Справу луцького судді повернули на повторний розгляд. Оновлено

Молодці, Самооборона! Працюйте далі принципово, а то таких не можна відірвати від корита!

А теща Ковтуна це мама Смокович Віри Іванівни- судді. А де ж теща у свої 85 років взяла кошти . В тещі своя хата велика в с. Курінь , Любешівського району.

Яке кому в****не діло яка в тещі хата, вона за своє життя її заробила ... всі такі бідні і нещасні що смирдить слухати...

Надзвичайно непрофесійна стаття. Автори статті (ВН чи Самоборона) настільки недалекі, що не можуть розмежувати елементарні поняття - "приватизація нерухомості" від "придбання нерухомості на прилюдних торгах". Останнє поняття передбачає оплатність операції.

а звичайний бандитській віджим майна.для такіх махінаторів в мантіях соловкі підійдуть

Якщо дійсно знаючий народ каже правду і суддя Волинського окружного адміністративного суду Смокович Віра Іванівна доводиться дочкою переможцю спірних прилюдних торгів Смокович Вірі Макарівні, то можлива цікава ситуація. Яка може скластися, наприклад, на якесь свято (православне чи ювілей). Так, збираються собі в, як вже прийнято називати, «анексованому» будинку в Липинах суддя Смокович Віра Іванівна та суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненко Віталій Володимирович. А до них ще й приєднується суддя і водночас заступник голови Вищого адміністративного суду України Смокович Михайло Іванович, який доводиться рідним братом судді Смокович Вірі Іванівні. І тоді концентрація суддів на один квадратний метр житлового приміщення аж зашкалює. І вже ціла колегія суддів адміністративних судів виходить (суддя Ковтуненко теж розглядає справи в порядку адміністративного судочинства). Отже, зібралися ці троє суддів, облаштували собі в «анексованому» будинку таку собі «нарадчу кімнату» і почали собі, так би мовити, «соображать на троих» і водночас радитись, насміхаючись. Наприклад, насміхаючись над безперспективністю скарг людей на неправомірні дії судді Ковтуненка до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Адже даний орган за увесь час горе-судочинства судді Ковтуненка на Волині (а це вже, на хвилинку, триває майже 7 років) ще, нібито, жодного разу не притягнув його до дисциплінарної відповідальності хоча б у вигляді догани. Цікавою може виявитися ситуація, якщо чутки щодо другого шлюбу судді Ковтуненка є правдивими. А саме чутки про те, що він зареєстрував шлюб вдруге, перебуваючи при цьому у нерозірваному шлюбі з іншою жінкою. Цікавою є ця ситуація в контексті норми частини 1 статті 39 Сімейного кодексу України, що регулює один з випадків недійсності шлюбу в силу закону. Отже, справу повернуто на новий апеляційний розгляд. Значить судді апеляційного суду Волинської області Здрилюк Оксана Ігорівна, Стрільчук Віктор Андрійович та Бовчалюк Зоряна Аркадіївна ухвалили у даній справі неправосудне рішення. Цікаво чи ненавмисно, чи все ж таки завідомо ухвалили. Значить, усім бажаючим можна буде прийти та бути присутніми на такому відкритому судовому засіданні в якості слухача. Було б чудово, якби інтернет-видання «Волинські новини» анонсувало громадськість Волині про дату і час слухання даної справи. Шкода, що Цивільним процесуальним кодексом України не передбачено визнання явки відповідача до суду обов’язковою. Тим більше вже на стадії апеляційного провадження. Бо приємно було б на власні очі побачити, як державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції та пан Ковтуненко (вже без мантії та нагрудного знака) намагаються довести, образно кажучи, що вони дійсно не верблюди, а законослухняні і добросовісні особи.

коментар було видалено