Постанова суду у справі Вусенко - це суто формальність: коментар юриста

Незважаючи на те, що Юлія Вусенко перемогла в суді першої інстанції у справі про її поновлення на посаді секретаря Луцької міської ради, постанова суду не буде виконана ні добровільно, ні примусово, оскільки не буде ухвалено рішення Луцькради.

Таку думку висловив адвокат і правозахисник, експерт Інституту Політичної Освіти Андрій Осіпов, пише Конкурент.

"В даній справі в суді першої інстанції перемогла Юлія Вусенко. А усі інщі відповідачі програли. Незалежно від їх ставленя по змісту рішення. І це безумовно, незалежно від коментарів та піару. Але, диявол криється в деталях…

По-перше, це трудовий спір, який розглядається в порядку адміністративного судочинства. Це спір пов'язаний із проходженням публічної служби. Тому в таких спорах рішення суду про поновлення на посаді допускається до негайного виконання. Це означає, що судом буде негайно видано виконавчий лист про поновлення Вусенко Ю.В. на посаді.

По-друге, постанова суду хоч і містить владний припис про поновлення незаконно звільненого працівника на посаді з певного часу, однак це зовсім не означає, що Юлія Вусенко є такою, що вже фактично поновлена на посаді. За законом про виконавче провадження судове рішення може бути виконане добровільно або примусово міською радою. Суть виконання полягає у тому, що владний орган (в даному випадку рада), має прийняти рішення про відновлення незаконно звільненого працівника на посаді. Тобто для поновлення колишнього секретаря ради Вусенко Ю.В. є необхідним ухвалення рішення ради. Згідно із законом таке рішення ухвалюється колегіально, більшістю голосів депутатів ради. Таке рішення може прийматись добровільно або за примусом державного виконавця, згідно із Законом України "Про виконавче провадження". Суть такого примусу із боку державного виконавця полягає у тому, щоб під загрозою настання відповідальності виконавець вимагає від роботодавця видання рішення про поновлення працівника на посаді. Отже, в даному спорі без рішення Луцькради про поновлення на посаді Вусенко Ю.В. слід вважати, що екс-секретар фактично поновитись не зможе.

По-третє, законодавчими примусами при виконанні судових рішень про поновлення на посаді є накладення процесуальних штрафів. У випадку, коли такі штрафи не допомагають виконавцеві у примушуванні роботодавця до поновлення працівника (в даному випадку у прийнятті рішення ради), виконавець повинен звернутись до правоохоронних органів про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України.

По-четверте, слід відзначити, що така кримінальна відповідальність носить явно ефемерний характер. Ухвалення рішення ради про поновлення на посаді секретаря ради приймається таємним голосуванням депутатів ради. Відтак притягнути до відповідальності будь-кого з депутатів, які проголосували проти чи утримались від поновлення на посаді секретаря всупереч рішенню суду є неможливо, крім випадків, коли такі депутати самі оголосять свою позицію під час допиту правоохоронним органам", – сказав Осіпов.

Із його слів, хоч Луцький міськрайонний суд і виніс постанову про поновлення Юлії Вусенко на посаді, однак для цього потрібне рішення ради, ухвалення якого є сумнівним з огляду на процедуру його прийняття (таємне голосування) та політичний розклад у раді.

"По-п'яте, слід вказати на питання "легітимності" секретаря ради Ігоря Поліщука. Справа в тім, що поновлення на посаді попереднього секретаря жодним чином не може автоматично свідчити про незаконність призначення діючого секретаря Поліщука І.І. Це рішення має оспорюватись і доводитись в суді самостійно.

По-шосте, чинне трудове законодавство передбачає можливість звільнити працівника, який обіймає посаду незаконно звільненого працівника у зв'язку із поновлення такого працівника. Така процедура передбачена п. 6 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Але, варто сказати, що прийняття такого рішення повинно відбуватись через ухвалення рішення міської ради. І це є не обов'язком, а правом ради. Це дискретні повноваження. Суд не може зобов'язати раду ухвалити рішення звільнити діючого секретаря, бо це є власні повноваження ради. Тут доречно нагадати, що в силу процедурних моментів (таємне голосування) та політичних розкладів, ухвалення рішення про звільнення Поліщука І.І. є практично неможливим", – наголосив він.

Правозахисник зазначив, що судова практика знає випадки, коли на одній посаді одночасно перебувають незаконно звільнений працівник (якого поновили за рішення суду, шляхом ухвалення рішення роботодавця) і діючий працівник (який фактично обіймає посаду). У цьому випадку може відбуватись звільнення в порядку п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, тобто за скороченням кількості працівників. Тут буде оцінюватись ділові якості, ефективність працівників, а також підстави пріоритетності при залишенні на посаді.

"Отже, без урахування мотивувальної частини постанови Луцького міськрайоного суду під головуванням судді Валентини Пушкарчук (яка наразі невідома), варто відзначити, що позивачка Вусенко Ю.В. перемогла повністю юридично, але не зможе перемогти позиційно. І це незважаючи на те, що судом лише частково задоволено позовні вимоги. Річ у тім, що, скоріш за все, відхилені судом позовні вимоги Вусенко Ю.В. були сформульовані і заявлені юридично некоректно і тому не могли бути задоволені. Проте, ці недоліки не зменшують значимість її перемоги. Дуже цікаво буде ознайомитись із мотивацією суду, що з'явиться після оприлюднення повної версії постанови Луцького міськрайонного суду від 02.06.2017 року. Ця справа, поза сумнівом, стане чудовим прецедентом у застосуванні і розвитку положень законодавства про місцеве самоврядування", – мовив адвокат.

ЕКСПЕРТ ПРО «ХИТРЕ» РІШЕННЯ СУДУ У СПРАВІ ВУСЕНКО І «ПОЛІТИЧНІ РОЗБІРКИ»

Зі слів Осіпова, постанова суду про поновлення Вусенко Ю.В. на посаді секретаря не буде виконана ні добровільно, ні примусово. Оскільки не буде ухвалено рішення Луцької міської ради. Таке рішення просто не набере необхідної кількості голосів. І притягнути до відповідальності за перешкоджання у виконанні судового рішення конкретних депутатів буде дуже складно, бо голосування є таємним.

"Однак Юлія Вусенко вже має право на стягнення заплати за один місяць, бо в цій частині судове рішення має бути виконано негайно. Також, якщо апеляція залишить рішення суду першої інстанції в силі, тоді до виплати буде присуджено зарплату за весь час незаконного звільнення до дати ухвалення судового рішення. Це чималі суми. Окрім цього, незаконно звільнений працівник може претендувати на оплату зарплати також і за час зволікання із виконанням рішення про поновлення на роботі. В наявних умовах міський бюджет (тобто самі лучани) може бути примушений до виплат на сотні тисяч гривень. Порахуйте самі. І це без урахування можливого позову про стягнення моральної (немайнової) шкоди.

Повторюсь, на мою думку, в цій ситуації з політичної і юридичної точки зору, перемога належить Юлії Вусенко, яка з фактично патової і безнадійної ситуації, в який більшою мірою була винна вона сама, змогла отримати статус "незаконно звільненого секретаря", надзвичайну упізнаваність в Луцьку і популярність у власній партії.

Отже, будемо спостерігати за розвитком подій, чекати повного тексту постанови суду першої інстанції, а також рішень апеляційної та касаційної інстанцій. Ця справа безумовно є цікавою для української політики і правової практики", – резюмував Андрій Осіпов.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---