Карантин з користю: лучанка розробила електронний посібник з англійської мови

Лучанка Тетяна Нагорна нині живе, навчається й працює у польському Кракові. Дівчина зізнається, що життя в неї доволі насичене: репетиторство, цікава робота копірайтера у галузі спортивної журналістики, навчання, спілкування з друзями… Одне слово, сумувати ніколи. Навіть сидячи на карантині.

«Основна моя робота зараз – це репетиторство, – розповідає Таня. – І карантин у цьому не став на заваді. Просто все перейшло в онлайн-площину. У Польщі послуги репетиторів доволі популярні, тож знайти учнів не було проблемою. Є цілі групи на пошук репетиторів. Тут у восьмому класі школярі складають гімназійний іспит, то зараз здебільшого працюю з восьмикласниками. Цей екзамен має певну специфіку, ми не виконуємо завдань зі шкільної програми, а трохи інші».

Зараз, працюючи в режимі онлайн, Таня Нагорна на кожне заняття готує для учнів файл у форматі PDF із завданнями. «Виявилося, що можна і аудіювання проводити онлайн, і тексти з письма діти мені так само можуть здавати. До речі, вони дуже легко перейшли на цей формат навчання», – зазначає вона.На запитання, як на все це знаходиться час, дівчина усміхається: «У пригоді став тайм-менеджмент. Головне – все правильно спланувати. Наприклад, до карантину до своїх учнів я їздила додому і в інший кінець міста, і навіть за місто. А Краків – разів у вісім більший за Луцьк, тож на дорогу йшло багато часу. Їдучи, я могла щось читати, вчити».

Таня каже, що саме в Кракові навчилася погодинно розписувати свій день, жити за графіком, загалом стала більш самостійною. «Тут мені довелося зрозуміти, що маю розраховувати тільки на себе. Звісно, батьки допомагають і підтримують, але ж вони в Луцьку… Тож чимало всіляких питань доводиться вчитися розв’язувати самостійно», – каже дівчина.

Коли в Польщі розпочався карантин, Таня вирішила не їхати до Луцька. «Дівчата, з якими мешкаю в гуртожитку, роз’їхалися по домівках. Тож у мене в розпорядженні – ціла кімната, є всі умови для того, аби нормально працювати, – провадить вона. – Найважче було на Великдень, бо звикла зустрічати його вдома з рідними. Але я тут, в гуртожитку, вперше спекла паску. І ми посвяткували в режимі онлайн».

Дівчина каже, що під час карантину найбільше їй бракувало прогулянок. «Можна було прогулюватися до двох кілометрів, виходити до крамниці, але цього було мало, бракувало якоїсь свободи, – зізнається. – Зараз мені позичили велосипед, уже відкрито парки, сквери, то є де кататися. А неподалік від гуртожитку, де живу, – ліс. Тож використовую можливість насолоджуватися краєвидами».

Не секрет, що карантинні будні кожен проводив по-різному: хтось лінувався, хтось депресував, хтось працював. А Таня взяла й розробила електронний посібник з англійської мови – NoMoreDramaWithGrammar.

«Коли чесно, мене завжди дуже дратувало те, що на кожне заняття мушу готувати одне й те саме, діти припускалися одних і тих же помилок. Я хотіла спростити життя й собі. Бо ж носила кожному учневі підручники, на кожне заняття малювала таблиці. До речі, й зараз їх малюю, використовуючи більше кольорів – так діти краще запам’ятовують матеріал, – пояснює дівчина. – Спочатку була думка зробити вебінар. Але потім я подумала, що було б класно розробити порадник. Адже це – крута заява про себе».

Теми для посібника Таня обрала «найболючіші». «Працюючи з дітьми, помітила, що дуже важко їм даються часи, вони не можуть цього зрозуміти, – каже вона. –У школі зазвичай порівнюють перші чотири часи, а далі ніхто нічого не порівнює. Відповідно, якщо ці перші чотири часи дитина розуміє, то з рештою в неї виникають труднощі. У посібнику я погрупувала часи по два. Я кажу дітям, що вони не мусять знати на пам’ять усі часи, адже вони взаємозамінні. Це я й хотіла показати в пораднику. Далі йде будова речення, із чим у школярів також вникають проблеми. Таблиця неправильних дієслів у моєму посібнику розрахована на рівень В2. Є й інші не менш важливі теми. А в кінці я дала поради щодо питань, які мені ставлять найчастіше. Зокрема, чому перекладач Google, яким багато хто полюбляє користуватися, робить помилки. Також там є посилання на всі ресурси, якими я послуговуюся, коли готуюся до занять».

Батьки Тетяниних учнів часто кажуть їй, що вона не тільки навчає їхніх дітей, а й додає їм упевненості в собі. «Я справді намагаюся зробити все, щоби вони вірили в себе, – зізнається дівчина. – Звісно, не завжди все вдається, адже діти різні. Дуже помітно, до речі, хто на занятті – з примусу, а хто – із власного бажання».

Свій порадник Таня виклала у вільному доступі в інтернеті, зазначивши лишень, що кожен охочий може задонатити якусь суму, аби підтримати авторку. А на запитання, чи не шкода отак запросто ділитися плодами своєї праці, дівчина лишень усміхається: «Ні, не шкода. Я ж розумію, що не всі мають можливість заплатити. Мені хотілося б, щоб у всіх, хто використовуватиме мій посібник, посвітліло в голові, наприклад, щодо тих самих часів. Мені багато хто наголошував на авторських правах, бо є висока ймовірність, що посібник хтось вкраде і перепише. Але я подумала, що краще чимсь пожертвувати, проте заявити про себе. На перспективу в мене ще є не одна ідея. І якщо я й далі буду розробляти такі посібники, то, звісно, тоді візьмуся за те, щоб якось себе захистити як автора».

Оксана ГОЛОВІЙ

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---