Волинських селян вчитимуть вести бізнес по-європейськи
Аби заробляти більше грошей, селян на Волині вчитимуть вести бізнес по-європейськи. Для цього в області розпочав діяти проект «Ключ до успіху» за фінансової підтримки ЄС, який допоможе одноосібникам об’єднатися в кооперації.
Під час прес-конференції 5 березея, яка відбулася в Луцьку, презентували проект «Ключ до успіху. Покращення економічної ситуації в сільській місцевості Волинської області України і Брестської області Республіки Білорусь шляхом розвитку сільськогосподарської кооперації».
Суть кооперації – об’єднання одноосібних селянських господарів заради спільного виготовлення продукції, зберігання, переробки та реалізації у великих партіях.
Фахівці підрахували, що на Волині є 152 тисячі одноосібних селянських господарств, значна частина яких і могла б об’єднатися задля обробки сільгосппродукції та продажу її великим партіями.
КООПЕРАТИВ – ПРАКТИКА УСПІШНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ АГРАРІЇВ
Координатор Проекту «Ключ до успіху» Наталія Козак розповідає, що впродовж року відбудеться навчання селян, розробка бізнес-планів, забезпечать фахівців і повний юридичний, бухгалтерський супровід створення кооперацій, створять й транскордонну базу сільгоспвиробників, які займаються вирощуванням на території Волинської та Брестської областей.
«Сьогоднішньому українському покупцю вже не потрібна будь-яка продукція (брудна, не оброблена), а якісну може дати лише потужний виробник, який проводить передпродажну підготовку. Перші роки кооперативу не буде надприбутку, адже потрібно стати на ноги, підготувати свою матеріально-технічну базу. Втім, люди потім відчують, що їм доводиться менше вкладати своєї праці й за це більше отримувати грошей.
Доля 70-80% всієї продукції в Європі та США продається саме через кооперативи. У Польщі створили потужні переробні підприємства з великими складами, збудували фабрики по мийці, сортуванню та зберіганню овочів та фруктів, є лінії по виробництву соків. Від наших сусідів ми серйозно відстали в розвитку. Тому сподіваємося, що цей проект допоможе хоча б на крок наблизитися до європейських стандартів», - розповідає координатор проекту Наталія Козак.
СТЕРЕОТИПИ ТА ЗАКОНОДАВЧІ КОЛІЗІЇ – ОСНОВНІ ПЕРЕПОНИ
Наталія Козак каже, що сьогодні величезна пересторога у селах, адже наші люди бояться об’єднання, бо навчені негативним колгоспним досвідом, що колективне, зазвичай, то нічийне.
«Люди біля обласного центру вже ментально готові до об’єднання, вони не хочуть продавати поля, бо втрачають фінансово. Щодо північних районів, то люди ще цього бояться, вони більше готові їхати в Польщу на заробітки, ніж заробляти у себе в агросфері», - наголошує координатор проекту.
Голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Волинської області Руслан Хомич додав, що проблемою є недолуге оподаткування, адже створюючи кооператив, селянам доведеться двічі сплачувати податки.
«Ми бачимо, що на заваді активного створення кооперації є не до кінця врегульоване законодавство. У першу чергу йдеться про податковий кодекс: кооператив вважається неприбутковою організацією, а податківці трактують його як такий, що має прибуток і оподатковують його. Відповідно, селяни матимуть подвійне оподаткування. Якщо кооператив створюється для того, щоб надавати послуги членам кооперативу по собівартості, то це означає, що в цій структурі немає заробітку, адже люди об’єднуються для того, аби, приміром, разом посіяти, бо самому дорого купити трактор.
Ми хочемо об’єднання, але Верховна Рада повинна внести законодавчі зміни й ми будемо апелювати нашим нардепам від асоціації фермерів, будемо звертатися до профільного комітету, щоб негайно зняти це подвійне оподаткування й відкрити дорогу до підйому та розвитку агробізнесу в Україні», - наголосив Руслан Хомич.
ОБ’ЄДНАННЯ СЕЛЯН ФОРМУЄ ПОТУЖНИХ ГРАВЦІВ НА РИНКУ
Наталія Козак зазначає, що, готуючи проект, хотіли збільшити дохідність та рентабельність господарств за рахунок доданої вартості.
«Цим проектом маємо намір допомогти нашим виробникам не продавати продукцію з поля, а додати сюди первинну переробку, або й глибоку переробку, щоб продавати товар у вигляді готового продукту, а не сільгосппродукції, яка викопана з поля і продана перекупнику за копійки без зберігання та можливості заробити значно більше.
Завдяки цьому у фермерів з’явиться можливість спільного інвестування в розвиток матеріально-технічної та ресурсної бази кооперативів, вони стануть більш захищеними по відношенню до змін кон’юнктури на певний вид продукції, отримають можливість обміну досвідом ефективного ведення сільськогосподарського виробництва», - наголошує пані Козак.
Простий приклад успішної роботи кооперативного об’єднання наводить Руслан Хомич.
«Бабця, яка наймає тракториста, аби той вигорав ділянку розміром біля гектару, враховуючи ціну палива, платить в середньому 2600 гривень. В обслуговуючому кооперативі ти платиш за собівартість роботи, а це буде 600-700 гривень максимум. І це така економія лише на одній операції, подібна вигода буде на кожному кроці», - наголошує Руслан Хомич.
Заступник директора департаменту агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації Людмила Петриканин розповідає, чим цікавий проект.
«Цей проект нам цікавий тим, що аграрний комплекс Волині посідає 7 місце за темпами виробництва продукції, а це понад 200 аграрних підприємств, близько 600 фермерських господарств, і 152 тисячі особистих селянських господарств. 60% усієї аграрної продукції виробляють саме особисті селянські господарства, 35% - агроформування, юридичні особи, кооперативи і 5% - фермерські господарства», - наголошує Людмила Петриканин.
НОВІ ФІНАНСОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ІНВЕСТИЦІЇ
Наталія Козак додає, що на 2018 рік є і обласна підтримка створення кооперативів і держава обіцяє кошти.
«У держбюджеті на 2018 рік закладено мільярд на підтримку сільгоспвиробників, в тому числі й сільгоспкооперативів. Максимальна сума підтримки кооперативу може складати 3 мільйони гривень (70% від вартості обладнання, яке мають намір закупити). Зауважу, що умовою є те, щоб кооператив складався мінімум із 20 членів. Це стосується кооперативів, які вирощують ягоди, овочі, м’ясну і молочну худобу. Обласна програма передбачає співфінансування з місцевими бюджетами на суму до 200 тисяч гривень на один кооператив, що може становити не більше 50% вартості обладнання»,- говорить Наталія Козак.
ПОКУПЕЦЬ ЗМІНИВСЯ – МУСИТЬ МІНЯТИСЯ І ВИРОБНИК
Голова фермерського господарства села Чаруків Луцького району Олег Галасун упевнений, що в Україні змінюється ринок споживача.
«До чого він рухається – можна побачити в сусідній Польщі. Там зараз не побачиш ринки, щоб люди на вулиці зі стільця продавали, тепер є супермаркети і там є покупці. Ми бачимо, що тепер і у нас зменшується прошарок сільгоспвиробників-одноосібників, які їдуть на ринок продавати свою продукцію, бо меншає кількість споживачів, люди хочуть вже оброблену продукцію і сервіс. Відповідно меншає продавців, але робітники лишаються.
І на сьогодні маємо таку ситуацію, що багато приватних виробників пішли з ярмарків, бо їм не цікавий такий канал збуту, адже він не забезпечує їхніх об’ємів. З іншої сторони, це не зареєстрований виробник і він не цікавий для торгівельних мереж. А дійти до цього можна тільки через кооперації. Якщо сьогодні селяни не будуть реагувати на зміни, то буде питання де продати свій товар. Тому ми маємо виготовляти продукцію однотипну, у достатніх об’ємах і підготовлену. А для цього потрібні великі кошти й одному цього не осилити. Більше того, якщо ми не забезпечуємо потреби покупців, то до нас заходить іноземний виробник і продати буде ще важче», - наголосив Олег Галасун.
Зауважимо, що донором проекту є Європейський Союз через Німецьке Товариство міжнародного співробітництва (DeutscheGesellschaftfürInternationaleZusammenarbeit (GIZ) GmbH.
До слова, на сьогодні в області зареєстровано 26 кооперативів, але працюють лише 17.
Підготував Вадим Панафідін
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Під час прес-конференції 5 березея, яка відбулася в Луцьку, презентували проект «Ключ до успіху. Покращення економічної ситуації в сільській місцевості Волинської області України і Брестської області Республіки Білорусь шляхом розвитку сільськогосподарської кооперації».
Суть кооперації – об’єднання одноосібних селянських господарів заради спільного виготовлення продукції, зберігання, переробки та реалізації у великих партіях.
Фахівці підрахували, що на Волині є 152 тисячі одноосібних селянських господарств, значна частина яких і могла б об’єднатися задля обробки сільгосппродукції та продажу її великим партіями.
КООПЕРАТИВ – ПРАКТИКА УСПІШНИХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ АГРАРІЇВ
Координатор Проекту «Ключ до успіху» Наталія Козак розповідає, що впродовж року відбудеться навчання селян, розробка бізнес-планів, забезпечать фахівців і повний юридичний, бухгалтерський супровід створення кооперацій, створять й транскордонну базу сільгоспвиробників, які займаються вирощуванням на території Волинської та Брестської областей.
«Сьогоднішньому українському покупцю вже не потрібна будь-яка продукція (брудна, не оброблена), а якісну може дати лише потужний виробник, який проводить передпродажну підготовку. Перші роки кооперативу не буде надприбутку, адже потрібно стати на ноги, підготувати свою матеріально-технічну базу. Втім, люди потім відчують, що їм доводиться менше вкладати своєї праці й за це більше отримувати грошей.
Доля 70-80% всієї продукції в Європі та США продається саме через кооперативи. У Польщі створили потужні переробні підприємства з великими складами, збудували фабрики по мийці, сортуванню та зберіганню овочів та фруктів, є лінії по виробництву соків. Від наших сусідів ми серйозно відстали в розвитку. Тому сподіваємося, що цей проект допоможе хоча б на крок наблизитися до європейських стандартів», - розповідає координатор проекту Наталія Козак.
Наталія Козак каже, що сьогодні величезна пересторога у селах, адже наші люди бояться об’єднання, бо навчені негативним колгоспним досвідом, що колективне, зазвичай, то нічийне.
«Люди біля обласного центру вже ментально готові до об’єднання, вони не хочуть продавати поля, бо втрачають фінансово. Щодо північних районів, то люди ще цього бояться, вони більше готові їхати в Польщу на заробітки, ніж заробляти у себе в агросфері», - наголошує координатор проекту.
Голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Волинської області Руслан Хомич додав, що проблемою є недолуге оподаткування, адже створюючи кооператив, селянам доведеться двічі сплачувати податки.
«Ми бачимо, що на заваді активного створення кооперації є не до кінця врегульоване законодавство. У першу чергу йдеться про податковий кодекс: кооператив вважається неприбутковою організацією, а податківці трактують його як такий, що має прибуток і оподатковують його. Відповідно, селяни матимуть подвійне оподаткування. Якщо кооператив створюється для того, щоб надавати послуги членам кооперативу по собівартості, то це означає, що в цій структурі немає заробітку, адже люди об’єднуються для того, аби, приміром, разом посіяти, бо самому дорого купити трактор.
Ми хочемо об’єднання, але Верховна Рада повинна внести законодавчі зміни й ми будемо апелювати нашим нардепам від асоціації фермерів, будемо звертатися до профільного комітету, щоб негайно зняти це подвійне оподаткування й відкрити дорогу до підйому та розвитку агробізнесу в Україні», - наголосив Руслан Хомич.
Наталія Козак зазначає, що, готуючи проект, хотіли збільшити дохідність та рентабельність господарств за рахунок доданої вартості.
«Цим проектом маємо намір допомогти нашим виробникам не продавати продукцію з поля, а додати сюди первинну переробку, або й глибоку переробку, щоб продавати товар у вигляді готового продукту, а не сільгосппродукції, яка викопана з поля і продана перекупнику за копійки без зберігання та можливості заробити значно більше.
Завдяки цьому у фермерів з’явиться можливість спільного інвестування в розвиток матеріально-технічної та ресурсної бази кооперативів, вони стануть більш захищеними по відношенню до змін кон’юнктури на певний вид продукції, отримають можливість обміну досвідом ефективного ведення сільськогосподарського виробництва», - наголошує пані Козак.
Простий приклад успішної роботи кооперативного об’єднання наводить Руслан Хомич.
«Бабця, яка наймає тракториста, аби той вигорав ділянку розміром біля гектару, враховуючи ціну палива, платить в середньому 2600 гривень. В обслуговуючому кооперативі ти платиш за собівартість роботи, а це буде 600-700 гривень максимум. І це така економія лише на одній операції, подібна вигода буде на кожному кроці», - наголошує Руслан Хомич.
«Цей проект нам цікавий тим, що аграрний комплекс Волині посідає 7 місце за темпами виробництва продукції, а це понад 200 аграрних підприємств, близько 600 фермерських господарств, і 152 тисячі особистих селянських господарств. 60% усієї аграрної продукції виробляють саме особисті селянські господарства, 35% - агроформування, юридичні особи, кооперативи і 5% - фермерські господарства», - наголошує Людмила Петриканин.
НОВІ ФІНАНСОВІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ІНВЕСТИЦІЇ
Наталія Козак додає, що на 2018 рік є і обласна підтримка створення кооперативів і держава обіцяє кошти.
«У держбюджеті на 2018 рік закладено мільярд на підтримку сільгоспвиробників, в тому числі й сільгоспкооперативів. Максимальна сума підтримки кооперативу може складати 3 мільйони гривень (70% від вартості обладнання, яке мають намір закупити). Зауважу, що умовою є те, щоб кооператив складався мінімум із 20 членів. Це стосується кооперативів, які вирощують ягоди, овочі, м’ясну і молочну худобу. Обласна програма передбачає співфінансування з місцевими бюджетами на суму до 200 тисяч гривень на один кооператив, що може становити не більше 50% вартості обладнання»,- говорить Наталія Козак.
ПОКУПЕЦЬ ЗМІНИВСЯ – МУСИТЬ МІНЯТИСЯ І ВИРОБНИК
Голова фермерського господарства села Чаруків Луцького району Олег Галасун упевнений, що в Україні змінюється ринок споживача.
«До чого він рухається – можна побачити в сусідній Польщі. Там зараз не побачиш ринки, щоб люди на вулиці зі стільця продавали, тепер є супермаркети і там є покупці. Ми бачимо, що тепер і у нас зменшується прошарок сільгоспвиробників-одноосібників, які їдуть на ринок продавати свою продукцію, бо меншає кількість споживачів, люди хочуть вже оброблену продукцію і сервіс. Відповідно меншає продавців, але робітники лишаються.
І на сьогодні маємо таку ситуацію, що багато приватних виробників пішли з ярмарків, бо їм не цікавий такий канал збуту, адже він не забезпечує їхніх об’ємів. З іншої сторони, це не зареєстрований виробник і він не цікавий для торгівельних мереж. А дійти до цього можна тільки через кооперації. Якщо сьогодні селяни не будуть реагувати на зміни, то буде питання де продати свій товар. Тому ми маємо виготовляти продукцію однотипну, у достатніх об’ємах і підготовлену. А для цього потрібні великі кошти й одному цього не осилити. Більше того, якщо ми не забезпечуємо потреби покупців, то до нас заходить іноземний виробник і продати буде ще важче», - наголосив Олег Галасун.
Зауважимо, що донором проекту є Європейський Союз через Німецьке Товариство міжнародного співробітництва (DeutscheGesellschaftfürInternationaleZusammenarbeit (GIZ) GmbH.
До слова, на сьогодні в області зареєстровано 26 кооперативів, але працюють лише 17.
Підготував Вадим Панафідін
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 2
Лучанин
Показати IP
6 Березня 2018 09:29
Замість того, щоб руйнувати колгоспи, треба було їх реформувати. А то згадали через 25 років про кооперацію.
Влад
Показати IP
23 Червня 2019 17:31
Поддерживаю предыдущего комментатора! Колхоз (коллективное хозяйство) - это, по сути, и была консолидированная производственная кооперация жителей села. Бытовую сторону жизнедеятельности сельчан обеспечивала потребкооперация, в т. ч. закупку продукции личных подсобных хозяйств населения.
** Обидно и стыдно читать текст, по изложению демонстрирующий “дикость аборигенов”.
** В 2011 г. лечился в санатории в селе Маков Хмельницкой области, который в своё время был построен и принадлежал местному колхозу. Колхоз специализировался на производстве говядины, с мощностью выращивания то ли 10, то ли 20 тысяч бычков. Имел сахарный завод (где работало несколько тысяч чел, в т. ч. и из Каменец-Подольского), колбасный завод, цех переработки молока, комбикормовый завод, заготовительный пункт и т. д. Были спортивный комплекс (с конно-спортивной секцией и бассейном), школа (училось 600 детей, в штате был даже детский врач-психолог), два детских садика с бассейнами, клуб. Об этом рассказали местные жители: с гордостью и горечью одновременно. Всё это было. И всё было создано и работало с высокой прибылью задолго до понимания самими иностранцами содержания “кооперация на селе”, и без их советов.
** Журналистам, пишущим по поводу “консультаций, помощи МВФ, инвестиций, финансовой помощи Запада и т п.”, советую ознакомиться с результатами т. н. “Зелёной революции”, деятельностью аграрных ТНК.
П’ять діб не виходив на зв’язок: у Локачах рятувальники визволили з зачиненої квартири чоловіка, який потребував меддопомоги
Сьогодні 13:08
Сьогодні 13:08
Атака на Суми: росіяни вперше вдарили шахедом зі шрапнеллю
Сьогодні 11:46
Сьогодні 11:46
Росія в обмін на військову допомогу передала Північній Кореї мільйон барелів нафти, – ЗМІ
Сьогодні 11:29
Сьогодні 11:29
.jpg)
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.