Кронування в Луцьку: різні цифри, а естетика та затінок на другому плані

Навесні дерева, які ростуть центральними вулицями Луцька, обабіч дороги, комунальники вирішили кронувати. Після себе робітники залишили голі стовбури, а місця обрізу - як рани, мусили затягнутися. У результаті – стовбури покрутилися, а коли зелене листя таки пробилося, то естетику мало хто помічає, як і затінок.

Після заяви в поліцію об’єм зрізаних гілок «збільшився» вдесятеро

Так, у травні цього року до голови фракції «УКРОП» в міськраді Ігоря Поліщука звернулися представники громадської організації «Охорона природи Волині», які обурені способом та масштабами кронування дерев у місті. Зі слів активістів, внаслідок кронування дерев у Луцьку від них залишаються лише «голі» стовбури, що радше нагадують химер. Такі дії призводить не лише до того, що насадження мають неестетичний вигляд, а й втрачають ще й практичну та екологічну функції.

Окрім того, відповідно до офіційної інформації, КП «Парки та сквери міста Луцька» одному з воинських видань повідомляє, що в 2016 році в результаті кронування 367 дерев отримано 5,6 метра кубічних гілок. Однак, для порівняння, середньостатистичний об’єм кузова вантажного автомобіля становить 5 метрів кубічних.Таким чином, згідно з інформацією КП «Парки та сквери міста Луцька», в результаті глибокого кронування 367 дерев отримали приблизно 1 вантажний автомобіль гілок.

«У зв’язку з цим, прошу надати роз’яснення щодо причин та обставин, що спричинили кронування дерев саме таким способом, як це відбувається у 2016 році, та повідомити, чому внаслідок кронування 367 дерев зібрали лише 5,6 метра кубічних гілок», - зазначив у своєму запиті Ігор Поліщук.У відповідь на запит КП «Парки і сквери» надало чергову відписку: мовляв, затінок та естетичне оформлення вулиць забезпечується з наявності об’єктивної можливості, а відповідно до Правил утримання зелених насаджень в населених пунктах України, головна мета – збереження зелених насаджень і утримання їх у здоровому впорядкованому стані.Одночасно депутат звернувся до ГУ Нацполіції в області з проханням перевірити правомірність кронування дерев і які об’єми гілок насправді були отримані від кронування. Як повідомили в Нацполіції, до перевірки залучили працівників Державної екологічної інспекції.А пізніше на ім’я депутата надійшла відповідь з міськвиконкому за підписом першого заступника Луцького міського голови Тараса Яковлева. У документі вказано, що під час обрізки крон дерев подрібнили на деревну щепу 53,9 метра кубічних гілок, а не 5,6, як це інформувало комунальне підприємство. Тож, вочевидь, КП «Парки і сквери міста Луцька» подало недостовірну інформацію.

Охороняється не дерево, а міські мережі

На відміну від КП «Парки і сквери міста Луцька», у виконкомі пояснюють: одні насадження підпадають під охорону, інші, що вростають в охоронні зони мереж та комунікацій, під охорону не підпадають.

Тож, при обрізці крон дерев охороняється не дерево, а: контактна мережа тролейбусних ліній, ЛЕП, системи загальноміського освітлення вулиці, мережі підключення світлофорних об'єктів, дорожні знаки, видимість яких повинна розкриватись на відстані 100 метрів.Скільки гілок треба зрізати, з’ясовують по ситуації, враховуючи потреби зменшення навантажень на підземні комунікації від об'ємної маси дерев. А також, переконують: враховується стан ураження скелетних гілок дерев після робіт минулих періодів, фаутність, яка розвивається від ураження дерев грибами-трутовиками, тощо.«Після формувальної обрізки крон протягом періоду вегетації на стовбурах дерев відновлюються «сплячі бруньки» з яких розвиваються молоді пагони, що до періоду опадання листя встигають задерев'яніти. Таким чином формується повний скелетний каркас дерева. В результаті, на 2-3 рік після формувальної обрізки відновлюється посадка однакової висоти з приблизно однаковими кронами, допоки дерева знову не порушать охоронних меж. Тоді процес деформації крон дерев, що не охороняються, починається знову до нового етапу формувальної обрізки», - йдеться у відповіді.

Крім захисту міських мереж, таким чином, «ландшафтні дизайнери» міста формують крони. Щоправда, після такого кронування, ці стовбури на дерева не надто й схожі. У результаті ані естетики, ані затінку, як і збереження насаджень, обабіч луцьких вулиць - немає.

Як повідомив Інформаційному агентству Волинські Новини Ігор Поліщук, фракція УКРОП у міській раді надалі боротиметься проти необдуманого, неконтрольованого вирубування та варварського кронування дерев та підніме це питання на черговій сесії міської ради.

До слова, завтра, під час виконкому, вчергове розглядатиметься питання облаштування майбутньої парковки між центральним басейном та оновленим кіннотеатром «Промінь». Це питання лобіює ТзОВ «ПРОМІНЬПАРКСЕРВІС», засновником якого та кінцевим бенефіціаром є депутат Луцької міської ради, відомий бізнесмен Андрій Покровський. Для облаштування парковки там треба зрізати ще 15 дерев.

Луцьк в зелені: сумнівні перспективи і реалії

Цього року у Луцьку за зелені насадження почалася справжня «війна». Так, минулого тижня комунальники зрізали цілком здорові дерева на вулиці Лесі Українки. Мотивували вони це тим, що має відбутися реконструкція вулиці, а для цього її треба зачистити від зелених насаджень. Згодом, на вихідних, позрізали дерева по проспекту Перемоги та на вулиці Винниченка, аби облаштувати кишеню для заїзду громадського транспорту на зупинці.

Це призвело до того, що навіть ліквідація дерев, які постраждали внаслідок стихії, «накручений» люд почала обурювати. А в дворах, які ремонтуються – також скандали. Плодові дерева, які мешканці висаджували, заради нового асфальту – вирубували. Лучани і собою загороджували ті дерева – та робітники виконували поставлені завдання.Натомість згідно із даними Плану дій зі сталого енергетичного розвитку міста Луцька, зміни до якого були затверджені у 2015 році, наявна площа зелених насаджень загального користування (сквери, бульвари) - 6,6 метра квадратних на 1 мешканця міста - майже вдвічі нижче за нормативну. В проектах – засадити 251 гектар деревами, аби на 1 мешканця припадало 19 квадратних метрів зелених насаджень.Всім відомий вислів «Ліси – легені планети» нагадує, що саме дерева відповідають за поглинання СО2 в атмосфері і виробництво кисню. Відповідно до «Угоди мерів», підписаній Луцьком у 2009 році в Брюсселі, до 2020 року обласний центр Волині має скоротити на 20% викиди парникових газів у атмосферу. І один із варіантів досягнення цього – збільшення площ зелених насаджень.

Крім того, в ПДСЕР відведене окреме місце і для зелених насаджень уздовж доріг: «Для забезпечення оптимальних рівнів поглинання парникових газів, зокрема СО2, доцільно також приділити увагу розвитку та оптимізації зелених насаджень спеціального призначення (більше 100 га), а саме: насадженням уздовж вулиць та зеленим насадженням, що розташовані на території санітарно-захисних зон».До слова, за одну годину гектар зелених насаджень поглинає 2 кілограми СО2. Різні види дерев мають неоднакову здатність поглинати гази. Наприклад, 10 кілограмів листя різних видів дерев поглинає СО2 в таких обсягах: тополя — 180 літрів СО2, ясен — 140 літрів, в'яз — 120, липа — 100, клен — лише 20.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---