Луцьк – місто, в якому я хотів би, щоб ріс мій син, - Олександр Вовченко

За рік роботи луцьким патрульним довелося витримати і хвилю героїзації, і нищівну критику. Це зараз автівки поліції з синіми проблисковими маячками на вулицях міста – звична картина. 12 місяців тому одних вони дратували, інших тішили. Хтось робив з ними селфі, хтось пророкував крах. Якою ж є ситуація сьогодні?

«Реформа закінчиться тоді, коли рядові патрульні знімуть форму і скажуть: «Кінець реформі»

Патрульна поліція Луцька розпочала свою роботу 19 грудня 2015 року. Рівно рік тому на Театральному майдані полісмени урочисто склали присягу на вірність українському народові. З 20 квітня 2016 року управління патрульної поліції Луцька очолив лейтенант Олександр Вовченко, 1991 року народження, уродженець Київської області. Саме з ним – розмова про підсумки річної роботи луцьких інспекторів, і реформу поліції.

Рік тому в Луцьку почала діяти кардинально нова структура правоохоронних органів – патрульна поліція, яка дала старт реформі системи МВС. Це достатній термін для того, аби робити висновки про те, чи виправдала вона себе.

Я прийшов у цю реформу від самого початку, ще раніше, аніж луцькі патрульні. Адже в Луцьку патрульна поліція працює рік, а в Україні загалом трохи довше. Тож можу сказати, що люди чекали цих змін і хотіли їх. Але зараз ми стикаємося з тим, що людям реформа стала невигідна: якщо раніше з даівцями можна було домовитися, то з патрульними так не вийде; раніше можна було розібратися за 50 гривень, а тепер доводиться платити всі 250 гривень, у вигляді штрафу. Але все ж більшість людей задоволена реформою, про це говорять і чимало знайомих, які з’явилися в мене у Луцьку, і яким доводилося стикатися з роботою наших інспекторів.Так, підхід до набору був кардинально інший: не потрібно було мати юридичну освіту, військова служба була необов’язкова. І старих професіоналів це аж ніяк не влаштовувало: прийшли молоді, бородаті хлопці, дехто з татуюванням, їздять містом, світять мигалками і нічого більше не роблять. Але, з огляду на налагодження співпраці з іншими підрозділами Нацполіції, думаю, нам вдалося змінити таку думку колег.

Якщо говорити про ситуацію в місті, то я можу порівняти з тим, як було, коли я сюди приїхав на службу і з тим як є зараз. На мій погляд, люди стали ввічливішими на дорогах, ми показали, що в патрульної поліції немає чинів, немає упередження щодо будь-кого, неважливо, хто став порушником: чи суддя, чи прокурор, чи наш колега. А оцінку нам дають громадяни.

До речі, щодо корупції в правоохоронних органах. Днями патрульній поліції «дісталося» від колишнього губернатора Одещини Міхеіла Саакашвілі, який заявив, що патрульній поліції залишилося максимум півроку. Мовляв, з системи пішли професіонали, хоч вони і були корупціонерами. А нинішні молоді люди, які прийшли в систему, скоро теж «скурвляться».

Професіонали - це він і його команда? Я нічого не маю проти Саакашвілі, але це очевидно, ще один експерт-криміналіст, я так розумію? Вже усі розуміються на реформі, в роботі патрульної поліції. Так, можливо це було сказано у зв’язку з відставкою Хатії Деканоїдзе. Можливо, що в цьому випадку йшлося про корупцію на вищих щабелях системи.

Але, хто б там зверху не прийшов - на місці залишаються керівники. Я даю слово, можу дати руки навідріз: поки я сиджу в цьому кріслі - корупції в патрульній поліції Луцька не буде. І в нас ще є 27 таких же моїх колег - начальників інших управлінь по всій країні, які налаштовані так само. За всіх не ручаюся, але це чудові люди, з якими ми починали працювати разом. Нам повірили люди, і цю довіру ми не можемо розтоптати. Це єдине, що можу сказати з упевненістю.

Кажуть, нас приєднають до ГУ НП. Ну і що? Казатимуть брати хабарі? А якщо відмовлюсь – посадять в тюрму? Ну звільнять - піду займатися тим, чим займався раніше.

Якщо почати нарізати здачі, плани – піде половина працівників. Реформа закінчиться тоді, коли рядові патрульні знімуть форму і скажуть: «Кінець реформі». А поки в них горять очі, і вони хочуть наводити порядок в місті - то хто б що не казав, але все буде добре.

До прикладу, днями нашим інспекторам намагалися дати хабар. Ті - відмовилися. Ми цим хлопцям випишемо премії. І це не остання їх премія.

А вам часто дзвонять, щоб «порішати», чи когось з ваших знайомих, як-то кажуть, «відмазати»?

Люди до мене не наважуються дзвонити. Не знаю, можливо це тому, що я ще будучи командиром батальйону показав свою кардинальну позицію, але таких дзвінків немає. А можливо, тому що я тут людина немісцева, чужа, про мене мало інформації. Були випадки, коли на патрульних намагалися тиснути, маніпулюючи тим, що начебто мене знають. Але всі патрульні знають мою позицію: я нікому не телефоную і не скажу відпустіть, бо це мій гарний знайомий. А взагалі, якщо Олександра Фацевича – одного з «батьків» реформи наші патрульні тримали майже годину на Цуманському посту і перевіряли автомобіль, то це про щось говорить. Патрульні виконували свою роботу, потім побачили, що це Фацевич, але продовжили виконувати роботу.І оштрафували?

Ні, там не було за що штрафувати, обійшлося попередженням. Але ще раз наголошу: я нікому ні разу не подзвонив, щоб патрульний закрив очі на якесь порушення. Хто б це не був.

А полісмени можуть порушувати правила дорожнього руху?

Законодавство чітко визначає, коли працівник поліції може порушувати правила дорожнього руху. Уявіть собі: я дзвоню до патрульного, щоб повідомити про НП, а він каже: «Не можу говорити, бо мене оштрафують» і кидає трубку. А я ж не дзвоню, щоб запитати, як у нього справи. Якщо телефоную під час патрулювання – то значить щось дуже важливе. Або їм потрібно терміново вирушати на підмогу іншому екіпажеві і вони мусять перевищити швидкість. Звичайно, є випадки безпідставного порушення ПДР, в такому разі патрульний недоотримує до зарплати суму, еквівалентну штрафу.

Якщо поблажок нікому не даєте, то як щодо перевищення повноважень? Чи були такі випадки?

Випадки перевищення повноважень доводяться в судовому порядку прокуратурою. І таких доведених фактів не було. Звичайно, люди писали скарги, що їх зупинили незаконно, чи одягли на них кайданки. Але щодо всіх таких фактів були проведені службові розслідування. І дійсно проведені, а не на папері. Розумієте, всі випадки, на які нас викликають – це ситуації, коли у людей сталася біда. Погодьтеся, нас не кличуть, щоб повідомити радісну звістку. Тож ситуації бувають різні, і група ризику дуже висока. Не було підтверджено в Луцьку перевищення повноважень патрульними, поки що наші інспектори справляються на «5».

А вам доводилося колись стріляти в людину?

В патрульній поліції – ні.

«Луцьк – це нормальне, безпечне місто»

В Україні триває дискусія про те, чи варто впроваджувати презумпцію правоти поліцейського. Ви – практик. Що можете сказати з цього приводу? Потрібна вона зараз?

Ця тема дискусійна і особисто в мене відчуття суперечливі щодо цього. Бо я хоч і практик, але я водночас і громадянин. З позиції громадянина, скажу, що суспільство не готове до того, щоб повністю довіритися поліції. Адже презумпція правоти стосуватиметься не лише патрульної поліції, а й всіх підрозділів. А оскома і злоба до правоохоронних органів ще досі у людей не пройшла, і треба дуже багато ще працювати над тим, щоб люди довіряли поліції. На жаль, погане рідко забувається. Тому я вважаю, що не готова поліція, як система, до презумпції правоти. Але як представник цієї ж системи, водночас скажу, що дуже багато питань були б просто-напросто зняті. До прикладу, в США доказом є навіть запис у блокноті поліцейського, де виставлена дата, і цей доказ в суді може зіграти вирішальну роль. Або ж у Польщі, приміром, немає вимоги присутності свідків: свідком є напарник і цього достатньо.Часто є випадки, коли патрульним трапляються агресивні, аморальні люди. І повірте, полісменам дуже болісно сприймати те, коли таких людей наша законодавча база виправдовує. А уявіть, що згодом та ж виправдана особа вчиняє тяжчий злочин. На жаль, таке є.

До слова, немало галасу в ЗМІ наробили випадки, коли упіймані порушники, особливо судді чи небідні люди, успішно оскаржують в судах протоколи. Ви аналізували, чому так відбувається? Чи є в цьому вина парульних?

Знаєте, судді також бувають різні: є принципові, які дотримуються букви закону, є такі, які прислухаються до серця і букви закону, і є ті, хто прислухається лише до цифр. Так-от, основна маса скасованих матеріалів – якраз такими суддями, яких я назвав останніми. Спочатку дійсно, патрульні багато псували матеріалів: вони вчилися, дечого не розуміли, десь відіграв свою роль поганий почерк. Потім ми запровадили наступну практику: якщо інспектор псує протокол, він його переписує доти, доки не напише правильно, а зіпсовані прикладає до рапорту. І можу сказати, що з вини патрульних ось уже як 4 місяці, матеріали не скасовувалися.

А судові засідання… Одному судді досить запису з бодікамери, іншому достатньо грамотно оформлених матеріалів, а третьому необхідно, щоб на засіданні був присутній інспектор. І така ситуація не тільки в нас, вона по всій Україні. Дочекаємося судової реформи і реформи прокуратури, тоді ці органи запрацюють в тандемі, і порушників вже не виправдовуватимуть. Але ми не зупиняємося. Хлопцям, звичайно, важко, коли вони витрачають кілька годин, а потім з’ясовується, що порушник оскаржив у суді і виграв. Що цікаво: ті адмінматеріали, які проходять через нашу адмінпрактику – з ними проблем немає. А от з тими, які йдуть до суду - проблеми є.

Повернімося до конкретних реалій. Про що свідчить статистика злочинів? Чи змінилася вона з попередніми роками, якщо володієте такими цифрами? Адже не раз доводилося чути, що кількість злочинів у Луцьку збільшилась.

Попередньою статистикою я не володію, але я її навіть не хотів брати, бо ці дані брехливі і не відображають реальній ситуації. Я спілкувався з тими людьми, хто раніше працював на лінії «102», то колись на такі злочини, які з самого початку були безнадійними, навіть уваги не звертали. Під кінець року цифри виводили такі як треба, Київ поплескав у долоні - і всім добре. Ми ж вирішили підходити чесно. Є злочин - реєструємо, немає – не реєструємо. Тобто просто змінилася реєстрація злочинів, а коли порівняли з попередньою статистикою, то виходить, що з приходом патрульних ледь не з кожної квартири винесли по телевізору.Але ж на ріст злочинності впливає економіка, війна, нестабільність, мітинги, тільки цим ніхто не займається. Краще сказати, що з’явилися патрульні – і злочинів побільшало. Тому попереднім цифрам я не вірю. У мене є інтерактивна карта, з інформацією про те, де стається найбільше грабежів, крадіжок. В ці райони ми почали виставляти піші патрулі, і там ситуація покращилася. Я б не сказав, що Луцьку кричуща ситуація щодо грабежів. Ні, насправді в нас більше адмінправопорушень. І я маю з чим порівнювати: я працював у Києві, Харкові, частково побував у Львові. Тож можу сказати, що Луцьк – це нормальне, безпечне місто. Просто часто роздуваються проблеми з нічого, у тому числі й ЗМІ, а люди цьому вірять.

А для порівняння можу навести декілька цифр: з 44,5 тисячі викликів на «102», 38,5 з них опрацьовані патрульними. Ще 12 тисяч самопризначені виклики: коли патрульні бачать ознаки правопорушення. Тому говорити, що полісмени нічого не роблять – це некоректно.

А є у Луцьку найпроблемніші райони?

Звичайно є. Якщо аналізувати статистику ДТП, порушень правил дорожнього руху, то це - центральні райони міста, де найбільш насичений рух автомобілів.

Злочини в сфері майна здебільшого скоюються у спальних районах. Чим більш заселений район - тим більше там крадіжок і грабежів, чим більше темних двориків - тим більша небезпека. Де більше кафе – відповідно, більше порушників громадського порядку в стані алкогольного сп’яніння. Це, власне, 33-й, 40-й квартали, район «Там-Таму». Сам з напарниками двічі там ловили хлопців з наркотиками. Так само машини обкрадають в спальних районах.

«Ми, напевно, настільки погані, що нас кличуть в інші міста»

Чи достатньо патрульних для Луцька?

На жаль, недостатньо. Для повноцінного забезпечення міста та доріг інспекторів не вистачає.

Коли буде новий набір?

Конкретики поки немає. Нам пообіцяли додатковий набір, це близько 300 людей. Але це буде і дорожня поліція, і відділення в Ковелі, і люди безпосередньо на Луцьк. Тому чекаємо-не дочекаємося.

Чи треба, на вашу думку, міняти підходи до навчання?

Ні, на мою думку, систему навчання міняти не треба, але ось часу треба більше. Наскільки мені відомо, планується продовжити курс до 6 місяців (ми вчилися від 3 до 4,5 місяців). Але конкретики ще немає. Проте, є розмови, що це потрібно. Бо інформації дуже багато, і важко людині прийти після роботи, приміром, в сфері торгівлі, за 2 місяці вивчити базу КУпАП. А Кодекс не просто треба завчити, а й розуміти і застосовувати на практиці. Напевне, також треба більше практики.

Чи відправляють працівників патрульної поліції Луцька у відрядження до інших міст області?

Так, наші працівники нещодавно були в Ковелі, куди поїхали на тиждень, на прохання Петра Шпиги (очільник ГУ Нацполіції в області – ред. ) за згодою Києва. Працювали також у Шацьку. Інспектори виконували усі ті самі функції, що й у Луцьку: дотримання ПДР і охорона громадського порядку. Ми маємо лист, що нас можуть залучати на всій території області. Ми, напевно, настільки погані, що нас кличуть в інші міста, ми в Луцьку, очевидно, набридли (Сміється). Я колись теж питав, чому нас кличуть: бо ж колись на патрульних як тільки не казали: і «пластмасові», і «недоучки». А сьогодні начальник Ковельського райвідділу дзвонить і дякує за хлопців, бо за цей тиждень реєстрація в Ковелі злочинів знизилась.

Але ж в Луцьку людей не вистачає…

Так, не вистачає. Але ми залучаємо тих інспекторів, які мають вихідні дні, для відряджень за межі обласного центру.

До речі, а співпрацюєте з громадськими організаціями чи формуваннями? В чому ця співпраця полягає?

Так, ні для кого це не секрет. Нарікають на нас, що Вовченко тільки з Ніколайчуком (Олександр Ніколайчук, представник Самооборони – ред. ) працює, а з іншими - ні. У нас з ними немає спільних нарядів, цільових інструктажів. Вони роблять те саме, що й ми, але ми - в рамках закону і своїх повноважень, а вони - на громадських засадах. Коли виявляють якесь правопорушення – дзвонять нам. Коли нам треба свідків - теж долучаються. І в цьому я не бачу нічого поганого. Були пропозиції співпраці від інших організацій тільки за іншими принципами, але ми відмовилися, бо це порушення законодавства.

«В автопарку у нас 23 справні автівки, всі на ходу, на кожній можу покатати»

Свого часу в Луцьку йшлося про велопатрулі. Чи будуть таки вони?

Остаточно сказати, будуть вони чи ні, я не можу, але такі плани є, щоб велопатруль працював у парках, у місцях масового скупчення людей. Але треба продумати, щоб це було ще й результативно, а не для картинки. Бо мало купити велосипеди і одягти відповідну форму. Якщо робити - то якісно. Добре, велопатруль ми спорядимо, посадимо туди людей, а далі що? Треба, щоб інспектори пройшли курс велопатрулювання. Як затримати порушника? Приміром, там покинув велосипед, побіг затримувати, приходиш - а велосипеда вже нема. Може, я й радий деякою мірою, що коли я просив обласну раду виділити кошти, мені відмовили, бо мені дали час, як це правильно зробити. Посадили б ми людей на велосипеди – класно, не палимо бензин. Але ж треба, щоб був результат.Якщо велосипеди – перспектива, то як щодо автівок? Скільки автомобілів побили луцькі патрульні за рік?

Побита в нас тільки одна. І це сталося буквально днями. Особливо для «диванних зрадофілів», які на кожному кроці кричать, що патрульні б’ють машини, скажу: запрошую всіх на екскурсію. В автопарку у нас 23 справні автівки, всі на ходу, в кожній можу прокатати. Так, дрібні подряпини є, але в нас патрульні бережно ставляться до техніки. За рік тільки одна автівка випала зі строю.

Як до речі, себе зарекомендували автомобілі, якими користуєтеся?

«Toyota Prius» я не вважаю хорошим патрульним автомобілем. Економний - так. Він підходить для маневрування, компактний, коробка-автомат зручна. Добре набирає швидкість. Але патрульна машина має бути міцніша, повинна мати вищий кліренс, щоб можна було і на бордюр заїхати. Мені в цьому плані більше подобається «ISUZU», але для міста він занадто габаритний. Але, якщо порівнювати з колишнім автопарком ДАІ, то взагалі нема чого скаржитися.

До речі, про колишній автопарк, раніше правоохоронні органи часто скаржилися на відсутність бензину, на нестачу коштів на обслуговування. Як сьогодні з цим?

В нас всі автівки «Prius» після тендеру пройшли ремонт, резина на всіх нова, а не з минулого сезону. Так, частково ми просимо кошти в міськради, але це нормально: коли структура наводить порядок в місті і міська рада відгукується. А з ПММ теж проблем немає. В нас теж часто колишні працівники ДАІ питають, чи бензин є. Чомусь всі чекають, що в патрульних пальне закінчиться. Та і раніше пального було достатньо, просто красти не треба було. І далі буде пального вистачати, якщо буде менше корупції. Якщо ж випадково, не буде чим заправляти автомобілі, я дам команду, і тоді пішки підемо патрулювати.

На продовження теми патрулювання: наближається період свят, як працюватимете в ці дні?

Планувати роботу розпочнемо, як тільки міська рада скине перелік заходів. В найбільш насичені дні будемо працювати в посиленому режимі, за потреби - викликатимемо ще одну роту, яка, в основному, працюватиме пішки. Досвід минулого року показав, що Новий рік, Різдво тут минають відносно спокійно. Я побачив, що на Волині в пошані сімейні цінності. Хоча, ніде правди діти, найбільше викликів - це сімейні розбірки і дебоширство.

Ви відгукуєтеся про Волинь, Луцьк як про спокійний регіон. А чи плануєте тут залишатися?

11 грудня минає рівно рік, як я приїхав до Луцька. Зараз, коли приїжджаю з Києва і бачу знак «Волинська область», то мені хочеться вийти і почати цілувати землю – настільки мені вона стала близькою і сподобалося тут жити. В планах, звичайно, є бажання залишитися, але я людина служби – буде наказ, поїдемо в інше місто. Але якщо вертатися з відряджень – то на Волинь. В Київській області мало що тримає: там тільки батьки залишилися, друзів нема, в силу зайнятості. А Луцьк – гарне, спокійне місто. Я хотів би, щоб мій син тут ріс.

Дякую за розмову!

Розмовляла Юлія МАЛЄЄВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---