«Кожна людина важлива у цьому світі», – лучанка про сина з аутизмом

«Вони такі ж як ми, хочуть ласки, любові, порозуміння», - розповідає відома волинська журналістка Вікторія Семенюк про дітей з аутизмом. Із власного досвіду вона знає, як важко подолати психологічний бар’єр, коли дізнаєшся, що твоя дитина особлива.

Загалом слово «аутизм» походить від грецького autos – «сам», а аутизм — «занурення у себе». Людям із розладом важко комунікувати з навколишнім світом, а також спілкуватися з іншими. Перші ознаки аутизму, зазвичай, проявляються у дітей до 3-х років і якщо вчасно помітити, дитину вдається успішно соціалізувати.

Вікторія виховує сина Максима і знає про це не з книжок. Каже, що знадобилася неабияка сила волі та материнська любов, аби поставити дитину на ноги.

«Максимко народився абсолютно здоровою дитиною, розвивався, як усі, і навіть у рік сказав своє перше слово – «мама». Однак, потім щось пішло не так і він замовкнув, перестав відгукуватись на власне ім’я, почав поводити себе дивно, наче навколо нікого немає. Лікарі підозрювали проблеми зі слухом, однак встановили, що Макс чує добре. Радили «почекати до двох рочків, а там заговорить», але тоді дива не трапилось», - розповідає Вікторія та додає, що лікарі радили «триматися».

Попри те, що жінка була наляканою, їй здавалося, що життя скінчилось, все-таки знайшла сили боротися за свою дитину.

«Я почала вивчати інформацію, консультувалась з психологами, психіатрами, логопедами, дефектологами, возила сина до Львова, де разом із спеціалістами ми виробили спеціальну методику для його розвитку і навчання. Я працювала на двох роботах, адже тоді уже виховувала дитинку сама, а заняття з численними фахівцями коштували великих грошей. І з Божою поміччю трапилося диво! У чотири роки син заговорив! Звісно, це була мова однорічної дитини, але він заговорив! Далі наша боротьба продовжилась, але я знала точно - надія є», - каже мама хлопчика.

Зараз Вікторії допомагає її чоловік Олександр, він каже, що аби відкрити серце дитини, потрібно терпіння, час та постійний діалог.

«Я зі своєю дружиною вже 4 роки і за цей час багато дізнався про аутизм і про шляхи до порозуміння з такими дітьми. Можу сказати упевнено: аби знайти з дитиною контакт, потрібно багато спілкуватися і ні в якому разі не підвищувати голос», - розповідає Олександр.

Зараз Максимку майже 13 років. Він вчиться у школі, куди, попри прогнози медиків, мовляв, «ваш син не зможе адаптуватись до соціуму та життя», їздить сам. Він розмовляє, цікавиться шахами – бере участь у змаганнях та виборює призові місця, у нього є друзі.

І, насамкінець, Вікторія наголошує: «У цей день я хочу закликати усіх поважати кожну людину, яка прийшла у цей світ. Так, ми різні! Ми відрізняємось! Але якщо Господь дарував людині життя, значить вона потрібна цьому світові. Адже нічого не відбувається даремно і в кожного своя дорога!».
Довідково: 2 квітня в усьому світі відзначають день поширення інформації про аутизм та одягають блакитне на знак підтримки людей, які борються з цим розладом.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---