Наскільки реально реанімувати цукровий завод на Волині

Горохівський цукровий завод, потужне у недалекому минулому підприємство, хочуть реанімувати. Нагадаємо, про можливості відновлення однієї з головних цукроварень Волині, міркували у стінах Горохівської райдержадміністрації. Про те, наскільки реально «воскресити» підприємство, з огляду на основні останні події, судові рішення, - повідомляє «Вісник+К».

ЦУКРОВИЙ ЗАВОД ТРИМАВСЯ НА ОБІЦЯНКАХ

Те, що сталося з ПАТ «Горохівський цукровий завод», який входить у сферу бізнесових інтересів братів Валерія та Юрія Келестиних із міста Рогатина Івано-Франківської області - відповідно депутата Верховної Ради України та депутата обласної ради від Партії регіонів, чимось нагадує одне східне прислів'я: «Добрі риси ніколи не виправлять злих, як цукор, доданий до отрути, не заважає їй бути смертельною».

Словом, під добрими намірами приховався чийсь корисливий задум поставити підприємство на коліна. І це на тлі багатообіцяючої виробничої динаміки. Бо, скажімо, якщо взяти дані п'ятирічної давності, то, згідно з повідомленням бюлетеня «Цінні папери України», Горохівський цукровий завод у 2009 році збільшив активи на 24,6 відсотка - до 553 мільйонів гривень.

Затим взяв на себе зобов'язання щороку переробляти не менше 150 тисяч тонн сировини та виробляти 18 тисяч тонн цукру.

Втім минуло декілька років, і Горохівський цукровий завод несподівано почав втрачати завойовані позиції. І в області, і в районі, і в самій Мар'янівці, де знаходиться підприємство, цього ніяк не могли зрозуміти. Щоправда, забили на сполох депутати Горохівської районної ради.

Так, на початку 2013 року була скликана позачергова сесія Горохівської районної ради, під час якої розглядалося питання щодо стану справ на ПАТ «Горохівський цукровий завод». Приводом стало колективне звернення працівників цукрозаводу, яким ще з жовтня попереднього року не виплачували заробітну плату.

Під час сесії керівникам правоохоронних, податкових та контролюючих служб району поставили питання: чому ніхто не притягує до відповідальності посадових осіб цукрозаводу, які допустили виникнення майже 3-місячної заборгованості? Відповіді не було. Можливо тому, що прозвучала обіцянка погасити наявний борг - уже від нового керівництва товариства. Але цій обіцянці, як видно, у повному обсязі і по сьогодні не судилося здійснитися...

Щодо ситуації, яка склалася на ПАТ «Горохівський цукровий завод», можна згадати відому вже історію з розтратою Аграрним фондом України коштів на закупівлю цукру. Аграрний фонд попередньо здійснив платню виробникам, а цукор у державні засіки так і не потрапив.

Цією справою зайнявся Господарський суд Харківської області, який оприлюднив суму збитку в сотні мільйонів гривень. Повернути кошти мало держпідприємство «Харківцукорзбут», від якого, власне, і з'являється прив'язка до Горохівського та Володимир-Волинського цукрових заводів, який входить у корпорацію «Техно-центр» братів Юрія та Валерія Келестиних.

Як йдеться у документі, оприлюдненому в реєстрі судових рішень, між Аграрним фондом та «Харківцукорзбутом» була укладена угода складського зберігання цукру. Згідно з цим договором, Фонд передав на зберігання 119 тисяч тонн цукру, закупленого до державного інтервенційного фонду в 2010-2011 роках за бюджетні кошти. Цукор мав зберігатися у складських приміщеннях у різних регіонах України. Приміщення орендувалися «Харківцукорбутом» у різних компаній. Зокрема, в ПАТ «Горохівський цукровий завод» та ВАТ «Володимир-Волинський цукровий завод». Але коли справа дійшла до виконання зобов'язань, проплаченого цукру на складах не виявилося. Доля його невідома і понині.

ТРОСТИНА ЗАМІСТЬ БУРЯКУ, РОГИ ЗАМІСТЬ КОПИТ

Із посиланням на видання «Економічна правда», в Єдиному державному реєстрі судових рішень є ще одна судова постанова (Печерського райсуду Києва), де йдеться про те, що слідчі ГПУ порушили кримінальну справу проти однієї з фірм-переможців цукрового тендера, що входить до сфери впливу депутата від Партії регіонів.

Мова про ТОВ «Цукрово-рафінадний комбінат «Володимирцукор», яке, як з'ясувалося, жодного відношення до виробництва цукру не мало, хоч і заявляло про це при своєму створенні.

23 червня 2011 року Аграрний фонд уклав з ТОВ договір на поставку 20 тисяч тонн цукру-піску, виробленого з буряку врожаю 2011 року. Того ж дня на рахунки «Володимирцукру» перерахували 170 мільйонів гривень.

Однак, як стверджують слідчі, умови договору не були виконані. В Аграрний фонд цукор не надійшов ні з буряку, ні із тростини. Таким чином, за версією Генпрокуратури, державі були завдані збитки у ті самі 170 мільйонів.

Невдовзі «Володимирцукор» оголосили банкрутом. За його заявою ухвалу про це виніс Господарський суд Волинської області. Тут же з'явилося багато кредиторів, які вимагали повернення боргу, а найцікавіше, що багато з них входили в ту ж саму сферу впливу колишніх власників підприємства. Виходило: якщо й віддамо борг, то самі ж собі та ще й із «накрутками».

Можливо, саме в цьому простежується так звана схема про «роги і копита», коли на порожньому місці можливим стає солідний прибуток. Тобто створюються декілька «пустих» фірм, одна перепродує товар іншій, після чого одній, образно кажучи, залишаються роги, іншій дістаються копита, ще іншій - виграш тендеру, а там, дивись, і ПДВ відшкодують...

ПРАЦІВНИКИ НЕ ЗНАЛИ, НА КОГО ПРАЦЮЮТЬ

Вочевидь, подібне намічалося і в Горохові, цукровому співпартнерові Володимир-Волинського. Бо є таке непорушне правило: якщо ситуація повторюється двічі, то це вже система.

Відповідно першим кроком такої ймовірної системи на ПАТ «Горохівський цукровий завод» стала зміна власників майнового комплексу. За короткий час усе майно перейшло до іншого товариства, потім ще до іншого.

Причому, ініціатори так захопилися цим дійством, що наклали руку й на державне майно, на землю, що, власне, заборонено законом. Проходило усе, звичайно, без відома колективу, тоді як, за статутом, навіть передача 25 процентів майна має узгоджуватися на зборах акціонерів. А тут аж цілих сто! Навіть накладання санкцій за порушення вимог законодавства (проведення загальних зборів акціонерів не за місцезнаходженням товариства) з боку Волинського територіального управління Державної комісії цінних паперів та фондового ринку не виправило ситуації.

Ще один камінь спотикання - податкові зобов'язання. Вони, відповідно до законодавства, такі, що не тільки при покупці, але й при передачі майна сплачується податок на додану вартість. Наприклад, якщо майновий комплекс заводу оцінений в 124 мільйони гривень, то податку треба сплатити понад 20 мільйонів.

Можна лише уявити соціальний та інший розвиток Мар'янівки, якби їй перепала хоча б частина таких коштів... Але, схоже, все робилося, аби гроші пішли в іншому напрямку. Пішли якщо не при сприянні, то, принаймні, недогляді тих, хто мав би звернути увагу на багато порушень. Нотаріус, приміром, мав би зауважити, що 67 гектарів державної землі передавати товариству незаконно. Податківці - що не сплачений той же податок...

КРЕДИТОРСЬКИЙ ТЕРПЕЦЬ ТЕЖ НЕ ЗАЛІЗНИЙ

Вникаючи в деталі подій на цукровому заводі за минулий-позаминулий роки, неважко здогадатися, що підприємство спеціально готували до розорення і до того, щоб уникнути віддавання боргів. А таких боргів накопичилося немало. Зокрема, у кредиторах опинилося Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», якому не повернули 15 мільйонів гривень. Саме з ініціативи Ощадбанку влітку 2013-го була перша спроба зробити Горохівський цукровий завод банкрутом. Однак тоді у цьому питанні місцевий суд відмовив, мотивуючи, нібито боржник був спроможний розрахуватись із позичальниками.Але справа дійшла до Вищого господарського суду, який повернув її на новий розгляд. Хтозна, можливо, усі ці перепони пов'язані з тим, що народний депутат Валерій Келестин входив у комітет Верховної Ради України, у компетенції якого був саме розгляд матеріалів щодо призначення голів суду?..

Суд кредиторами заводу, окрім Ощадбанку, визнав ще ряд підприємств та організацій. З-поміж них - ПП «Агро-Експрес-Сервіс», один із найбільших виробників цукрових буряків у Західній Україні. Принаймні, це підприємство в 2012 році доставило на цукровий завод у Горохів майже половину сировини, переробкою якої займалися горохівські цукровари.

- Свої зобов'язання перед цукровиробниками наше підприємство виконувало, як завжди, сумлінно, відповідно до укладеного договору, - зазначає заступник генерального директора ПП«Агро-Експрес-Сервіс» Василь Муха, - сподівалися на плідну співпрацю, взаєморозуміння... А сталося так, що недоотримали 1500 тонн цукру, який належав «Агро-Експрес-Сервісу». Зрештою, суди (господарський, апеляційний) підтвердили законність і справедливість наших вимог.

Втім, навіть при прийнятих судових рішеннях щодо Горохівського цукрового заводу, майно якого наразі перебуває в арешті, його колишні власники, як зазначає арбітражний керуючий Микола Томашук, намагаються знайти усілякі «підводні рифи», аби повернути справу на свою користь. Спочатку, приміром, вони задля затягнення судового розгляду поставили під сумнів підписи на тих договорах, які самі ж завіряли. Втім така афера не пройшла...

Ще однією спробою «замутити воду» на свій бік стало те, що несподівано до кредиторів, які виставили перед Горохівським цукровим заводом мільйонні борги, додалися ТзОВ «Агроторг-К», «Енергетичний Альянс», підконтрольні тим же братам Келестиним. Виставлені ними суми боргу просто вражаючі - 140 мільйонів та 10 мільйонів гривень. Щоправда, кредитори не змогли надати суду відповідні документи, аби підтвердити свої вимоги. Завершення судової справи ще раз відклали...

ЗАВОД ЗАГНУВСЯ, АЛЕ ВПРАВІ ВИПРЯМИТИСЯ

Тим часом поряд із законними кредиторами з нетерпінням чекає судової розв'язки й арбітражний керуючий на цукровому заводі.

- Мене призначили розпорядником майна (арбітражним керуючим) 11 березня нинішнього року, - коментує ситуацію Микола Томашук. - Арбітражний керуючий, як відомо, є незалежною особою, призначається згідно з автоматизованим розподілом Вищого господарського суду. Зараз на підприємстві планують вводити процедуру санацій, яка передбачає відновлення платоспроможності підприємства. Загалом на сьогодні є два шляхи: або ліквідувати підприємство і списати заборгованість, або здійснити спробу відновити виробничу діяльність та за рахунок отриманих коштів розрахуватися з кредиторами.

Зважаючи на реальність, на шляху до санації є ряд проблем. Одна з них - є інший власник, в якого шляхом судових процесів треба відсудити майно.

Неоднозначна ситуація склалася і з працівниками заводу. Майновий комплекс і все виробництво було відчужено на юридичну особу ТОВ «Солодка країна К», натомість працівників не було звільнено. Тобто люди працювали на майні, яке належало «Солодкій країні К», а заробітну плату їм нараховували на Горохівський цукровий завод.

У подібній ситуації, в разі реалізації майна чи зміни виробництва, адміністрація підприємства, зокрема власник або директор, зобов'язані повідомити про це трудовий колектив. Але цього не було зроблено, і люди залишилися, по суті, заручниками ситуації. Зараз є значна заборгованість по заробітній платі, цим питанням починаємо займатися. Про ще одне варто сказати - про зацікавлених осіб, які подали заяви кредиторів. Тобто хотіли визнати кредиторів, яких насправді не було. Кредиторами ж, яких визнано судовими рішеннями, є Ощадбанк, ПП «Агро-Експрес-Сервіс», податкова служба, «Газ України», багато інших. Відповідно їх ми включили в реєстр кредиторів.

Але натомість з'явилися такі, що пов'язані з минулими власниками: «Енергетичний Альянс», підприємство, зареєстроване в Рогатині Івано-Франківської області, ТзОВ «Агроторг-К». Вони підробили документи і заявили кредиторських вимог приблизно на 150 мільйонів гривень. Я дав візи, що їх не визнаю. Суди першої й апеляційної інстанцій розглянули це питання і підтвердили нашу правоту. Але заявники написали касаційну скаргу, відтак всі матеріали пішли в Господарський суд. І доки цей суд не прийме остаточного рішення, ми без матеріальної справи не можемо у виробничому процесі нікуди рухатися.

При цьому уже не дивує, а жахає те, що попередні власники, мало того, що розікрали і незаконно відчужили майно, провели багато шахрайських справ, ще й зараз не дають можливості розвиватися підприємству. Зокрема, намагаються замінити арбітражного керуючого на такого, який би працював на них, спустити справу на «гальма» і взагалі похоронити завод.

Також тривогу викликає найсвіжіший факт. Так, при перевірці 16 липня виконавчою службою описаного майна ПАТ «Горохівський цукровий завод» виявлено, що зі зберігання викрадено навантажувач ROPA EURO-MAUS вартістю 516 тисяч гривень. Матеріали з цього приводу передано в органи МВС та прокуратуру. Отакі наразі маємо реалії. Водночас мені віриться, що попереду на Горохівський цукровий завод з його колишньою величною славою все ж чекає не занепад, а просвіток.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---