На Ковельщині обговорюють адмінреформу. ВІДЕО

Закон «Про добровільне об'єднання територіальних громад» дав старт реформі місцевого самоврядування в Україні. Чи виправдає така реформа очікування суспільства, чи стануть укрупнені громади самодостатніми та ефективними, - обговорюють на Ковельщині. Про об'єднання громад у Ковельському районі йдеться у сюжеті Телевізійного центру Ковель.

Нагадаємо, раніше Інформаційне агентство Волинські Новини писало про адмінреформу на Волині й польський поділ територій.

Павло Безека працює Дубівським сільським головою вже 16 років. До складу сільської ради, окрім Дубового, входять також села Бахів та Вербка. Дубівська сільська рада — одна із самодостатніх місцевих громад у Ковельському районі. Лише цього року з місцевого бюджету виділили 200 тисяч на енергоефективні заходи в місцевій школі. Нещодавно в селі Вербка відкрили нове приміщення бібліотеки. Згодом — тут же, у купленій з аукціону за кошти громади будівлі, облаштують і сільський клуб. Здавалося б, прихильників ідеї об'єднатися з дубівчанами в процесі реформи місцевого самоврядування можна буде шикувати в чергу. Однак, поки-що всі їхні пропозиції про «добровільний шлюб» громади сусідів ввічливо ігнорують.

«Ми ініціювали об'єднання (приєднання до нас) громад сіл Городище, Облапи, Секунь, Тойкут і Доротище. Я, як голова, їздив по зборах селян, і ми це питання обговорювали. В Городищі люди і депутати були не проти з нами об'єднатися, тому що там бідна сільська рада. А ми їм зможемо надати більше і якісніші послуги. Був на зборах також в Облапах та Секуні. В Секуні є люди, які хочуть об'єднання зі Старою Вижівкою, а є такі, що з нами, бо ми ближче до Ковеля. В селах Доротище і в Гішині люди малообізнані. З ними ніхто не працював — ні сільський голова, ні будь-хто інший. На зборах було мало людей — це в Гішині. Ми почали розказувати, яка перспектива, то люди, як не дивно, сказали, що нам краще об'єднуватися з Дубовою. Але, знову таки, не знаю, хто на це впливає, але місцеві депутати такого рішення не прийняли. Так само відбулися збори і в Доротищі, і в Тойкуті. Не хочу сказати, що в них самодостатня сільська рада. Але вони самі хочуть, щоб в них був центр громади. І вони самі хочуть приєднати до себе 7-8 сільських рад з Камінь-Каширського та Старовижівського району. Але це треба все рахувати, чи буде спроможною така громада», — каже Дубівський сільський голова Павло Безека.

Фінансова децентралізація — один з трьох китів реформи разом з повноваженнями та відповідальністю, якими наділять об'єднані громади.

«За станом на сьогоднішній день бюджет сільської ради складається із земельного податку і з акцизів. Коли громади об'єднуються, їм залишають 60 відсотків податку з доходів фізичних осіб. Ну і школи на балансі сільської ради. Тоді вони будуть краще утримуватися, тому що не треба буде гроші передавати на це. Нашу громаду, вже укрупнену, порахували, що вона буде на 23 відсотки дотаційною. Якщо брати Голобську селищну раду, то вона на 150 відсотків дотаційна. Тому, за умови об'єднання, в нас значно кращий потенціал, ніж у інших сільських рад. Об'єднання - воно неминуче, і має відбутися. І, чим швидше - тим краще», — говорить Павло Безека.

Фінансово спроможною на сьогодні є ще одна приміська адміністративно-територіальна одиниця — Люблинецька селищна рада з бюджетом близько 5 мільйонів гривень. Однак, і селищний голова Олександр Федонюк дуже обережний в своїх прогнозах щодо перспектив об'єднання з іншими громадами.

«Є набагато більше запитань, ніж відповідей. Думаю, що це питання на часі. Бо ми бачимо досвід наших сусідів з Польщі — в них таке об'єднання пройшло ще 20 років тому. І вони вже живуть і працюють непогано, села розвиваються, а не зникають, мають нормальну правову базу. Не знаємо, як у нас це спрацює. Ми будемо об'єднуватися з сільськими радами Ковельського району, які до нас примикають, бо є затверджений перспективний план. Надалі в планах — приєднати ще 2 громади Турійського району — люди звідти приїжджають, просяться — і не сільські голови, а прості жителі та депутати. Так що будемо співпрацювати і в другий етап будемо укрупнюватися ще», — каже Люблинецький селищний голова Олександр Федонюк.

Оптимістично дивляться на реформу і в курортній столиці Волині — Світязі.

«Я ставлюсь до цього питання досить позитивно. Якщо в Шацькому районі є Пулемецька сільська рада, котра налічує 600 жителів, то наша Світязька має 2-е місце по кількості населення — 2700 чоловік. І ми готові об'єднатися з найближчими 1-2 а сільськими радами. Те, що у нас зараз є досить нормальні доходи — ми елементарно зараз, без підтримки можемо витягнути всі ті установи, котрі є на нашій території. Мається на увазі фінансування. А об'єднуватися ми повинні тому, що в перспективі Шацького району як такого не буде, планується, що наша територія належатиме до Ковельського району, тому необхідно, щоб на місцях були свої структури, а це — і збір податків, і своя муніципальна міліція, і соціальне забезпечення. Тому всі ті служби повинні бути в сільській раді», — каже Світязький сільський голова Микола Цвид.

Оскільки за взірець адміністративно-територіальної реформи в Україні взяли саме польську модель управління, в нагоді волинянам може стати багаторічний досвід партнерства органів місцевого самоврядування країн-сусідів.

«Ми цікавилися: як вивозять сміття, будують дороги, чому одна людина платить за вивіз сміття, а інша - ні?.. Оце все ми проговорюємо. Вони нам кажуть, які є недоліки. Які в них додаткові податки ввели? У них теж є багаті та бідні гміни. Але, от якщо взяти гміну Фірлей Любартовського повіту, то в них немає бюджетоутворюючих підприємств, заводів там. Зате у них розвивається туризм, вони використовують потенціал своїх озер, річок — там є бази відпочинку. І все це працює на бюджет сільської ради. І вони обходяться навіть без таких великих виробників, які є в нас, на нашій території», — говорить Павло Безека.

«Ключове слово «добровільне» об'єднання. Створена ГО «Центр реформ», який власне збирає всі пропозиції, підсумовує їх і формує вердикт, дає перспективний план, без якого неможливо провести це об'єднання. Наразі він сказав, що в Ковельському районі має бути 7 територіальних громад. Сьогодні, коли ми просимо підтвердження даної інформації, нам уже говорять, що всього три... Тобто, сьогодні бачення, як це має відбутися, чіткого немає. Певної системності — як це має відбуватися? Немає. Ми вчора були в Уховецьку, сільський голова не знає, чи йому збирати громаду і говорити щось про це, чи ще зачекати. І ця незрозумілість породжує такі самі незрозумілі питання і в людей. Тому, мені сьогодні важко говорити, як це має бути. Але ми їздили в Польщу. І вони нам сказали, щоб ми убезпечили себе від створення надто крупних громад. Вони прийшли до висновку, що найефективніші є громади кількістю населення від 3,5 тисячі до 5 тисяч жителів. Тоді вони найкращі в управлінні. Але не більше. Тобто, якщо в нас на Ковельщині буде 3 громади, то це буде більше населення. При наших дорогах, зв'язку і комунікації це може призвести навіть до зникнення окремих населених пунктів з мапи України», — каже голова Ковельської районної ради Ігор Верчук.

Практичну допомогу волинянам, окрім гмін та міст-побратимів, готове надати і Генеральне консульство РП в Луцьку.

«Від того часу, як ми знаємо, що Україна взяла на озброєння польський метод реформ и місцевого самоврядування, то ми вже провели таку конференцію, яку організувало наше консульство. Ми представили нашим українським партнерам досвід міста Свіднік Люблінського воєводства. Приїхали підприємці, представники різних відділів та служб міської адміністрації, щоб порозмовляти про польський досвід реформ. Зокрема, щодо фінансування закладів освіти, адже після реформи їх передадуть на місцеві бюджети і потрібно буде громадам їх фінансувати. Така ж проблема існує і в галузі охорони здоров'я. І це був тільки початок, бо ми ще хочемо цього року зорганізувати ще одну таку конференцію», — говорить генеральний консул РП в Луцьку Беата Бживчи.

Те, що і сьогодні реформа залишає багато дискусійних питань — також факт очевидний.

«Бачите, є багато недоліків в цій реформі. Наприклад, законодавство відстає від реформи. Треба змінювати Конституцію, треба змінювати закони, зокрема — земельне законодавство, тому що сьогодні, наприклад, землями за межами населених пунктів розпоряджається одна людина в області. А коли громади об'єднаються — треба надати їм законодавчі права. Так само імедицина. І освіта...», — каже Дубівський сільський голова.

Тим не менше, локомотив реформи місцевого самоврядування вже зрушив з місця від вокзалу очікування. І те, наскільки швидко, а головне — успішно він досягне кінцевого пункту визначеного шляху — залежить від консолідації влади та суспільства, розуміння суті реформи не лише чиновниками та експертами, а й простими людьми.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---