Луцький фінансист став поліцейським: війна, що нас змінює

13 років 35-річний Юрій Мохнюк працював в одному з найбільших банків країни. Чоловік має дві вищі освіти: політолога та фінансиста. Після повернення зі сходу вирішив змінити своє життя та спробувати себе у ролі поліцейського.

Про це йдеться у радіопередачі «Ніколи не пізно» з Лілією Парафенюк на Волинському радіо, – пише Волинське Агентство Розслідувань.

Нагадаємо, нова патрульна поліція Луцька склала присягу 19 грудня.

ВІЙНА НА СХОДІ

Юрію Васильовичу, як так трапилося, що маючи престижну, як на сьогодні, роботу у фінансовій установі, гарну посаду, Ви раптом вирішили змінити роботу і стати поліцейським? Це була давня мрія чи бажання змінити життя?

Ні, це була не давня мрія, це було, в першу чергу, бажання змінити життя і змінити життя саме зараз. Ваша передача називається «Ніколи не пізно», а я для себе вирішив, що зараз або вже, можливо, буде пізно. По-перше, граничний вік, тобто набір в поліцію був до 35-ти років. По-друге, дійсно, хочеться щось змінити на цій землі, в цій державі, в цій країні. Як сказав Святослав Вакарчук, треба ставитися до своєї землі не так, як до землі своїх батьків, а як до землі своїх дітей. Цей його вислів мені дуже сподобався. І плюс певний вплив – зміна світогляду після Революції Гідності, також я брав участь в Антитерористичній операції, був мобілізований. «Почни з себе!» Таким чином я вирішив почати з себе.

Скільки часу Ви були на сході?

Я був там з травня по серпень 2014-го року. Я був мобілізований в 51-у механізовану бригаду. Перша хвиля мобілізації. Прийшла повістка, через три дні я вже був у Володимирі-Волинському, після цього нас відправили на Рівненський полігон для навчання. По суті, ми нічого не знали. Після навчання нас відправили на схід, я потрапив у 2-ий батальйон, який направили в 128-у гірсько-піхотну бригаду у відрядження. Ми брали участь в секторі А – це Луганська область: місто Щастя, Металіст, Олександрівськ.

Яким чином повернулися?

Повернувся після завершення відрядження, після іловайських подій. Тоді, під Іловайськом, 51 бригада понесла значні втрати, відповідно, всіх бійців, хто рахувався за 51-ою бригадою, відкликали з інших підрозділів. Це була і 128 бригада, і 24 бригада, по суті, бійці 51-ї бригади були розкидані майже по всіх Збройних силах. І, відповідно, нас відкликали, ми всі повернулися в бригаду, потім був тривалий процес розформування, формування нової бригади, який затягнувся до кінця 14-го-початку 15-го року.

Мабуть, перебування на сході значно вплинуло на Ваш світогляд і Ви вирішили щось змінити, коли повернулися.

В першу чергу, думаю, що це. Пройшовши війну і повернувшись сюди, важко розрізнити добре і погане, там – простіше. Там бачиш ворога: по ту сторону – ворог, по цю – свої, біле і чорне. Коли ти повертаєшся, тут бачиш таку різнобарвну палітру: білий, чорний, сірий, будь-який колір. Тобто в цьому важко зорієнтуватися. Дуже багатомоїх друзів, з ким ми воювали, до цього адаптувалися. хтось легше, а хтось – гірше. Але, в основному, насамперед всі поодружувалися. Майже всі мої друзі, з ким ми були на сході, всі одружені, всі мають сім’ї, всі будують сімейне життя, тобто сімейні цінності переважили.

ПОЧНИ З СЕБЕ

Ми всі прагнемо до Європи, ми всі прагнемо покращити свою країну і, в першу чергу, своє життя. Потрібно дійсно розпочати із себе: не сміти – є смітник, не порушуй правила дорожнього руху, не порушуй громадський порядок, не розпивай спиртні напої в громадських місцях. Тому що на нас дивляться діти, вони нас копіюють. Якщо проїдеш на червоне світло чи не пропустиш пішохода на пішохідному переході, коли ти їдеш в автомобілі з дитиною, дитина запитає: чому це ти зробив.

У нас були випадки, коли мама біжить з дитиною зранку в школу, до пішохідного переходу десять метрів, вона дитину тягне, а дитина не хоче йти, смикає маму, показує, що йдемо на перехід. Тобто в першу чергу треба змінювати себе, свій світогляд, лише тоді, коли ми змінимося самі – зміниться й навколишнє, зміниться соціум, зміниться держава, зміниться країна.

ЧИТАТИ ЩЕ: КОЛИ ПАТРУЛЬНА ПОЛІЦІЯ З’ЯВИТЬСЯ У ВОЛИНСЬКИХ РАЙЦЕНТРАХ

Повернемося до патрульної поліції. Ви пройшли відбір і вже місяць працюєте патрульним поліцейським, які перші враження? Чи не розчарувалися в цій роботі?

Не розчарувався. Я потрапив в першу роту. Ми відразу ж після присяги заступили на нічне патрулювання. Звичайно, було хвилювання. Тобто перші декілька годин реально було хвилювання – чекаєш виклик. А коли прийде виклик, що ти маєш зробити, а яким чином, повторюєш статті, параграфи. Ми вчили дуже інтенсивно це всепротягом двох місяців, але це все теорія, а ти зіштовхуєшся з практикою. Отримавши перший виклик, виїзд на допомогу іншому патрулю, під час руху розумієш, що ти це все знаєш, а головне не знаєш, як свої знання застосувати на практиці. Але вже перша ніч пролетіла, як одна хвилина, якщо зараз згадати. Було дуже багато викликів, але ми справилися, ми змогли, все гаразд, без ніяких там ексцесів значних.

ОСОБИСТЕ ЖИТТЯ

Як змінилося Ваше життя, адже будні працівника банку і будні поліцейського – кардинально різні речі?

Як каже моя дружина і моя сім’я, хоча це дивно, тепер вони почали більше бачити мене вдома. Ми працюємо позмінно. Звичайно, графік – плаваючий. У мене немаєпостійних вихідних у суботу та неділю. Звичайно у поліції більше втомлюєшся фізично у порівнянні з роботою в банківській структурі.

Чи змінилася Ваша зарплата, адже поліцейським обіцяли 8 тисяч гривень в місяць? Чи це менше чи більше, ніж у банку?

Це, скажу Вам чесно, більше, ніж у банку. Цифри називати не буду, але це більше, ніж у банку.

Ви вже згадували про родину, про дружину. Як друзі сприйняли Ваше рішення змінити роботу?

Багато друзів були, з ким не так часто спілкуюся, шоковані. Адже як так, працював у банку, це ж така престижна робота сидіти в офісі, а пішов звичайним патрульним. Дружина, якщо чесно, дізналася в останній момент. Я подав анкету і чекав відповіді. Були певні сумніви, тому що мені вже було 35 років (максимальниій вік – 35 років). Але мені прийшло повідомлення, що я можу й ти на перший відбір, лише тоді я вже дружині повідомив. Вона сказала, що це мій вибір, якщо мені буде там краще, то я вона цілком підтримає мене. Друзі дуже задоволені. Дуже багато друзів були в приємному, шоці. Вони не сподівалися, адже знали який відбір: більше, ніж 20 чоловік на одне місце, і те, що я пройшов, стало приємною новиною і для них, і для мене.

ПОВНОВАЖЕННЯ

Чи пропонували Вам хабарі і як Ви реагуєте на таке?

Мені особисто не пропонували. Але була така фраза, коли я виносив постанову: «ви такі самі, тільки ми з тими могли домовитися, а ви зразу виносите постанову». Тобто, якщо грубе порушення тих самих правил дорожнього руху чи громадського порядку, відповідно, воно – безапеляційне. Звичайно, якщо людина не погоджується, вона може його оскаржити згідно із законодавства.

Чи достатньо законодавство Вам дає повноважень оштрафувати людину за певні порушення чи, можливо, Ви не маєте у повній мірі повноважень?

Про це дуже важко судити за місяць часу. У справах, з якими ми зіштовхнулися за цей час, поки що вистачає повноважень. Хоча, там, звичайно, у деяких питаннях, можливо, потрібно вносити певні корективи в законодавство, зокрема, в Закон про поліцію. Але це вже все в процесі, ми тільки почали свою роботу. Відповідно, я надіюся, все буде коригуватися. Адже під час роботи виникають деякі питання, які потрібно вирішувати.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---