На межі: свинячий бізнес нардепа нищить ліс
Жителі вулиці Вишневої в селі Радошин Ковельського району вже більш як десять років живуть серед «невишневих» запахів із місцевого свинокомплексу ТОВ «Віра-1». Проте це не єдина проблема, яка турбує людей. Через гноївку від свиноферми почав сохнути ліс, про йдеться у матеріалі газети Волинські Новини №24 (72).
ПОЧАТОК ІСТОРІЇ З «АРОМАТОМ»
Депутат Ковельської районної ради від фракції «УКРОП» Тарас Оніжук розповідає, що про радошинську проблему дізнався після звернення жителів Любитівської сільської ради.
«До мене звернулися люди зі скаргами на стійкий неприємний запах, який ширився вулицями сіл Любитів та Воля-Любитівська. Його причиною було те, що дрозднівський фермер вирішив удобрити свою кукурудзу в період, коли гній уже не розкидають полями, адже була висока температура повітря. Я написав звернення до голови Ковельської райдержадміністрації Віктора Козака, аби він, своєю чергою, скерував туди екологічну інспекцію для з’ясування ситуації», – пояснює Тарас Оніжук.
За словами дрозднівської сільської голови Ніни Колочук, любитівці забили на сполох, один раз відчувши запах, натомість дрозднівці потерпають від нього щодня в теплу пору року. Ніна Колочук зазначає, що виною цьому є свинокомплекс, який розташований на території Дрозднів.
«Тут розводили свиней ще 40 років тому. Деякий час комплекс не працював, потім його викупив «Пан Курчак», у 2015 році роботу запустили, – розповідає сільська голова. – Розміщення свинокомплексу в нас – це два боки однієї медалі. Добре, що є робочі місця для місцевих, поросят також там придбати можна, деякі кошти йдуть від них у сільський бюджет, але ядучий запах дуже заважає жити. Сморід був і в радянський час, але зараз він значно гірший. Можливо, через те, що годують тварин тепер якось інакше».
Ніна Павлівна каже, що випадок із фермером просто відкрив цю проблему для сусідніх сільських рад. Якщо ж відходи вивозити у міжсезоння, то запах – у рази менший.
ЛЮДИ МОВЧАТЬ, БО БОЯТЬСЯ ЗАЛИШИТИСЯ БЕЗ РОБОТИ ТА ГНОЇВКИ
З дрозднівським фермером провели роз’яснювальну бесіду, екологічна інспекція взяла проби ґрунту і не знайшла перевищення допустимої норми шкідливих речовин в удобреній землі під кукурудзою.
Ця тема, яку на сесії Ковельської районної ради оприлюднив Тарас Оніжук, вивела назовні іншу, пов’язану із ТОВ «Віра-1».
Другий свинокомплекс агропромгрупи нардепа Сергія Мартиняка «Пан Курчак» розташований у селі Радошин Ковельського району. Тут також працюють місцеві, фермери забирають гноївку, а сморід огортає ближні вулиці.
Але є велика різниця між оснащенням свинокомплексів Радошина та Дрозднів.
Жителька Радошина Любов Дубовець мешкає на найближчій до свинокомплексу вулиці Вишневій. Уже більш як десять років (адже комплекс працює із 2006 року) з квітня до жовтня жінка страждає від жахливого запаху. Терпець увірвався, коли гноївка почала виливатися з лагуни (гноєсховища) на пасовище, випалюючи землю.
«Цього року були сильні дощі, і рівень рідини в лагуні почав стрімко підвищуватися. Гноївка стала переливатися через верх, текти на городи, пасовище. Там, де її було небагато, виросла висока трава насиченого зеленого кольору. Їсти її худоба чомусь не хоче. Де ж гноївка рікою текла, то земля випалена. Про запах і мови немає. Обіцяли зелені насадження, укріпити дамбу, але нічого цього не зробили», – нарікає Любов Дубовець.
Жінка також зазначила, що місцеві не надто активно скаржаться на свинокомплекс, адже бояться, що втратять роботу й не зможуть безплатно брати гноївку. Чимало жителів Радошина використовують відходи зі свинокомплексу для удобрення своїх полів, є навіть такі, які заробляють на цьому, вивозячи гній для інших.
Мовчання людей та недобросовісність керівництва свинокомплексу створили ще одну проблему в Радошині, тільки вже для навколишнього середовища.
Любов Дубовець зауважує, що після того, як лагуна з відходами почала переповнюватися, з неї пустили трубу в ліс.
Через кількасот метрів від вигрібної ями видніється смердюче «озерце». Поряд із ним – сухі від випарів аміаку дерева. Спочатку здається, що це лише кілька маленьких сосен, але, коли зайти глибше в ліс, відкривається страшна картина із численних мертвих дерев. Відразу стає зрозуміло, що гноївку тут не вперше вилили.
Любов Дубовець звернулася з приводу цієї критичної ситуації до депутата Ковельської районної ради Ольги Чепенюк під час зборів громади. Пані Ольга каже, що вирішила діяти спільно із Тарасом Оніжуком у розв’язанні цієї проблеми, оскільки власник свинокомплексів у Радошині та Дрозднях один.
«Тут запах жахливий уже давно, проте люди побоювалися щось казати проти. Зараз сміливості декому із радошинців додали люди із Заячівки, Гулівки, Озірного, які не допустили захоронення решток з ковельського ветсанзаводу на своїй території. Вони побачили, що простий селянин також може відстояти свою позицію», – наголосила Ольга Чепенюк.
СВИНОКОМПЛЕКС – НЕ ШОКОЛАДНА ФАБРИКА
Директор ТОВ «Віра-1» Петро Приступа розповів про своє бачення того, що відбувається на їхньому підприємстві.
«У Дрозднях свинокомплекс налічує 11 тисяч поголів’я, у Радошині – 6,5 тисячі. Кожен з них займається свиноматками та відгодівлею поросят. Дрозднівський комплекс – зразкове підприємство, гноєсховища максимально герметичні, єдине, чого не досягнуто, – немає накриття, але такого немає в більшості ферм Європи, бо це дорого. Ми хотіли запустити лінію з виробництва мінеральних добрив, тому перевіряли гноївку в лабораторії. Вона хороша за показниками – достатньо азоту, кальцію, фосфору, тобто тих компонентів, які вносять у ґрунт під час посівних кампаній. А щодо неприємного запаху, то в нас свинокомплекс, а не шоколадна фабрика. Так, люди часом скаржаться на сморід. Але ж він не постійний», – пояснив Петро Приступа.
Виливи гноївки в Радошині керівник «Віри-1» прокоментувати не зміг, адже, за його словами, нічого про це не знає.
Варто зауважити, що лагуна для гноївки тут – це звичайний великий резервуар у землі, не бетонований та не вкритий захисними матеріалами.
Петро Приступа стверджує, що жодних технічних вимог до обладнання таких лагун немає, тому, поки радошинський свинокомплекс не пройшов модернізацію, вона перебуватиме у такому стані. Оновлення в Радошині обіцяють з наступного року.
СВІТОВИЙ ДОСВІД
Першопричиною конфліктів між власниками свинокомплексів та місцевими жителями у нашій країні є те, що більшість комплексів створено на базі колишніх колгоспів. У радянський час дотримання норм відстані до населеного пункту, обладнання самого виробництва було іншим, або ж узагалі на це заплющували очі. Сьогодні, хоча на самих підприємствах розповідають про європейську якість функціонування свинокомплексів, насправді ситуація далека від цих стандартів.
Наприклад, у Нідерландах запроваджують будівництво багатоповерхових свиноферм. Щоб мінімізувати неприємні запахи, там вигадали особливі резервуари для зберігання стоків. Ці резервуари, схожі на повітряні кулі, герметично закриті. Спершу гній із ферм сепарують на рідку та тверду фракції. Тверду продають як цінне добриво компаніям, що провадять тепличний бізнес. А рідку зберігають у цих пузирях.
У Бельгії для знешкодження запаху встановлюють спеціальні фільтри, що «миють» повітря.
НАОСТАНОК
Поки керівництво «Віри-1» переконує, що реконструкція свинокомплексу в Радошині буде наступного року, свинячі фекалії і далі випалюють ліс, а запахи ширяться селом.
Депутат Ковельської райради від фракції «УКРОП» Тарас Оніжук разом із колегою Ольгою Чепенюк стверджують, що будуть подавати звернення до Ковельської райдержадміністрації та Державної екологічної інспекції у Волинській області, аби вони дали об’єктивну оцінку проблемі в Радошині.
«Неозброєним оком видно, що тут є численні порушення технічних норм зберігання відходів зі свинокомплексу, – наголошує Тарас Оніжук. – Першим доказом цього є те, що люди буквально задихаються від ядучого запаху, вони змушені робити свердловини, адже вода з колодязів зіпсована. Гноївка просочується у підземні води, оскільки гноєсховище не має відповідного покриття. Ліс поступово також перетворюють на яму з фекаліями. Потрібно зупинити це свавілля, аби не сталася екологічна катастрофа».
«НА МЕЖІ» – соціально-інформаційний проект
Інформаційне агентство Волинські Новини у партнерстві з Волинською обласною організацією політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» реалізовує соціально-інформаційний проект «НА МЕЖІ».
Якщо у вашому селі чи місті є школа, дитячий садочок, амбулаторія, ФАП, клуб у незадовільному стані, якщо ви втомилися оббивати пороги органів влади, розповідаючи про ці проблеми, якщо ваша громада опинилася на межі, зателефонуйте нам (099) 637-14-15.
Анастасія КОРЕЦЬКА, Ковельський район
Фото автора
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
ПОЧАТОК ІСТОРІЇ З «АРОМАТОМ»
Депутат Ковельської районної ради від фракції «УКРОП» Тарас Оніжук розповідає, що про радошинську проблему дізнався після звернення жителів Любитівської сільської ради.
«До мене звернулися люди зі скаргами на стійкий неприємний запах, який ширився вулицями сіл Любитів та Воля-Любитівська. Його причиною було те, що дрозднівський фермер вирішив удобрити свою кукурудзу в період, коли гній уже не розкидають полями, адже була висока температура повітря. Я написав звернення до голови Ковельської райдержадміністрації Віктора Козака, аби він, своєю чергою, скерував туди екологічну інспекцію для з’ясування ситуації», – пояснює Тарас Оніжук.
За словами дрозднівської сільської голови Ніни Колочук, любитівці забили на сполох, один раз відчувши запах, натомість дрозднівці потерпають від нього щодня в теплу пору року. Ніна Колочук зазначає, що виною цьому є свинокомплекс, який розташований на території Дрозднів.
«Тут розводили свиней ще 40 років тому. Деякий час комплекс не працював, потім його викупив «Пан Курчак», у 2015 році роботу запустили, – розповідає сільська голова. – Розміщення свинокомплексу в нас – це два боки однієї медалі. Добре, що є робочі місця для місцевих, поросят також там придбати можна, деякі кошти йдуть від них у сільський бюджет, але ядучий запах дуже заважає жити. Сморід був і в радянський час, але зараз він значно гірший. Можливо, через те, що годують тварин тепер якось інакше».
Ніна Павлівна каже, що випадок із фермером просто відкрив цю проблему для сусідніх сільських рад. Якщо ж відходи вивозити у міжсезоння, то запах – у рази менший.
ЛЮДИ МОВЧАТЬ, БО БОЯТЬСЯ ЗАЛИШИТИСЯ БЕЗ РОБОТИ ТА ГНОЇВКИ
З дрозднівським фермером провели роз’яснювальну бесіду, екологічна інспекція взяла проби ґрунту і не знайшла перевищення допустимої норми шкідливих речовин в удобреній землі під кукурудзою.
Ця тема, яку на сесії Ковельської районної ради оприлюднив Тарас Оніжук, вивела назовні іншу, пов’язану із ТОВ «Віра-1».
Другий свинокомплекс агропромгрупи нардепа Сергія Мартиняка «Пан Курчак» розташований у селі Радошин Ковельського району. Тут також працюють місцеві, фермери забирають гноївку, а сморід огортає ближні вулиці.
Але є велика різниця між оснащенням свинокомплексів Радошина та Дрозднів.
Жителька Радошина Любов Дубовець мешкає на найближчій до свинокомплексу вулиці Вишневій. Уже більш як десять років (адже комплекс працює із 2006 року) з квітня до жовтня жінка страждає від жахливого запаху. Терпець увірвався, коли гноївка почала виливатися з лагуни (гноєсховища) на пасовище, випалюючи землю.
«Цього року були сильні дощі, і рівень рідини в лагуні почав стрімко підвищуватися. Гноївка стала переливатися через верх, текти на городи, пасовище. Там, де її було небагато, виросла висока трава насиченого зеленого кольору. Їсти її худоба чомусь не хоче. Де ж гноївка рікою текла, то земля випалена. Про запах і мови немає. Обіцяли зелені насадження, укріпити дамбу, але нічого цього не зробили», – нарікає Любов Дубовець.
Жінка також зазначила, що місцеві не надто активно скаржаться на свинокомплекс, адже бояться, що втратять роботу й не зможуть безплатно брати гноївку. Чимало жителів Радошина використовують відходи зі свинокомплексу для удобрення своїх полів, є навіть такі, які заробляють на цьому, вивозячи гній для інших.
Мовчання людей та недобросовісність керівництва свинокомплексу створили ще одну проблему в Радошині, тільки вже для навколишнього середовища.
Любов Дубовець зауважує, що після того, як лагуна з відходами почала переповнюватися, з неї пустили трубу в ліс.
Через кількасот метрів від вигрібної ями видніється смердюче «озерце». Поряд із ним – сухі від випарів аміаку дерева. Спочатку здається, що це лише кілька маленьких сосен, але, коли зайти глибше в ліс, відкривається страшна картина із численних мертвих дерев. Відразу стає зрозуміло, що гноївку тут не вперше вилили.
Любов Дубовець звернулася з приводу цієї критичної ситуації до депутата Ковельської районної ради Ольги Чепенюк під час зборів громади. Пані Ольга каже, що вирішила діяти спільно із Тарасом Оніжуком у розв’язанні цієї проблеми, оскільки власник свинокомплексів у Радошині та Дрозднях один.
«Тут запах жахливий уже давно, проте люди побоювалися щось казати проти. Зараз сміливості декому із радошинців додали люди із Заячівки, Гулівки, Озірного, які не допустили захоронення решток з ковельського ветсанзаводу на своїй території. Вони побачили, що простий селянин також може відстояти свою позицію», – наголосила Ольга Чепенюк.
СВИНОКОМПЛЕКС – НЕ ШОКОЛАДНА ФАБРИКА
Директор ТОВ «Віра-1» Петро Приступа розповів про своє бачення того, що відбувається на їхньому підприємстві.
«У Дрозднях свинокомплекс налічує 11 тисяч поголів’я, у Радошині – 6,5 тисячі. Кожен з них займається свиноматками та відгодівлею поросят. Дрозднівський комплекс – зразкове підприємство, гноєсховища максимально герметичні, єдине, чого не досягнуто, – немає накриття, але такого немає в більшості ферм Європи, бо це дорого. Ми хотіли запустити лінію з виробництва мінеральних добрив, тому перевіряли гноївку в лабораторії. Вона хороша за показниками – достатньо азоту, кальцію, фосфору, тобто тих компонентів, які вносять у ґрунт під час посівних кампаній. А щодо неприємного запаху, то в нас свинокомплекс, а не шоколадна фабрика. Так, люди часом скаржаться на сморід. Але ж він не постійний», – пояснив Петро Приступа.
Виливи гноївки в Радошині керівник «Віри-1» прокоментувати не зміг, адже, за його словами, нічого про це не знає.
Варто зауважити, що лагуна для гноївки тут – це звичайний великий резервуар у землі, не бетонований та не вкритий захисними матеріалами.
Петро Приступа стверджує, що жодних технічних вимог до обладнання таких лагун немає, тому, поки радошинський свинокомплекс не пройшов модернізацію, вона перебуватиме у такому стані. Оновлення в Радошині обіцяють з наступного року.
СВІТОВИЙ ДОСВІД
Першопричиною конфліктів між власниками свинокомплексів та місцевими жителями у нашій країні є те, що більшість комплексів створено на базі колишніх колгоспів. У радянський час дотримання норм відстані до населеного пункту, обладнання самого виробництва було іншим, або ж узагалі на це заплющували очі. Сьогодні, хоча на самих підприємствах розповідають про європейську якість функціонування свинокомплексів, насправді ситуація далека від цих стандартів.
Наприклад, у Нідерландах запроваджують будівництво багатоповерхових свиноферм. Щоб мінімізувати неприємні запахи, там вигадали особливі резервуари для зберігання стоків. Ці резервуари, схожі на повітряні кулі, герметично закриті. Спершу гній із ферм сепарують на рідку та тверду фракції. Тверду продають як цінне добриво компаніям, що провадять тепличний бізнес. А рідку зберігають у цих пузирях.
У Бельгії для знешкодження запаху встановлюють спеціальні фільтри, що «миють» повітря.
НАОСТАНОК
Поки керівництво «Віри-1» переконує, що реконструкція свинокомплексу в Радошині буде наступного року, свинячі фекалії і далі випалюють ліс, а запахи ширяться селом.
Депутат Ковельської райради від фракції «УКРОП» Тарас Оніжук разом із колегою Ольгою Чепенюк стверджують, що будуть подавати звернення до Ковельської райдержадміністрації та Державної екологічної інспекції у Волинській області, аби вони дали об’єктивну оцінку проблемі в Радошині.
«Неозброєним оком видно, що тут є численні порушення технічних норм зберігання відходів зі свинокомплексу, – наголошує Тарас Оніжук. – Першим доказом цього є те, що люди буквально задихаються від ядучого запаху, вони змушені робити свердловини, адже вода з колодязів зіпсована. Гноївка просочується у підземні води, оскільки гноєсховище не має відповідного покриття. Ліс поступово також перетворюють на яму з фекаліями. Потрібно зупинити це свавілля, аби не сталася екологічна катастрофа».
«НА МЕЖІ» – соціально-інформаційний проект
Інформаційне агентство Волинські Новини у партнерстві з Волинською обласною організацією політичної партії «Українське об’єднання патріотів – УКРОП» реалізовує соціально-інформаційний проект «НА МЕЖІ».
Якщо у вашому селі чи місті є школа, дитячий садочок, амбулаторія, ФАП, клуб у незадовільному стані, якщо ви втомилися оббивати пороги органів влади, розповідаючи про ці проблеми, якщо ваша громада опинилася на межі, зателефонуйте нам (099) 637-14-15.
Анастасія КОРЕЦЬКА, Ковельський район
Фото автора
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
ник
Показати IP
14 Лютого 2018 14:28
геть з волыни..треба ставити питання так.
У Луцьку авто збило 14-річну дівчину, її госпіталізували
Сьогодні 09:51
Сьогодні 09:51
Різдвяне диво для дітей військових: у Луцьку показали виставу учням молодших класів. Фото
Сьогодні 09:00
Сьогодні 09:00
За добу окупанти втратили майже дві тисячі вояків, – Генштаб
Сьогодні 08:44
Сьогодні 08:44
У Луцьку відбувся передноворічний турнір з важкої атлетики
Сьогодні 08:27
Сьогодні 08:27
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.