Луцькому педагогічному коледжу ‒ 80. Фото

Луцький педагогічний коледж відзначає поважний ювілей. Рівно 80 років тому він розпочав діяльність як педагогічна школа. Сьогодні це один із найвідоміших навчальних закладів на теренах Західної України. Дипломи про освіту тут отримали понад 20 тисяч фахівців.

Про історію педколеджу, робочі будні та плани ‒ наша розмова із керівником навчального закладу, кандидатом педагогічних наук, доцентом, заслуженим працівником освіти України Петром Бойчуком. Зауважимо, що Петро Микитович працює у педколеджі 32 роки, 12 із яких ‒ на посаді директора.

Від педагогічної школи – до педколеджу

«Наш родовід почався ще в далекому 1939 році. Це був перший навчальний заклад на Волині, який називався Луцька педагогічна школа. Перший набір становив менш як 40 абітурієнтів. Під час війни навчання припинилося, заклад відновив роботу в 1944 році. І вже у січні 1945 року Луцьку педагогічну школу реорганізовано в Луцьке педучилище. Спочатку були відділення тільки початкового навчання, пізніше – дошкільного виховання, після цього – музичного виховання. У 1990 році створено відділення фізичної культури і спорту.

У 1999 році Луцьке педучилище було реорганізовано в Луцький педколедж. Цей крок дозволив збільшити кількість спеціалізацій та утвердити новий статус навчального закладу. Ми стали першим коледжем на Волині, який отримав ліцензію на підготовку бакалаврів.

Сьогодні Луцький педагогічний коледж – єдиний заклад вищої освіти на Волині, який здійснює підготовку вчителів початкових класів, музичного мистецтва, фізичної культури, вихователів та музичних керівників закладів дошкільної освіти за рівнем молодшого спеціаліста та бакалавра. Приємно, що збільшується кількість студентів (сьогодні їх у нас 1741, і це на 1000 більше, ніж 10 років тому!)».У педколеджі головні ‒ студенти

«Студенти – це наша гордість, золотий фонд нашого навчального закладу. У нас вчаться найкращі діти Волині, сусідніх і навіть східних областей України. Вони ‒ переможці олімпіад та конкурсів, міжнародних і всеукраїнських мистецьких заходів, спортивних змагань. Участь у цих заходах фінансує педколедж.

Наші педагоги приділяють багато часу розвитку розумових здібностей наших студентів. Репетиторство не практикуємо. Дітей готують наші викладачі. Звичайно, начальний заклад доплачує за додаткову роботу. Як свідчить практика, наші студенти стовідсотково складають ЗНО з української мови, математики, біології та історії.

Наші діти ‒ сумлінні й прогресивні, володіють комп’ютером, іноземною мовою, новітніми технологіями викладання предметів. Це сучасні вчителі, яких сьогодні чекає школа. До слова, цьогоріч на індивідуальному плані навчання перебувають понад 100 наших студентів. Їх забирають на роботу ще під час навчання. Така тенденція щороку збільшується ‒ починали з 17, дійшли до понад 100. Це говорить про рівень навчального закладу.

Ми залучаємо найкращих студентів до наукової діяльності. Вони проводять свої науково-практичні конференції, за результатами яких публікують збірники студентських наукових праць. Разом із тим, у нас 50% сімейних бакалаврів! Я позитивно до цього ставлюся, молоді люди одружуються, народжують дітей».Кадри вирішують все

«У коледжі прекрасний колектив. Це 176 педагогічних працівників, серед яких народний артист та народний учитель України, заслужений тренер України, заслужені працівники освіти, культури, фізичної культури і спорту, заслужені вчителі України. У нашому закладі працюють 50 кандидатів і докторів наук, три професори, 27 доцентів. Багато молодих викладачів навчаються в аспірантурі та докторантурі.

Наші кандидати наук – це молодь від 25 до 30 років. Більшість – випускники нашого закладу. У нас швидкими темпами розвивається наука. Тут готують багато збірників і наукових праць. Лише цього року ми провели чотири міжнародні науково-практичні конференції.

Більш потужного закладу на Волині в науковому плані я не знаю. За контингентом студентів і кількістю викладачів ми посідаємо третє місце серед 28 вишів області різних форм власності».

Матеріальна база

«Викладач не може підготувати сучасного вчителя без відповідної матеріальної бази. На сьогодні навчальна база нашого коледжу – одна з найкращих в Україні. Всі кабінети відремонтовані, оснащені потрібними технічними засобами. Всюди нові меблі, всі комп’ютери 2017-2018 року випуску. В усіх кабінетах ‒ сучасні плазмові телевізори. Викладачу нема потреби носити за собою ноутбук, медіапроектор, екран. Педагог приходить тільки з флешкою.

У педколеджі 36 загальних аудиторій, 44 індивідуальні класи, чотири окремі спортивні зали. Це велика ігрова зала, тренажерна, гімнастична і легкоатлетичний манеж, який часто у нас орендують на обласні змагання.

Маємо прекрасну нову тренінгову лабораторію НУШ. Спільно з Польським Фребелівським товариством та громадською організацією Волинь-ОМЕП викладачі нашого коледжу розпочали роботу над створенням інноваційної лабораторії дошкільної освіти.

Є прекрасна актова зала, чудова їдальня, студентське кафе-бар. Щороку понад мільйон гривень вкладаємо в студентський гуртожиток: міняємо вікна, на першому-другому поверхах повністю поміняли електропроводку, зробили капремонт даху.

Дуже дякуємо обласній і міській владі за фінансову підтримку нашого педколеджу. Адже лише за кошти спецфонду ми не змогли б утримувати заклад на належному рівні».Плани

«Цього року ми затвердили статут навчального закладу, в якому передбачено створення факультетів. Створили вчену раду, маємо право надавати наукові звання доцента, професора при виконанні відповідних критеріїв МОН. Це все досягнуто завдяки кадрам. Тому хочемо змінити статус закладу на вищий ступінь. Ми до цього готові».Спогади випускників


Серед випускників педколеджу чимало тих, хто здобув наукові ступені кандидата і доктора наук, обіймає керівні посади в органах управління освітою, державних організаціях і установах. Як вони відгукуються про альма-матер?

Анатолій Глива, заслужений діяч мистецтв України, директор Волинського академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка:

«Я навчався у Луцькому педучилищі імені Ярослава Галана протягом 1968-1971 років на музичному відділі за спеціальністю хорове диригування, вчитель музики. Дякую прекрасним викладачам Ніні Литвиненко, Миколі Черкавському, Миколі Толочку, Григорію Мірецькому, Миколі Седляруку. Усі педагоги ставилися до нас по-батьківськи. Роки навчання залишили тільки найкращі враження, це був перехід із дитинства у доросле життя. Педучилище я називаю опорним, бо воно дало мені опору в подальшому житті. Я вступив у столичний театральний інститут, успішно склав екзамени. Тоді був конкурс ‒ 10 осіб на одне місце. Я пройшов. Важливо, що в педучилищі навчалася і моя дружина, ми там познайомилися. А згодом одружилися. Педучилище закінчила наша донька. Всі ми отримали прекрасну освітню базу».

Володимир Рудюк, заслужений тренер України, майстер спорту з легкої атлетики, чемпіон України з легкої атлетики, перший віцепрезидент Федерації легкої атлетики України:

«Я навчався у педучилищі імені Ярослава Галана протягом 1978-1982 років на шкільному відділі за спеціальністю вчитель початкових класів. Вдячний рідному училищу за все, що маю. Адже саме вчитель фізкультури Ігор Орлов розгледів у мені легкоатлетичні здібності, тренував мене, дав путівку в життя. До речі, під час навчання я встановив рекорд педучилища з бігу, який досі не можуть побити. Після випуску я півтора року попрацював у школі, потім відслужив в армії і вступив у Київський інституті фізкультури. Закінчив із відзнакою, виступав у збірних командах УРСР, СРСР. До Луцька повернувся в 1989 році на тренерську роботу. Підтримую контакти з коледжем, залучаємо студентів до спортивних заходів, що відбуваються на «Авангарді», як волонтерів і як суддів».

Микола Яручик, підприємець, депутат Луцької міської ради кількох скликань:

«Я навчався у луцькому педучилищі протягом 1995-1999 років на шкільному відділі за спеціальністю технік-лаборант ТЗН і ЕОТ. Це була перша експериментальна група, до якої входили лише хлопці. Класним керівником був Роман Ярош, а потім Володимир Тарасюк. Педагогам було нелегко з нами, але вони тримали нас у тонусі. Хочу сказати, що та база знань, яку я отримав у педучилищі, дозволила мені з 1999 року комунікувати з дорослими досвідченими людьми, менеджерами.

Наша група була згуртована і дружна, зустрічаємося щороку, іноді навіть двічі на рік. Ні школа, ні університет не дали стільки яскравих спогадів, як навчання в педучилищі. Я часто навідуюся в педколедж, контактую з директором. Хочу порадити студентам: беріть усі знання, які вам дають безплатно. Бо потім за них доведеться платити, і добре, якщо грошима».

Алла Надточій, депутатка Луцької міської ради:

«Я навчалася в Луцькому педучилищі протягом 1994-1998 років на дошкільному відділенні. Класним керівником у нас була Світлана Романчук. Всі викладачі були для нас, наче другі батьки, викладали нам не лише професійні предмети, а й давали уроки життєвої мудрості. Роки навчання в педучилищі стали для мене поштовхом у майбутнє, навчили, як поводитися в колективі, родині, з дітьми. Окремо хочу подякувати керівництву педколеджу за сильну матеріальну базу, підготовку кваліфікованих кадрів. Випускників педколеджу дуже люблять у навчальних закладах та охоче беруть на роботу».

Олександр Пустельник, вихователь Луцького ДНЗ №34:

«Я вчився у педколеджі в 2008-2012 роках. Куратором групи була Наталія Борбич. Це були найкращі чотири роки у моєму житті, ми отримали багато теоретичних і практичних знань. Люблю свою роботу, обожнюю працювати з дітьми. Іноді опускаються руки, бо у вихователів дитсадків смішні зарплати. Іноді виникає думка звільнитися, але стримують вихованці й надія, що ситуація зміниться в кращий бік».

Оксана Куцик, випускниця педучилища імені Я. Галана 1992 року

Фото Олександра Дурманенка

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---