Москвич захищав Волинь у перші дні війни

Олексій Новіков – талановитий пілот, уродженець Москви. Утім саме він захищав волинську землю у перші дні війни, саме він збив декілька ворожих літаків у волинському небі.

Про Героя, який доклав зусиль, аби на території Волині панував мир і спокій – у першій публікації рубрики «Волинь не забуває».

Так, наша область, як прикордонна, прийняла на себе перший удар з’єднань Вермахта вже у перші хвилини війни. За станом на її початок на території області дислокувалися три авіаційні з’єднання, які першими прийняли бій. Це 89-й та 17-й винищувальні авіаційні полки 14-ї змішаної авіаційної дивізії, та безпосередньо штаб самої 14-ї змішаної авіаційної дивізії.
Про ці з’єднання та їх Героїв ми розповімо у наступних трьох статтях.

89-й винищувальний авіаційний полк 14-ї змішаної авіаційної дивізії

Цей авіаполк сформували в 1940 році в місті Овруч на Житомирщині та озброїли новітніми на той час винищувачами И-16. Восени цього ж року полк передислокувався до Луцька, де особовий склад розпочав будівництво нового аеродрому (ангари, склади, землянки тощо) в 5 кілометрах від міста на тому самому місці, де знаходиться сучасний Луцький військовий аеродром.

Таким чином полк знаходився всього в 38 кілометрах від демаркаційної лінії з нацистською Німеччиною, яка була узгоджена у відомому пакті про ненапад Молотова – Ріббентропа. Навесні 1941 року полк на теплу пору року передислокувався на польовий аеродром поблизу селища Колки. Разом з іншими льотчиками полку до Колок на своєму «Ішачку» (так лагідно прозвали винищувач И-16) перелетів також і молодший лейтенант Олексій Іванович НОВІКОВ.

Уродженець Москви, Олексій почав літати вже в 16 років. Невгамовну пристрасть до неба реалізовував спочатку в парашутних стрибках, потім в гуртку Осоавіахіма на планерах. Закінчив Ульянівську школу льотчиків-інструкторів і почав працювати в аероклубі. Але робота інструктора не задовольняла всіх амбіцій молодого чоловіка. Його вабила швидкість. Зрештою він вступив до легендарної Борисоглібської військової авіаційної школи пілотів, де свого часу вчився сам Валерій Павлович Чкалов.

Навчальний заклад чоловік закінчив у 1939 році. Після розподілення молодший лейтенант Олексій Новіков відряджається для подальшого проходження служби в Луцьк до складу 89-го винищувального авіаполку.

Командування підмітило в ньому шалену пристрасть до польотів, хвалило за філігранне виконання фігур вищого пілотажу. А в стрільбі мало хто навіть з інструкторів міг з ним зрівнятись.

В майбутньому легендарний маршал авіації, Двічі Герой Радянського Союзу, Євген Якович Савицький в своїх мемуарах так охарактеризує Олексія, з яким літав в парі і який став його близьким другом:

«Алексей Иванович Новиков умел если не всё, то почти всё, что необходимо лётчику для победы над противником в воздухе. Лётчик и боец он, прямо, надо сказать, был самого высокого класса. Казалось, никакая неожиданность, никакой самый нестандартный оборот дела в бою не могли его сбить с толку. Он умел в считанные мгновения найти нужный выход, принять единственно верное решение в сложной ситуации…»

Сирена бойової тривоги на аеродромі в Колках пролунала 22-го червня 1941 року о 4:25 ранку. Німецькі бомбардувальники зробили перший наліт на аеродром. Олексій здійнявся в небо на перехоплення ворога, але наздогнати першу хвилю вже не встиг. Після приземлення і дозаправки надійшов наказ забезпечити винищувальне прикриття наших бомбардувальників, які направлялися бомбити передові позиції ворога.

Вже під час повернення пілот помітив вище себе ворожий розвідник «Henschel Hs-126», який летів вглиб Волині. Новіков перевів винищувач в набір висоти і знизу кулеметною чергою прострілив «брюхо» німецького літака, який разом з усім екіпажем впав на землі Волині. Ворог загинув.

Після повернення льотний склад 89-го авіаполку отримав наказ про передислокацію на базовий аеродром в Луцьку. Знову піднявшись у повітря, льотчики помітили нову хвилю ворожих бомбардувальників Junkers Ju-88, яка йшла із заходу. Вони летіли без винищувального прикриття. Очевидно, командування Люфтваффе вирішило, що радянська винищувальна авіація в прикордонній зоні вже знищена на землі і не може чинити опір.
Олексій піднявся на своєму винищувачі вище супротивників і в пікіруванні пішов в атаку. Спіймавши в приціл один з «Юнкерсів», Новіков дав по ньому довгу кулеметну чергу. Той загорівся і впав на паливний склад на території аеродрому, спричинивши велику пожежу.

Пілот не міг передбачити падіння ворожого літака на паливний склад. Приземлившись в Луцьку, він приготувався отримати догану від командування, але командир полку похвалив дії Новікова, додавши, що склад, на який впав збитий ним «Юнкерс», все одно планувалося підірвати через відступ радянських військ під шаленим натиском німців.

Ці та інші події докладно описуються в книзі мемуарів «Голос памяти» льотчика Федіра Опанасовича Лушнікова, бойового товариша Олексія Новікова, в розділі «Начальник «огня и дыма»», який присвячений особисто Олексію.

Так, у перший же день війни корінний москвич Олексій Новіков героїчно захищав Волинську землю, не дивлячись на сили ворога, які переважали. Він відкрив особистий рахунок повітряних перемог, збивши 2 ворожі літаки.

Через шалений наступ німців, зазнавши великих втрат, 26-го червня 89-й винищувальний авіаполк, а з ним і молодший лейтенант Олексій Новіков, залишили аеродром в Луцьку. Його відвели спочатку в Рівне, потім в Новоград-Волинський, Житомир, зрештою - в Ніжин на переформування.

Подальша військова кар’єра Олексія Івановича Новікова склалася більш, ніж успішно. За роки війни він виконав 485 бойових вильотів, збив згідно з різними підрахунками від 14 до 27 ворожих літаків. Указом Президіуму Верховної Ради СРСР від 4-го лютого 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби із німецько-нацистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм на той час вже капітана Новікова нагородили найвищою державною нагородою – званням Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (медаль № 782).

На фото - скани нагородних документів з Центрального Архіву Міністерства Оборони в місті Подольськ Московської області, в яких вказано про присвоєння капітану Новікову звання Героя Радянського Союзу.

Після війни Олексій Іванович займав високі командні посади у ВПС та ППО СРСР. У 1970 році вийшов у відставку в званні генерал-майора. Жив у Москві. Похований на Ваганьківському цвинтарі. Іменем Героя Радянського Союзу Новікова О. І. названа планета № 3157 Сонячної системи.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---