USD 41.20 41.50
  • USD 41.20 41.50
  • EUR 41.25 41.50
  • PLN 10.35 10.48

Пам’яті Рустама Хамраєва: ціною свого життя він врятував цілий загін

18 Червня 2015 14:01
Минув рік, як лучани, українці, рідні та близькі назавжди попрощалися з Героєм України, бійцем батальйону «Айдар», майданівцем, патріотом України - Рустамом Хамраєвим.

Нагадаємо, 17 червня 2014 року Луцьк сколихнула страшна звістка - зупинилося серце патріота України. Трапилося це на околицях Луганщини, де відбулися широкомасштабні нічні бої. Українська армія понесла серйозні втрати. Загалом загинуло 15 військовослужбовців. Зокрема, окрім чотирьох айдарівців, поклали голови за Україну 11 бійців 128-ї гірсько-піхотної бригади з Мукачевого та 80-го аеромобільного полку зі Львова.

А вже 20 червня Луцьк оплакував Рустама Хамраєва

«Під час жодного бою ні один боєць батальйону «Айдар» жодного разу не відступив і не здався перед ворогом. Таким був і Рустам, який загинув в бою як герой», - заявив під час громадської панахиди на Театральному майдані у Луцьку Андрій Омельчук.

«Рустам був дуже хорошою і доброзичливою людиною. А ще – надзвичайно турботливим. Коли зустрічались просто на вулиці, завжди запитував, як почуває себе моя мама, передавав «привіти» усім членам сім’ї. Ми мешкали на одному поверсі, тож, бачились доволі часто. Пам’ятаю нас ще хлопчаками. Гірко усвідомлювати, що проводжу цю світлу людину в останню путь у чорній сорочці», - тремтячим голосом розповів Володимир Міцевський, сусід загиблого.

Він додав: «Коли прали військову форму Рустама, то у кишені на грудях знайшли синьо-жовті стрічки. Видно, Рустам тримав їх коло самісінького серця, так любив свою країну», - трохи подумавши, додає сусід.

Через смерть від кулі терористів без батька залишився 12-річний син Алішер.

Він врятував загін ціною свого життя

Нещодавно спогади про загиблого у минулому році лучанина солдата 24 батальйону ЗСУ Рустама Хамраєва опублікував майор Олександр Гайн у групі «Міністерства оборони України» в мережі.

«Коли розпочалася збройна агресія на сході України, Рустам став до строю добровольців батальйону «Айдар». Він героїчно загинув 17 червня 2014 року під час бою в селищі Металіст під Луганськом. Під час останньої розмови з батьком Рустам сказав, що не може розмовляти, бо час іти, обіцяв пізніше зателефонувати. Але цього так і не сталося...

Коли прийшло повідомлення, що Рустам з’явився в мережі, до нього подзвонила сестра, та з іншого кінця відповів чужий чоловік і повідомив, що боєць загинув. Передовий загін батальйону, де був Рустам, вступив у бій, щоб визволити з полону групу Надії Савченко та вибити ворога з селища Металіст. Бійці потрапили у засідку.

Рустам ще з одним бойовим побратимом залишився прикривати маневр свого підрозділу. Вони стримували наступ противника, але сили були занадто нерівними — українські воїни зі стрілецькою зброєю протистояли добре озброєним бойовикам на бронемашинах. Солдат Рустам Хамраєв до останнього прикривав бійців, надав можливість перегрупуватися і забезпечив їх відхід у безпечне місце. Він врятував загін ціною свого життя. Рустам був розстріляний з крупнокаліберного кулемета. Чоловік помер миттєво», - пригадує майор.

Як минуло 40 днів з дня загибелі Героя, рідні звернулися до усіх небайдужих поставити свічку за їхню рідну кровинку. «Бо його свічка згоріла за вас».

«Перший раз він поїхав на Майдан наприкінці листопада 2013 року, перебував там до травня 2014. За цей час Рустам тричі приїздив додому на короткий термін», - розповідають рідні. Додають, що у трагічні лютневі дні він стояв у першій лінії на барикадах, ризикуючи своїм життям, діставав з-під куль своїх поранених та вбитих побратимів. Рятував також поранену медсестру Тетяну, яка потрапила під обстріл, коли надавала медичну допомогу майданівцю. Рідні кажуть, що Рустама також поранили, отруївся газами. Першу медичну допомогу він отримав у Києві, потім - у Луцьку. Після лікування знову повернувся на Майдан. Дуже переймався за загиблих побратимів. З Майдану Рустам відправився на схід України добровольцем.

«Щоб всі спали спокійно, комусь потрібно спати не вдома»

Сестра загиблого героя Маргарита Хамраєва розповідає, що приїжджала до нього в Київ, бачила це наметове містечко, бачила, де він живе. Він дійсно був дуже сильним патріотом, любив нашу Україну, постійно казав, за що вбили тих хлопців? Він допомагав діставати поранених, які перебували взимку на Майдані. Батьки переймались тим, що активна громадська позиція сина може йому нашкодити, втім, Рустам був налаштований йти тільки до кінця. «Я кажу: невже не хочеться вдома спати спокійно, жити спокійно, мирно? Він сказав - щоб всі спали спокійно, комусь потрібно, щоб хтось не вдома спав. А я кажу: «Синку, цей хтось - це ти? А він відповідає: так, тату, я… Він з дитинства не сприймав несправедливість. Завжди стояв горою за правду», - розповідає батько загиблого героя Шонійоз Хамраєв.

Минув рік, як лучани, українці, рідні та близькі назавжди попрощалися з Героєм України, бійцем батальйону «Айдар», майданівцем, патріотом України - Рустамом Хамраєвим.

Друзі й рідні досі не можуть оговтатися від тяжкої втрати. До роковин пам’яті в мережі виклали ролик, який змонтований зі світлин.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть


Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу


Коментарів: 0

Додати коментар:

УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.


Система Orphus