Луцьк з древнього міста перетворився на селище, - краєзнавці

Історична частина міста втрачає свою автентичність і привабливість. Візуальні акценти на себе перебирають новобудови, які не мають жодного відношення до історії міста. Сама ж візитівка міста – Замок Любарта, де у 1429 році відбувся перший з’їзд європейських монархів, – за сусіда має Центральний ринок.

Власне, як зробити з Луцька справжню туристичну Мекку, в місті думають не перший рік. Та поки чиновники думають, забудовники та ділки потрохи відвойовують історичний простір міста для своїх потреб.

Скільки в старій частині міста незаконної забудови, фактично, не знає ніхто. Але, водночас, старе місто треба не тільки зберегти для прийдешніх поколінь, а й вдихнути в нього життя.

Над цим питанням, як планується, працюватиме в Луцькій міській раді робоча група при комісії Луцької міської ради з міжнародного співробітництва, інформаційної політики, молоді, спорту та туризму. До її складу включили волинських краєзнавців, представників громадських організацій, які опікуються захистом культурної спадщини: Олег Виноградов, Галина Марчук, Оксана Сущук, Василь Ворон, Артур Альошин, Ігор Левчук, Олексій Златогорський та інші. Хочуть включити до її складу й представників духовенства, адже чимало пам'яток нині у відомстві релігійних громад. До слова, за те, що в середньовічному місті діяло чимало християнських католицьких орденів, Луцьк називали «малим Римом Сходу».Збиратиметься робоча група двічі на місяць у міській раді, і учасники подаватимуть конкретні пропозиції з розвитку історичної частини міста. Власне, однією з перших таких пропозицій і було збереження шашки Терлінського на вулиці Крилова, яку відкопали під час ремонту дорожнього покриття.

Але це не єдина проблема, яку озвучили під час першої зустрічі робочої групи. Цікавилися її учасники і ремонтом вулиці Лютеранської, і незаконним будівництвом на П’ятницькій гірці. Крім того, на думку членів робочої групи, в місті варто зробити громадську експертизу історичної спадщини і охоронних зон, що й дозволяє чинне законодавство. Можна було б і вивчити громадську думку щодо розвитку старого міста.

Робоча група при комісії готова вивчати проекти ремонтних робіт в старому місті, проекти реконструкції об’єктів і надавати власні пропозиції.

Краєзнавці вважають: якщо постійно звертати увагу на порушення, які виявляють в старому місті, й привертати увагу громадськості, тоді, ймовірно, міська рада була б направду органом самоврядування, а не «клубом за інтересами», де дають дозволи будуватися в історичній частині міста депутатам і наближеним людям.

«В нас є майстри від ЖЕКу, але вони не обходять територію і не фіксують незаконні будівництва. Є ж чіткі правила забудови, як, де будувати, яка має бути поверховість. Все є, але цього ніхто не робить», - каже представник комітету захисту національної спадщини Ігор Левчук.

Як, власне, ніхто не робить кроків для того, аби Центральний ринок не нівелював майже тисячолітню історію древнього міста.«Близько п’яти років тому люди були готові звідти піти. Було місце, куди можна було перенести Центральний ринок. Але потім вилізла купа комерційних питань. І ми знову втратили ще 5 років. Ми отримали у спадок велике місто і перетворили його в селище», - вважає Ігор Левчук.ЧИТАТИ ЩЕ: РИНОК БІЛЯ ЗАМКУ ЗАЛИШИЛИ НА 5 РОКІВ: ЛУЦЬКА МІСЬКРАДА ПРОГРАЛА СУД

До слова, у спогадах польського письменника Юзефа Ігнація Крашевського, який жив на історичній Волині з 1838 до 1858 років, є спогади й про Луцький замок:

«Ми пішли під замок: колись він був могутній і витримав не одну затяту облогу. Облитий довкола водою Стиру і Глушця, стоїть на високій горі, яку вода підмиває, і, розливаючись навесні, оточує його широкими виливами, робить неприступним. Краєвид із замкової гори чудовий. Мене застановив добре збережений окольний мур, кілька башт, що ще стоять, вежа – цього всього не торкнувся карб часу, хоча ніхто не дбає про збереження цієї пам’ятки… Величезна маса цегли ще стоїть і, здається, обіцяє, що триватиме дуже довго, якщо людська воля не заподіє їй ґвалтовного кінця».Учасник цієї робочої групи, журналіст Василь Ворон, який свого часу очолював управління культури й туризму Волинської ОДА, вважає, що Замок Любарта за декількома ознаками претендує на те, щоб бути в списку об’єктів світової спадщини ЮНЕСКО.

Прозвучали ідеї й про те, що вулиця Лютеранська, яка виходить до Стиру, має бути пішохідною, і там варто облаштувати мальовничу набережну. А в підвалах у Старому місті є перспектива облаштувати мистецькі заклади.

Цікавилися учасники робочої групи й тим, що чекає на Будинок офіцерів, який перебуває у власності ЛНТУ.Відтак, учасники робочої групи окреслили напрямки роботи, за якими працюватимуть. І одним із першим вони хочуть вивчити, які ремонтні роботи у житлово-комунальній сфері заплановані в історичній частині міста міською владою. А також планують з’ясувати, кому які ділянки в Старому місті належать, на які землі в історико-культурному заповіднику є правовстановлюючі документи, і те, наскільки ці документи відповідають чинному законодавству.

Сам же заповідник «Старий Луцьк» був створений 1985 року. Проект заповідника ще у 1970 році в Києві захистив його головний архітектор Богдан Колосок, який згодом працював на посаді вченого секретаря Центру пам’яткознавства НАН України та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури.

Свого часу на сторінках Інформаційного агентства Волинські Новини науковець розповідав, що одним з головних завдань під час створення заповідника було покращити умови візуального сприйняття найважливіших пам’яток. Їх охоронні зони планували звільнити від невластивої для оточення забудови. Адже заповідник – це територія, яка не повинна змінювати своє давнє обличчя.«На жаль, доводиться спостерігати протилежну до ідеї проекту заповідника тенденцію. Погіршилося сприйняття заповідника ззовні. Порушуються режими охоронних зон найважливіших пам’яток. Давня забудова замінюється новими спорудами, які перебирають на себе роль візуальних акцентів», - казав перший архітектор заповідника «Старий Луцьк».

***

Власне, скільки існує історико-культурний заповідник «Старий Луцьк», стільки й точаться суперечки – яким має бути старе місто. На словах всі сходяться: спадок треба зберегти. Але на ділі – своя сорочка ближча до тіла, аніж високі ідеали. І це не міняється навіть за сотні літ.

«Стільки воєн, облогів, наїздів, стільки відомих людей пройшли сюдою, а крім замку про це ніщо вже не свідчить. Його мешканці живуть, як ті греки, котрі на руїнах святинь побудували собі халабуди і курені, нічого не відаючи про попелища, на яких осіли. Тільки переказ про славний з’їзд 1429 року ще блукає в устах люду. Твердять також, що колись обшир Луцьк був дуже великий і займав такі тепер віддалені села, як Княгинінок (село Маяки Луцького району - прим.), де й тепер канал має ім’я Вітовта, Жидичин, Дворець, Ківерці (село Прилуцьке Ківерцівського району – прим.), Забороль та інші. І до сьогодні селянин виорює на полях рештки мурів і сіє на них, не розуміючи тієї цегли, що озивається до нього голосом кількох сотень літ!» , - писав у спогадах Юзеф Ігнацій Крашевський.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---