Приєднання до Луцька навколишніх ОТГ: які переваги отримають села і місто
Довкола реформи децентралізації точиться чимало дискусій. Одні бачать у ній плюси, інші ж нарікають і наголошують на її недоцільності. Трапляється, що людей відверто лякають сумними перспективами об’єднання. Проте від об'єднання навколишніх ОТГ з Луцьком виграють обидві сторони.
Аби розставити усі крапки над «і», Інформаційне агентство Волинські Новини поспілкувалося із консультантом з юридичних питань Асоціації міст України, доктором політичних наук Валентином Малиновським.
Відбулося засідання робочої групи, яка надає рекомендації щодо змін до перспективного плану. Розкажіть, що цей документ собою являє і що він дає?
Перспективний план – це той документ, який відкриває шлях до об’єднання громад. Тобто для того, щоб створити ОТГ, треба, щоб перелік сільських, селищних та міських рад, які об’єднуються, був затверджений перспективним планом. Якщо в ньому немає відповідної громади, то їй не буде надано позитивного висновку обласної адміністрації, згодом вона не матиме прямих міжбюджетних відносин. Це та основа, на якій можна створити об’єднану громаду.
Тобто ця група наразі буде надавати тільки пропозиції до перспективного плану?
Так, це робочий процес. У нас в області є перспективний план, там 73 громади. І сьогодні уряд та міністерство регіонального розвитку підійшли до цього по-іншому: зробити значно меншу кількість громад, тому що чимало з них не відповідають багатьом критеріям спроможності, і попередній мінрегіон скоротив їх до 44. Але той уряд вже пішов, а нова міністерка звернулася до обласних адміністрацій, щоб сформувати новий перспективний план, який буде затверджено урядом, коли закінчиться добровільний процес об’єднання, щоб перейти до адміністративного, і вже його будуть робити за новозатвердженим планом.
Так зване примусове об’єднання – це після 2020 року, так?
Думаю, так. У принципі, якщо ми хочемо провести чергові вибори в жовтні 2020 року, то зрозуміло, що якщо Україна хоче вчасно завершити цю реформу, то об’єднання треба закінчити до травня.
До Луцької ОТГ пропонують включити всі навколишні об’єднані громади. Чимало жителів цих ОТГ виступають проти, але конкретних аргументів не наводять. Часто люди стають жертвами маніпуляцій. Які основні острахи громадян і наскільки вони виправдані?
Об’єднання сільських громад з міськими – це найбільш складна процедура в реформі. Я від початку, коли тільки розпочалася реформа децентралізації, казав, що цю проблему буде найважче розв’язувати, тому що менталітет сільських і міських жителів різниться, є дуже багато пересторог. На першому етапі міста не дуже хотіли об’єднуватися з селами. Коли ми згадаємо 2015 рік, то до виборів жодне місто обласного значення фактично не робило жодних рухів, щоб стимулювати сільські території до об’єднання, тому що міські голови боялися, що в разі приєднання сільських територій їх можуть не обрати, бо ж електорат міста приблизно знали, а якщо приєднаються сільські громади, то невідомо, як люди проголосують. Це по-перше. А по-друге, вони дещо побоювалися проблем, які можуть виникнути із приєднанням села. Адже окрім міських проблем, які треба розв’язувати, додаються і проблеми сільські, починаючи від ремонту доріг і закінчуючи впорядкуванням інфраструктури. Тож цей перший етап було втрачено. А сільські голови теж не хотіли до міст, бо так само прагнули бути обраними, а коли село об’єднується з містом, то такої посади вже немає. Відповідно, в селах були обрані голови, і вони провели політику таким чином, що з містом об’єднуватися не зовсім доречно, бо будуть земельні проблеми, на земельних ділянках почнуть будувати житлові масиви. Ще одна пересторога – якщо сільська рада приєднається до міста, то інтереси села не буде враховано, бо воно матиме мало депутатів. Фактично, на основі цих пересторог навколо Луцька було створено всі сільські ОТГ.
Але маємо і позитивний приклад, адже Прилуцька сільська рада дала згоду на приєднання до Луцька. Чи може це бути хорошим сигналом до того, що й інші навколишні ОТГ до нас приєднаються?
Це дуже позитивний сигнал. Прилуцька сільська рада є найслабшою з-поміж інших восьми ОТГ, які оточують Луцьк. Наприклад, Боратинська ОТГ має «Кромберг енд Шуберт» – підприємство, яке є бюджетонаповнювальним. У Підгайцях – «Модерн-Експо», у Липинах – «Тигрес», «Епіцентр». Це дуже заможні громади. А Прилуцьке не має такого підприємства, тож у них суттєві проблеми з інфраструктурою. Тому зрозуміло, що їм треба було приєднуватися до Луцька. Добре, що ці багатораундові переговори і вето голови закінчилися й Прилуцька сільська рада нарешті приєдналася до Луцька. Це дуже хороший приклад для інших громад.
Якщо ми говоримо про переваги для навколишніх ОТГ, що вони отримають в результаті приєднання до Луцька?
По-перше, сільські жителі, приєднавшись до Луцька, отримують всі ті права й можливості, які мають міські жителі, починаючи від картки лучанина для проїзду в електротранспорті, тобто пільговики їздитимуть безплатно. Не виникатиме проблем зі школами, адже значна частина дітей із приміських сіл ходить у луцькі школи, а також – з дитячими садочками й спортивними, музичними, художніми школами. От, наприклад, якщо говорити про Прилуцьке, то швидку раніше треба було викликати через Ківерці, якщо треба було розв’язувати якісь проблеми з різними службами – це все також було зав’язано на Ківерцях. А село ж – одразу за Луцьком. Тобто в разі приєднання сільські жителі користуватимуться інфраструктурою нарівні з лучанами.
Чи можуть вони розраховувати на допомогу в розв’язанні їхніх інфраструктурних питань?
Якщо громада приєднується до Луцька, то стає територією міста, ціна на землю зросте мінімум удвічі й люди вигідно можуть її продати. Це й розв’язання інфраструктурних питань, за які десятиліттями ніхто не брався. Луцька міська і сільська ради підписують план організаційних заходів, де передбачено цілу низку питань, які має залагодити міська рада. Я маю план заходів, які підписала робоча група в процесі об’єднання з Прилуцьким, що місто Луцьк зобов’язане зробити для цієї сільської ради. Це капітальний ремонт доріг, реконструкція школи, облаштування спортивного майданчика, придбання автобуса для школи, впорядкування нового кладовища, налагодження транспортного сполучення тощо. Тобто у випадку Прилуцької сільської ради завдяки міському бюджету Луцька можна залагодити ці питання. Дуже важливо, що в разі приєднання такої сільської ради реверсна дотація зменшується. Тобто оскільки Прилуцька громада є дотаційною, Луцьк буде робити менші відрахування у державний бюджет, а кошти, які залишатимуться, можна буде використати на розв’язання всіх цих питань. Окрім того, при добровільному приєднанні на сільську громаду, залежно від кількості населення й території, виділяють субвенцію на розвиток інфраструктури.
Які переваги отримує місто?
Перша перевага – це розширення території. Нагадаю, Луцьк має найменшу територію серед усіх обласних центрів Західної України. Навіть у Ковеля більша площа. Місто не має можливості побудувати не тільки інвестиційно привабливе підприємство, а й кілька будинків. У Луцьку зараз будують багатоповерхівки на території старих заводів, які не працюють, на пустирях. Місто не має можливості розвиватися, а це для центру регіону неприпустимо. Обласний центр має розвиватися, щоби в подальшому не втратити статус центру регіону. І приєднання Прилуцької сільської ради, завдяки чому ми збільшуємо територію міста на 75 відсотків, дуже важливе. Також важливо, що коли ми будемо жити в одній громаді, ті об’єкти, розташовані на території громад, будуть спільними. От, наприклад, сміттєзвалище у Брищі розташоване на території Княгининівської ОТГ, але фактично є міським. А коли це буде єдина територія з містом, легше буде залучити серйозного європейського інвестора, щоб його модернізувати. За рахунок міського бюджету це зробити легше, ніж за рахунок бюджету невеликої сільської ради. Або, наприклад, очисні споруди на території Жидичинської сільської ради. Після об’єднання модернізувати їх буде значно легше.
На території навколишніх сільських рад зареєстровано чимало великих платників податків. Чи не наштовхнемося ми на спротив очільників ОТГ з огляду на це? Яка зараз їхня політика?
Це якраз основа позиції цих голів. Адже вони кажуть, що в них і так все гаразд, бо є великі підприємства та значні надходження до бюджету, і свої проблеми вони можуть залагодити самі. Частково я погоджуюся з позицією такої сільської ради, як Боратинська, яка на сьогодні не має проблем, те саме і з Підгайцями. Але в чому проблема? Так склалося, що ці підприємства виявилися на території цих сільських рад, будував їх Луцьк і вся інфраструктура використовується міста: електромережі, каналізації, дороги тощо.
Із керівниками цих підприємств вели розмови про можливість їх перереєстрації в Луцьку. Якщо так трапиться, по суті, ці громади вже не будуть такими самостійними.
Однозначно. По цих сільських радах є ще одна загроза. Деякі громади мають одне серйозне бюджетоутворювальне підприємство, це 70-80 відсотків місцевого бюджету. У випадку, якщо це підприємство захоче піти, перереєструватися в Луцьку, Києві, Львові чи ще десь, або ж збанкрутує, то майбутнє такої ОТГ приречене. Коли мені телефонують із приводу приєднання до Луцька, я пояснюю: «Ні сьогодні, ні завтра вас ще ніхто нікуди не приєднує. Головне, якщо трапиться якась проблема з вашою ОТГ, щоб ви були в перспективному плані». Це, зокрема, стосується Жидичинської ОТГ, де відбудуться громадські слухання, тому що в них є варіанти: Луцьк, Ківерці чи Княгининок. І коли я питав людей, куди хочуть, всі казали, що однозначно – до Луцька, адже більшість жителів громади тут працюють, а діти до школи ходять. Саме внесення в перспективний план гарантує, що в разі банкрутства якоїсь громади вона автоматично безболісно буде прийнята в громаду Луцька.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Аби розставити усі крапки над «і», Інформаційне агентство Волинські Новини поспілкувалося із консультантом з юридичних питань Асоціації міст України, доктором політичних наук Валентином Малиновським.
Відбулося засідання робочої групи, яка надає рекомендації щодо змін до перспективного плану. Розкажіть, що цей документ собою являє і що він дає?
Перспективний план – це той документ, який відкриває шлях до об’єднання громад. Тобто для того, щоб створити ОТГ, треба, щоб перелік сільських, селищних та міських рад, які об’єднуються, був затверджений перспективним планом. Якщо в ньому немає відповідної громади, то їй не буде надано позитивного висновку обласної адміністрації, згодом вона не матиме прямих міжбюджетних відносин. Це та основа, на якій можна створити об’єднану громаду.
Тобто ця група наразі буде надавати тільки пропозиції до перспективного плану?
Так, це робочий процес. У нас в області є перспективний план, там 73 громади. І сьогодні уряд та міністерство регіонального розвитку підійшли до цього по-іншому: зробити значно меншу кількість громад, тому що чимало з них не відповідають багатьом критеріям спроможності, і попередній мінрегіон скоротив їх до 44. Але той уряд вже пішов, а нова міністерка звернулася до обласних адміністрацій, щоб сформувати новий перспективний план, який буде затверджено урядом, коли закінчиться добровільний процес об’єднання, щоб перейти до адміністративного, і вже його будуть робити за новозатвердженим планом.
Так зване примусове об’єднання – це після 2020 року, так?
Думаю, так. У принципі, якщо ми хочемо провести чергові вибори в жовтні 2020 року, то зрозуміло, що якщо Україна хоче вчасно завершити цю реформу, то об’єднання треба закінчити до травня.
До Луцької ОТГ пропонують включити всі навколишні об’єднані громади. Чимало жителів цих ОТГ виступають проти, але конкретних аргументів не наводять. Часто люди стають жертвами маніпуляцій. Які основні острахи громадян і наскільки вони виправдані?
Об’єднання сільських громад з міськими – це найбільш складна процедура в реформі. Я від початку, коли тільки розпочалася реформа децентралізації, казав, що цю проблему буде найважче розв’язувати, тому що менталітет сільських і міських жителів різниться, є дуже багато пересторог. На першому етапі міста не дуже хотіли об’єднуватися з селами. Коли ми згадаємо 2015 рік, то до виборів жодне місто обласного значення фактично не робило жодних рухів, щоб стимулювати сільські території до об’єднання, тому що міські голови боялися, що в разі приєднання сільських територій їх можуть не обрати, бо ж електорат міста приблизно знали, а якщо приєднаються сільські громади, то невідомо, як люди проголосують. Це по-перше. А по-друге, вони дещо побоювалися проблем, які можуть виникнути із приєднанням села. Адже окрім міських проблем, які треба розв’язувати, додаються і проблеми сільські, починаючи від ремонту доріг і закінчуючи впорядкуванням інфраструктури. Тож цей перший етап було втрачено. А сільські голови теж не хотіли до міст, бо так само прагнули бути обраними, а коли село об’єднується з містом, то такої посади вже немає. Відповідно, в селах були обрані голови, і вони провели політику таким чином, що з містом об’єднуватися не зовсім доречно, бо будуть земельні проблеми, на земельних ділянках почнуть будувати житлові масиви. Ще одна пересторога – якщо сільська рада приєднається до міста, то інтереси села не буде враховано, бо воно матиме мало депутатів. Фактично, на основі цих пересторог навколо Луцька було створено всі сільські ОТГ.
Але маємо і позитивний приклад, адже Прилуцька сільська рада дала згоду на приєднання до Луцька. Чи може це бути хорошим сигналом до того, що й інші навколишні ОТГ до нас приєднаються?
Це дуже позитивний сигнал. Прилуцька сільська рада є найслабшою з-поміж інших восьми ОТГ, які оточують Луцьк. Наприклад, Боратинська ОТГ має «Кромберг енд Шуберт» – підприємство, яке є бюджетонаповнювальним. У Підгайцях – «Модерн-Експо», у Липинах – «Тигрес», «Епіцентр». Це дуже заможні громади. А Прилуцьке не має такого підприємства, тож у них суттєві проблеми з інфраструктурою. Тому зрозуміло, що їм треба було приєднуватися до Луцька. Добре, що ці багатораундові переговори і вето голови закінчилися й Прилуцька сільська рада нарешті приєдналася до Луцька. Це дуже хороший приклад для інших громад.
Якщо ми говоримо про переваги для навколишніх ОТГ, що вони отримають в результаті приєднання до Луцька?
По-перше, сільські жителі, приєднавшись до Луцька, отримують всі ті права й можливості, які мають міські жителі, починаючи від картки лучанина для проїзду в електротранспорті, тобто пільговики їздитимуть безплатно. Не виникатиме проблем зі школами, адже значна частина дітей із приміських сіл ходить у луцькі школи, а також – з дитячими садочками й спортивними, музичними, художніми школами. От, наприклад, якщо говорити про Прилуцьке, то швидку раніше треба було викликати через Ківерці, якщо треба було розв’язувати якісь проблеми з різними службами – це все також було зав’язано на Ківерцях. А село ж – одразу за Луцьком. Тобто в разі приєднання сільські жителі користуватимуться інфраструктурою нарівні з лучанами.
Чи можуть вони розраховувати на допомогу в розв’язанні їхніх інфраструктурних питань?
Якщо громада приєднується до Луцька, то стає територією міста, ціна на землю зросте мінімум удвічі й люди вигідно можуть її продати. Це й розв’язання інфраструктурних питань, за які десятиліттями ніхто не брався. Луцька міська і сільська ради підписують план організаційних заходів, де передбачено цілу низку питань, які має залагодити міська рада. Я маю план заходів, які підписала робоча група в процесі об’єднання з Прилуцьким, що місто Луцьк зобов’язане зробити для цієї сільської ради. Це капітальний ремонт доріг, реконструкція школи, облаштування спортивного майданчика, придбання автобуса для школи, впорядкування нового кладовища, налагодження транспортного сполучення тощо. Тобто у випадку Прилуцької сільської ради завдяки міському бюджету Луцька можна залагодити ці питання. Дуже важливо, що в разі приєднання такої сільської ради реверсна дотація зменшується. Тобто оскільки Прилуцька громада є дотаційною, Луцьк буде робити менші відрахування у державний бюджет, а кошти, які залишатимуться, можна буде використати на розв’язання всіх цих питань. Окрім того, при добровільному приєднанні на сільську громаду, залежно від кількості населення й території, виділяють субвенцію на розвиток інфраструктури.
Які переваги отримує місто?
Перша перевага – це розширення території. Нагадаю, Луцьк має найменшу територію серед усіх обласних центрів Західної України. Навіть у Ковеля більша площа. Місто не має можливості побудувати не тільки інвестиційно привабливе підприємство, а й кілька будинків. У Луцьку зараз будують багатоповерхівки на території старих заводів, які не працюють, на пустирях. Місто не має можливості розвиватися, а це для центру регіону неприпустимо. Обласний центр має розвиватися, щоби в подальшому не втратити статус центру регіону. І приєднання Прилуцької сільської ради, завдяки чому ми збільшуємо територію міста на 75 відсотків, дуже важливе. Також важливо, що коли ми будемо жити в одній громаді, ті об’єкти, розташовані на території громад, будуть спільними. От, наприклад, сміттєзвалище у Брищі розташоване на території Княгининівської ОТГ, але фактично є міським. А коли це буде єдина територія з містом, легше буде залучити серйозного європейського інвестора, щоб його модернізувати. За рахунок міського бюджету це зробити легше, ніж за рахунок бюджету невеликої сільської ради. Або, наприклад, очисні споруди на території Жидичинської сільської ради. Після об’єднання модернізувати їх буде значно легше.
На території навколишніх сільських рад зареєстровано чимало великих платників податків. Чи не наштовхнемося ми на спротив очільників ОТГ з огляду на це? Яка зараз їхня політика?
Це якраз основа позиції цих голів. Адже вони кажуть, що в них і так все гаразд, бо є великі підприємства та значні надходження до бюджету, і свої проблеми вони можуть залагодити самі. Частково я погоджуюся з позицією такої сільської ради, як Боратинська, яка на сьогодні не має проблем, те саме і з Підгайцями. Але в чому проблема? Так склалося, що ці підприємства виявилися на території цих сільських рад, будував їх Луцьк і вся інфраструктура використовується міста: електромережі, каналізації, дороги тощо.
Із керівниками цих підприємств вели розмови про можливість їх перереєстрації в Луцьку. Якщо так трапиться, по суті, ці громади вже не будуть такими самостійними.
Однозначно. По цих сільських радах є ще одна загроза. Деякі громади мають одне серйозне бюджетоутворювальне підприємство, це 70-80 відсотків місцевого бюджету. У випадку, якщо це підприємство захоче піти, перереєструватися в Луцьку, Києві, Львові чи ще десь, або ж збанкрутує, то майбутнє такої ОТГ приречене. Коли мені телефонують із приводу приєднання до Луцька, я пояснюю: «Ні сьогодні, ні завтра вас ще ніхто нікуди не приєднує. Головне, якщо трапиться якась проблема з вашою ОТГ, щоб ви були в перспективному плані». Це, зокрема, стосується Жидичинської ОТГ, де відбудуться громадські слухання, тому що в них є варіанти: Луцьк, Ківерці чи Княгининок. І коли я питав людей, куди хочуть, всі казали, що однозначно – до Луцька, адже більшість жителів громади тут працюють, а діти до школи ходять. Саме внесення в перспективний план гарантує, що в разі банкрутства якоїсь громади вона автоматично безболісно буде прийнята в громаду Луцька.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 8
Лучанин
Показати IP
8 Листопада 2019 12:05
Луцьк треба приєднати до Підгаєць, бо влада неспроможна навіть забезпечити міським транспортним сполученням лучан на ділянці 3-х зупинок по вул. Дубнівська (від кільця с. Підгаєць до зупинки "Цегельний завод"). Лучани змушені їздити сількою маршруткою № 251.
Лучанин
Показати IP
8 Листопада 2019 12:50
Однозначно всі громади по периметру міста мають бути приєднані до Луцька.
Житель села
Показати IP
8 Листопада 2019 13:18
Так приєднатись до Луцька, щоб платити податок на нерухомість
Житель с Полонка
Показати IP
8 Листопада 2019 13:37
Голови найближчих ОТГ просто так корито не віддадуть,людей лякати будуть що місто городи забере ,і вірші Шевченка на зборах читати будуть ,і що тільки ....лиш-би кормушку не віджали
Він
Показати IP
8 Листопада 2019 15:23
Деякі аргументи смішні - чому зараз очисні місто не ремонтує, це його власність і стоки із ж дичина туди не качають.З прилуцька до райлікарні стільки ж як і до другої поліклініки ,інше питання щодо якості медпослуг- про це і треба говорити доктору наук
Лучанин
Показати IP
8 Листопада 2019 16:32
Уся земля по селах вже давно має СВОГО власника. І вони тільки виграють від приєднання - бо її ціна зросте зразу в 1,5-2 рази... От тільки голови-секретарі-помічники-масажистки (і т.д. по списк) ОТГ звісно що будуть проти, і будуть про цього налаштовувати своїх родичів, кумів і приближених .... Ще буде шуму з цим приєднанням.
Але це потрібно.
Вже дійсно як писалося - на пр. Відродження 9-10-ти поверхівки ростуть як гриби, і це виявляється не Луцьк, а Липини... Я чомусь не вірю що їх діти ходять в сільську школу, а не в №21 чи №22 !!!
лучанин 2
Показати IP
9 Листопада 2019 08:53
в кожному багатоквартирному будинку кожен голова ближньої отг ( ліпіни, підгайці ) має квартиру за дозвіл будівництва, гусак респарк побудував за гроші зароблені потом, семенюк недалеко стоїть від гусака, ох корито забирають
Ігор
Показати IP
11 Листопада 2019 08:28
Я так бачу, укрупнення громад прямує до районів...
Проблеми клімату: на Землі з’явилися точки аномальної спеки
Сьогодні 00:14
Сьогодні 00:14
29 листопада: свята, події, факти. Міжнародний день правозахисниць та День електронних привітань
Сьогодні 00:00
Сьогодні 00:00
Рубль стрімко падає: військова економіка Росії перевантажена, – Politico
28 Листопада 2024 23:51
28 Листопада 2024 23:51
Нідерланди поставили Україні три системи Patriot
28 Листопада 2024 23:33
28 Листопада 2024 23:33
Мікрорайон обстрілюють не вперше: лучани розповіли про наслідки ранкової атаки РФ
28 Листопада 2024 23:15
28 Листопада 2024 23:15
Завод-виробник замінить партію неякісних 120-мм мін для ЗСУ
28 Листопада 2024 22:57
28 Листопада 2024 22:57
Нацбанк ввів в обіг нову пам'ятну монету, присвячену українському БТР-4Е «Буцефал»
28 Листопада 2024 22:39
28 Листопада 2024 22:39
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.