Мода на солодке не стоїть на місці, доводиться вигадувати щось новеньке, – луцька кондитерка
.jpeg)
«Родинне свято пахне домашньою випічкою», – переконана лучанка Олександра Савчук. Дівчина рано навчилася готувати, бо виросла без батьків. Тато кинув їх відразу, коли дізнався, що стане батьком. Мама померла. Її виховала тітка, пише газета Волинські Новини.
«Пам’ятаю, це було перед Різдвом. Тітка хворіла. Лежала паралізована. Мені хотілося її здивувати, – зізнається вона. – Напекла тортів, наготувала різної смакоти. Пізніше, коли вона зрозуміла, що мені вдається готувати навіть краще, ніж їй, я вже повністю замінила її на кухні. Відтоді й готую всілякі смаколики».
ЗВЕЛА «МАФІЯ»
Цікаво, що Олександра не дуже любить солодке. Усю випічку дегустує чоловік. Саме заради нього вона й стала кондитером. Хоч має зовсім іншу професію – викладач іноземних мов, за другою освітою – юрист, а до декрету працювала інженером з програмного забезпечення комп’ютерів.
Родину Савчуків у Луцьку знають дуже добре. Роман – головний барабанщик і очільник Garage Drum Show.
«Нас із чоловіком звела гра «Мафія», – каже Олександра. – Хоч до цього ми були знайомі понад п’ять років. До весілля зустрічалися два роки. Майже відразу повінчалися. А розписалися, коли я була вже вагітна. Не хотіли проблем з документами».
Роман освідчувався Олександрі двічі – перед вінчанням та перед весіллям.
«Перший раз було все дуже скромно. Коли вибирали обручки, я засмутилася, не було потрібних розмірів. Золота не люблю. Хотіла срібні обручки або з надписом. Він знайшов таку обручку, яку я хотіла. До речі, в нас один розмір. Купив, прийшов додому і зробив пропозицію, – каже вона. – А вдруге він запропонував мені вийти за нього на весіллі моєї подруги. Вона вийшла заміж за голландця. Вже коли наречений кидав підв’язку, голландці взяли Романа на руки й підкинули його так, що він зловив її. Тоді й освідчився англійською мовою. Було дуже романтично».
Олександра каже, що Бог послав їм дитину дуже вчасно. «Мабуть, якби її не було, то я була б кар’єристкою і, можливо, ще й досі не задумувалася б про малюка. Завдяки декретній відпустці я реалізувала себе – стала кондитером», – переконана вона.
Хист до кондитерської справи передався їй від бабусі, яка також пекла різноманітні солодощі. А випікати торти на замовлення Олександра вирішила, коли була в декретній відпустці. Спочатку пекла звичайні торти – на свята, на дні народження найближчих. Ті хвалили і просили повторити. Тому з часом узялася експериментувати.
Вона зізнається: коли почала пекти торти, то в неї ніхто не вірив, крім чоловіка.
«Усі були налаштовані якось дуже скептично. Коли пішла в декрет, почала роздумувати, над чим мені працювати, – каже Олександра. – Хотілося, щоб дитина бачила, що ми з чоловіком зайняті, що любимо свою справу. Крім того, в мене закінчилися усі заощадження. Зрозуміла, що пора щось робити, бо бракує кишенькових грошей. Півтора року тому в мене замовили перший торт. Це був звичайнісінький пляцок, нічого особливого. Замовниця попросила зробити десерт синього кольору з фруктами».
НА СТОЛІ ЗАВЖДИ Є СОЛОДКЕ
Вдома у Савчуків завжди є солодке. Чоловік Олександри їсть його чи не щодня.
«Макарон – мій улюблений десерт. Його також дуже любить мій чоловік. Навіть був такий період, коли він заходив у кав’ярню і брав собі лише макарон. А потім тістечка подорожчали й він став просити мене, аби навчилася пекти їх удома. Передивилася дуже багато відео, як готувати цей десерт, і таки навчилася. Бо ж любов – то ще й пекти для нього торти», – усміхається вона.
.jpeg)
Олександра каже, що тістечко готувати неважко. Хоч їй довелося пекти його кілька разів, поки макарон вийшов таким, як їй хотілося.
«Головне – не здаватися й експериментувати, – радить вона. – Це вже тепер я знаю, яка має бути маса, емульсія і всі пропорції. Я вже вивела свою рецептуру. Таку, яка мені подобається. Мені дуже важливо, щоб макарон мав запах мигдалю, був хрумким».
Пече кондитерка й бісквітні торти. Вона каже, що це класика, яка ніколи не набридає. Готує мусові торти, шоколадні трюфелі, зефір, безе, капкейки та пана-коти. Каже, що мода на солодке не стоїть на місці. Тому доводиться вигадувати щось новеньке.
«Бісквітний торт – вигідний, а мусовий – дуже смачний. Хочу привчити людей саме до мусових тортів. Вони хоч і дорожчі, але й ситніші. Люблю поєднання фактур та текстур. Особливе задоволення приносить декорування. На дзеркальній глазурі можна зробити просто неймовірні малюнки», – каже кондитерка.
У Олександри замовляють солодощі й на весілля.
«Вперше було важко, але я з усім впоралася сама, – каже вона. – Не люблю, коли мені допомагають. Мені потрібно, щоб все було виконано правильно, так, як я собі запланувала. А коли вже хтось допомагає, то може зробити щось не так. Звинувачуватиму потім лише себе. Адже я сама це дозволила».
КОНДИТЕРСТВО ТРЕБА ЛЮБИТИ
Олександра переконує: щоб започаткувати улюблену справу, багато грошей не потрібно. Головне – бажання.
«Працюю з 12 років. То полуниці продавала, то солодощі. Якось мала сто гривень, накупувала на них жуйок та шоколадок, а продала все дорожче у себе в дворі. Так заробила собі грошей. Всіх переконую: хочеш щось робити – роби, не чекай ні від кого допомоги. Я спекла перший торт, продала, а гроші відклала, – розповідає вона. – На них купила свої перші інструменти. Потім ще щось спекла, а тоді знову продала. І так пішла справа. Кондитерство – це така річ, яка не приносить відразу великі прибутки. Це треба любити».
Перші гроші, які Олександра витратила на себе та сім’ю, а не на кондитерську справу, були аж через шість місяців після того, як вона почала пекти на продаж.
Кондитерка каже, що використовує тільки перевірені продукти. Шоколад – лише італійський, вершки та крем-сири – польські. Масло та сир – українські.
«Мої торти – не надто солодкі, не нудні. Єдине, чого немає у моєму асортименті, це чізкейків. От не люблю я цей десерт і все. А чоловік – ну дуже любить. Тому в нашій сім’ї тепер буде два кондитери. Він теж вирішив узятися за цю справу і вже навчився готувати цей десерт».
Працює Олександра тоді, коли дитина спить. Жінка каже, що час, проведений з малюком, для неї дуже цінний. Тому вона ніколи не обирає між дитиною та роботою.
«Я з тих людей, які звикли все планувати. Для мене дитина набагато важливіша за торт, – каже Олександра. – Мій малюк – це капіталовкладення в майбутнє, яке розвиватиметься і даватиме дивіденди. Тому увесь вільний час присвячую лише йому».
За її словами, кожен торт – це велика робота. «Сама випічка потребує найменших зусиль і часу, – каже вона. – Дві-три години треба, щоб спекти коржі. А от щоб збити креми, перекласти, прикрасити торт, іноді потрібен цілий день».
Рецепти Олександра бере з інтернету, іноді вдосконалює. Кондитерка каже, що в неї немає жодних секретів успіху. Вона готує, бо їй це подобається.
«А якщо людям це теж до вподоби, то я лише тішуся з того, – каже вона. – Коли клієнтам смачно – це для мене найкраща похвала».
Як і кожна кондитерка, Олександра мріє про власну кав’ярню. Особливу та затишну. Лише на кілька столиків, але з купою всіляких солодощів.
Лілія ХВИЦЬ
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
«Пам’ятаю, це було перед Різдвом. Тітка хворіла. Лежала паралізована. Мені хотілося її здивувати, – зізнається вона. – Напекла тортів, наготувала різної смакоти. Пізніше, коли вона зрозуміла, що мені вдається готувати навіть краще, ніж їй, я вже повністю замінила її на кухні. Відтоді й готую всілякі смаколики».
ЗВЕЛА «МАФІЯ»
Цікаво, що Олександра не дуже любить солодке. Усю випічку дегустує чоловік. Саме заради нього вона й стала кондитером. Хоч має зовсім іншу професію – викладач іноземних мов, за другою освітою – юрист, а до декрету працювала інженером з програмного забезпечення комп’ютерів.
Родину Савчуків у Луцьку знають дуже добре. Роман – головний барабанщик і очільник Garage Drum Show.
«Нас із чоловіком звела гра «Мафія», – каже Олександра. – Хоч до цього ми були знайомі понад п’ять років. До весілля зустрічалися два роки. Майже відразу повінчалися. А розписалися, коли я була вже вагітна. Не хотіли проблем з документами».
Роман освідчувався Олександрі двічі – перед вінчанням та перед весіллям.
«Перший раз було все дуже скромно. Коли вибирали обручки, я засмутилася, не було потрібних розмірів. Золота не люблю. Хотіла срібні обручки або з надписом. Він знайшов таку обручку, яку я хотіла. До речі, в нас один розмір. Купив, прийшов додому і зробив пропозицію, – каже вона. – А вдруге він запропонував мені вийти за нього на весіллі моєї подруги. Вона вийшла заміж за голландця. Вже коли наречений кидав підв’язку, голландці взяли Романа на руки й підкинули його так, що він зловив її. Тоді й освідчився англійською мовою. Було дуже романтично».
Олександра каже, що Бог послав їм дитину дуже вчасно. «Мабуть, якби її не було, то я була б кар’єристкою і, можливо, ще й досі не задумувалася б про малюка. Завдяки декретній відпустці я реалізувала себе – стала кондитером», – переконана вона.
Хист до кондитерської справи передався їй від бабусі, яка також пекла різноманітні солодощі. А випікати торти на замовлення Олександра вирішила, коли була в декретній відпустці. Спочатку пекла звичайні торти – на свята, на дні народження найближчих. Ті хвалили і просили повторити. Тому з часом узялася експериментувати.
Вона зізнається: коли почала пекти торти, то в неї ніхто не вірив, крім чоловіка.
«Усі були налаштовані якось дуже скептично. Коли пішла в декрет, почала роздумувати, над чим мені працювати, – каже Олександра. – Хотілося, щоб дитина бачила, що ми з чоловіком зайняті, що любимо свою справу. Крім того, в мене закінчилися усі заощадження. Зрозуміла, що пора щось робити, бо бракує кишенькових грошей. Півтора року тому в мене замовили перший торт. Це був звичайнісінький пляцок, нічого особливого. Замовниця попросила зробити десерт синього кольору з фруктами».
НА СТОЛІ ЗАВЖДИ Є СОЛОДКЕ
Вдома у Савчуків завжди є солодке. Чоловік Олександри їсть його чи не щодня.
«Макарон – мій улюблений десерт. Його також дуже любить мій чоловік. Навіть був такий період, коли він заходив у кав’ярню і брав собі лише макарон. А потім тістечка подорожчали й він став просити мене, аби навчилася пекти їх удома. Передивилася дуже багато відео, як готувати цей десерт, і таки навчилася. Бо ж любов – то ще й пекти для нього торти», – усміхається вона.
Олександра каже, що тістечко готувати неважко. Хоч їй довелося пекти його кілька разів, поки макарон вийшов таким, як їй хотілося.
«Головне – не здаватися й експериментувати, – радить вона. – Це вже тепер я знаю, яка має бути маса, емульсія і всі пропорції. Я вже вивела свою рецептуру. Таку, яка мені подобається. Мені дуже важливо, щоб макарон мав запах мигдалю, був хрумким».
Пече кондитерка й бісквітні торти. Вона каже, що це класика, яка ніколи не набридає. Готує мусові торти, шоколадні трюфелі, зефір, безе, капкейки та пана-коти. Каже, що мода на солодке не стоїть на місці. Тому доводиться вигадувати щось новеньке.
«Бісквітний торт – вигідний, а мусовий – дуже смачний. Хочу привчити людей саме до мусових тортів. Вони хоч і дорожчі, але й ситніші. Люблю поєднання фактур та текстур. Особливе задоволення приносить декорування. На дзеркальній глазурі можна зробити просто неймовірні малюнки», – каже кондитерка.
У Олександри замовляють солодощі й на весілля.
«Вперше було важко, але я з усім впоралася сама, – каже вона. – Не люблю, коли мені допомагають. Мені потрібно, щоб все було виконано правильно, так, як я собі запланувала. А коли вже хтось допомагає, то може зробити щось не так. Звинувачуватиму потім лише себе. Адже я сама це дозволила».
КОНДИТЕРСТВО ТРЕБА ЛЮБИТИ
Олександра переконує: щоб започаткувати улюблену справу, багато грошей не потрібно. Головне – бажання.
«Працюю з 12 років. То полуниці продавала, то солодощі. Якось мала сто гривень, накупувала на них жуйок та шоколадок, а продала все дорожче у себе в дворі. Так заробила собі грошей. Всіх переконую: хочеш щось робити – роби, не чекай ні від кого допомоги. Я спекла перший торт, продала, а гроші відклала, – розповідає вона. – На них купила свої перші інструменти. Потім ще щось спекла, а тоді знову продала. І так пішла справа. Кондитерство – це така річ, яка не приносить відразу великі прибутки. Це треба любити».
Перші гроші, які Олександра витратила на себе та сім’ю, а не на кондитерську справу, були аж через шість місяців після того, як вона почала пекти на продаж.
Кондитерка каже, що використовує тільки перевірені продукти. Шоколад – лише італійський, вершки та крем-сири – польські. Масло та сир – українські.
«Мої торти – не надто солодкі, не нудні. Єдине, чого немає у моєму асортименті, це чізкейків. От не люблю я цей десерт і все. А чоловік – ну дуже любить. Тому в нашій сім’ї тепер буде два кондитери. Він теж вирішив узятися за цю справу і вже навчився готувати цей десерт».
Працює Олександра тоді, коли дитина спить. Жінка каже, що час, проведений з малюком, для неї дуже цінний. Тому вона ніколи не обирає між дитиною та роботою.
«Я з тих людей, які звикли все планувати. Для мене дитина набагато важливіша за торт, – каже Олександра. – Мій малюк – це капіталовкладення в майбутнє, яке розвиватиметься і даватиме дивіденди. Тому увесь вільний час присвячую лише йому».
За її словами, кожен торт – це велика робота. «Сама випічка потребує найменших зусиль і часу, – каже вона. – Дві-три години треба, щоб спекти коржі. А от щоб збити креми, перекласти, прикрасити торт, іноді потрібен цілий день».
Рецепти Олександра бере з інтернету, іноді вдосконалює. Кондитерка каже, що в неї немає жодних секретів успіху. Вона готує, бо їй це подобається.
«А якщо людям це теж до вподоби, то я лише тішуся з того, – каже вона. – Коли клієнтам смачно – це для мене найкраща похвала».
Як і кожна кондитерка, Олександра мріє про власну кав’ярню. Особливу та затишну. Лише на кілька столиків, але з купою всіляких солодощів.
Лілія ХВИЦЬ
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 1
Реаліст
Показати IP
28 Травня 2019 10:06
Молодець! Удачі!
На Донеччині загинув розвідник з Волині Георгій Гламазда
Сьогодні 16:10
Сьогодні 16:10
Помер ексдепутат Луцької міської ради
Сьогодні 15:36
Сьогодні 15:36
Двоє ковельчан промишляли психотропами. Тепер їх судитимуть
Сьогодні 14:17
Сьогодні 14:17
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.