, написав про те, що він із братом (на той час їм було по 10-12 років) пройшов підземним ходом – від замку до лісу, який місцеві називають «Культура». Було це приблизно у 1973 році.

Описує проходець свої враження так: дуже неприємне відчуття замкнутого простору і враження, що у спину постійно хтось дивиться.

Склепіння вимурувані з вапняку (якого в олицьких краях ніколи не було). Пройдений підземний шлях становив приблизно 3-3,5 кілометра, а час проходження – близько 6 годин, навіть ліхтарик, який був із собою, розрядився.

Ще один старожил із Олики, якому вже пішов дев’ятий десяток літ, Петро Ярощук розповідав, що в 40-х роках, після війни (ІІ Світової, – авт.) всі можливі бункери чи криївки, сховища (мабуть, це стосується і виходів із підземних ходів) засипалися.

Крім підземних ходів, туристів цікавить питання скарбів Радзивіллів.

Багатства у родини, справді, були. Існує версія, що частину своїх скарбів Радзивілли залишили тут (в Олиці, – авт.). І така версія має підґрунтя, бо коли у 1939 році Радзивіллів вивезли, то почали вивозити і речі із Замку. Переважно їх забирали в музеї, але, на думку Анатолія Гури, не тільки у музеї, особливо це стосувалося речей вищого ґатунку. Навесні 1940-го року вивезли «півторатонку» столового срібла. Одне слово, у замку було чим поживитися, і краєзнавець не впевнений, що всі речі потрапили до музеїв.

Переповідається легенда, що періодично, але період не встановлено, у приміщеннях замку з’являється Біла Дама, привид жінки в білому.

Підґрунтя таких оповідей полягає в тому, що одна з дівчат Радзивіллів закохалася в місцевого хлопця. Звичайно, це мезальянс, нерівний шлюб, ніхто не дозволив їм бути разом… і дівчина наклала на себе руки. Привид – нібито ця дівчина. Історію з’яви привида переповідають навіть працівники лікарні, яка розташована на території замку.

Анатолій Гура може годинами розповідати історію замку, історію Олики… має мрію – створити скансен, аби приваблювати туристів, хоч їх тут і так буває чимало – приїздили навіть із Японії та Бразилії.

ЧИТАТИ ЩЕ: РОЗКІШ ЗАМКУ В ОЛИЦІ: ЩО ПАМ’ЯТАЮТЬ ВОЛИНСЬКІ СТАРОЖИЛИ

Нарікає краєзнавець на «чорних археологів». А із цікавих моментів розповідає, як у пошуках історичних предметів натрапили із другом на алюмінієву флягу, австрійську. І не просто флягу, а із вмістом. Як виявилося, це був ром. Пити його шукачі не наважилися, але на смак спробували. А хто б відмовився бодай спробувати ром 90-річної давнини?

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---