Європейська освіта в Луцьку: про перші здобутки і наміри на майбутнє*

На Волині студенти, які здобувають освіту за програмою польського вишу, не виїжджаючи за кордон, на базі Волинського інституту економіки та менеджменту, 29 листопада пройшли процедуру інавгурації. Участь в урочистостях взяли ректори польського і волинського вишів, що спільно взялися втілювати унікальний проект.

Про його деталі й перші результати керівники обох закладів розповіли у інтерв`ю «ВН».

Ректор Волинського інституту економіки та менеджменту, доктор технічних наук, професор, академік ІАУ Артур Горбовий.

Як і чому з`явилася потреба у втіленні цього проекту?

Проблема створилася давно. Багато років поспіль ми відстежуємо і помічаємо, що в Україні є поняття демографічної кризи, що багато років триває. Наші дослідження показали, що багато наших абітурієнтів виїжджає вчитися в Польщу та інші країни. Щоправда, у Польщу - найбільше, особливо з наших прикордонних – Львівської та Волинської областей. Їх відсоток щороку зростає.

Ми багато років є партнерами з школою в Кельцах та іншими вишами, загалом більш як 20 ВНЗ в різних країнах – Польщі, Словаччині, Чехії, Німеччині, Сербії, Чорногорії, Греції, Македонії та Болгарії. Маємо таку спільноту, часто зустрічаємося, обговорюємо освітні проблеми своїх вишів. От ми бачимо, що діти виїжджають за кордон, наприклад, у Польщу в 16 років – отримують гроші від батьків, отримують волю і це іноді спричиняє багато проблем, в тому числі фінансових для батьків. Ми дійшли згоди з колегами з Польщі, що немає глобальних перешкод, щоб це навчання проводити на нашій базі. Ми маємо свій професорсько-викладацький склад хороший, ми разом з поляками зробили такий мікс програми. Є схожі або майже однакові спеціальності у них і в нас, є програми. Ці програми адаптовані до наших умов. І от студенти вступають за усіма правилами, засадами, такими як у Польщі – вони є студентами польського навчального закладу, але вчаться на базі нашого інституту, з нашими викладачами і з Польщі, опановують польську мову. Два або три рази в семестр вони від`їздять до Польщі, а потім, коли на останній семестр вчитися до Польщі поїдуть, то вже знатимуть добре польську мову і будуть адаптовані до реалій сучасного життя, зрештою, стануть дорослішими. Вони отримують дипломи європейського зразка, що дійсні у 150 країнах світу. Але після цього зможуть довчитися в нас, бо польські студії бакалаврату передбачають 3 роки навчання, а наш – 4 роки навчання, зробити нострифікацію польського диплома в нас, отримати наш диплом і, таким чином, отримати 2 дипломи. Мушу визнати, що в Україні такий проект втілюється, напевно, вперше. Особливість - ще й у тому, що платять за навчання студенти за вітчизняними розцінками, платять за проживання і харчування в Україні, не платять за проїзд до Польщі. Крім того, ми досягли домовленості, що ці студенти матимуть право претендувати на стипендії ректорські, міністерські, наукові (польські).

Чи задоволені ви результатом, який отримали після завершення вступної кампанії (в межах цього проекту)? Скільки студентів набрали? Чи відповідає ця кількість вашим очікуванням?

Результати, мушу визнати, дуже позитивні. Бо на навчання потрапили люди, які втратили в якийсь момент шанс вступити в українські виші, склавши ЗНО. Оскільки тут вони вступають за польськими правилами прийому, то складання ЗНО не передбачено. Це, зокрема, люди, які отримали на ЗНО 139,5 бала, тоді як мінімум – 140. Люди втратили надію, рік втратили. Таких людей виявилося багато, але вони хочуть вчитися. Їм цікавий підхід до навчання у цій школі, вони інтенсивно вчать польську мову. Вчаться студенти з першого жовтня, як у Польщі.
А щодо кількості, то я очікував меншого. Я думав, що ми наберемо одну групу і на тому закінчиться. Поясню чому - ми з польською стороною досягли домовленості щодо втілення проекту в липні, коли всі давно знали, куди вступили. Тож, фактично ми мали місяць для профорієнтаційної роботи. Ми набрали першочергово 3 групи, попри те, що фактично не було рекламної кампанії, бо фізично не встигали. Було майже 100 осіб. Але деякі з них чекали чи вступлять деінде ще і вступили, а також були люди, які думали, що це в наш навчальний заклад без ЗНО приймають і дипломи будуть наші. Певний відсоток людей відсіявся і лишилися 45 студентів. Це 2 групи, на які я, чесно, не розраховував.
Втім, ми вже маємо людей, зацікавлених наступного року вступати, бо вже почали профорієнтаційну роботу.

Угода поміж ВІЕМом і вищою школою економіки, туризму та суспільних наук в Кельце укладена на який термін?

Спочатку була угода на рік, потім ще на рік, потім на 4 роки, а потім ми вирішили, що не треба терміну ставити. Безстрокова угода тепер у нас – це вже дружба.

Чи не закидали вам, що цей проект – спосіб для українських студентів легко отримати «європейську» освіту і виїхати з України назавжди?

Ідея якраз полягала у тому, щоб наші фахівці нікуди не поділися. От якщо студенти виїздять за кордон, то 99% гарантії, що вони звідти не повернуться. А наша ідея полягала у тому, щоб з допомогою поляків ми підготували фахівців тут, і вони залишаться тут. Ми маємо домовленість, що вони будуть їздити на практику в Іспанію, Грецію, Болгарію та інші країни. Вони подивляться, як працюють інші економіки, як це повинно бути. Головна ідея полягає у тому, щоб діти не лишилися там і, щоб батьки не лишалися без дітей.

А які переваги отримав ВІЕМ?

Ці студенти конкурують з нашими.

За якими спеціальностями відбувається навчання в межах цього проекту?

«Облік, аудит та фінанси», а також «Економіка і організація підприємств».

***

Ректор Вищої школи економіки, туризму і суспільних наук в Кельце, доктор Ян Телюс

Які переваги для польського вишу від співпраці з волинським?

Насамперед, скажу, що наша співпраця почалася багато років тому, і вона розширювалася. Пізніше додалися словаки, чехи, болгари, серби, чорногорці, македонці і зараз є така сітка співпраці. На початку вона обмежувалася тим, що були ми разом на конференціях, на семінарах. Другий крок, то було, коли студенти між собою почали контактувати – створилися кола студентські. Впродовж 2-3 років останніх, в межах роботи Вишеградського фонду за його сприяння відбувалися конференції тут в Луцьку. В них брали участь наші студенти з інших країн світу, і луцькі спудеї. То був такий другий рівень нашої співпраці, а потім з`ясувалося, що є така змога, щоб студенти з України приїздити до Польщі на практику. А там і до Сербії, й до Греції. А тепер прийшов час для того, щоб зробити ще один крок. То крок до євроінтеграції. Полягає він у тому, щоб почати навчання студентів українських на основі польських програм і, щоб вони отримували наш диплом, а потім ще за рік – український. Водночас, Польща є в Євросоюзі, і бере участь в різних проектах і програмах освітніх євросоюзівських. Одною з таких програм є програма «Еразмус». Та програма втілюється на таких підставах: можливість виїздів студентів на практику в інші країни, можливість студента виїхати на навчання на півроку в іншу країну, можливість викладачів виїхати на стажування чи викладання до іншої країни, можливість адміністрації закладу виїхати з візитом до закладу в іншій країні. Ми, як заклад в Кельцах, отримуємо близько 100 тисяч євро на таку мобільність студентів і викладачів. До цього року участь у цій програмі брали 35 країн, а тепер з Нового року ця програма розширюється на весь світ – «Еразмус для всіх». Для того, щоб цю програму розширити і отримати гроші від ЄС на цю співпрацю, ми зібралися тут з колегами. Щоб подумати, що можемо у прийдешньому році зробити.

Перша справа – відома – будемо вчити студентів з України у нашій вищій школі. Друге, ці студенти зможуть скористатися усіма можливостями, що їх мають наші студенти. Водночас наші студенти зможуть в Луцьк приїхати повчитися.

А схочуть?

То все залежить від вас. Але скажу: студент не завжди отримує роботу після того, як закінчить виш, а це робиться для того, щоб мати більше аргументів для працедавця, стати значно досвідченішим через знання того, як вчать і працюють за кордоном, щоб бути кращим від того, хто такого досвіду не має. Такий випускник має більше шансів отримати роботу, він є конкурентоспроможним. Ваш у нас – наш у вас.

Щодо вартості навчання. Ви не працюєте у збиток за цим проектом, адже у вашій школі в Польщі навчання дорожче?

Я не маю інших прибутків, як від студентів. Тож, це має бути така калькуляція, щоб абітурієнти хотіли й мали змогу в нас навчатися. Але насправді різниця у вартості не така вже й велика. В Луцьку – 8 тисяч 400 гривень за рік, а в Кельце – приблизно 12 тисяч гривень.

За яким принципом обирали спеціальності за якими триває підготовка студентів?

Інститут в Луцьку має напрямки підготовки схожі з деякими нашими. Тож, обирали так, щоб спеціалісти ВІЕМ могли вести підготовку. Може бути так, що за рік чи два з`являться нові спеціальності.

То ви сподіваєтеся, що співпраця триватиме довго?

Завжди, коли починаємо співпрацювати, то сподіваємося, що то надовго. Співпраця тоді має сенс, коли обидві сторони мають з того користь. А найбільшу користь мусять мати студенти, тоді все буде добре.

Якщо ви аналізували, то фахівців яких напрямків бракує у Польщі найбільше? (з тих напрямів підготовки, які має ваша вища школа)

В нашому регіоні, в Кельцах є потреба у спеціалістах різних напрямів туризму. Ті наші студенти, які були на практиці за кордоном, або навчалися, завжди отримують сертифікат про це. Коли вони йдуть до працедавця і показують сертифікат, то я не знаю випадків, коли б такі студенти не отримали роботи. І то є істотно для ваших студентів, які також поїдуть на практику і навчання в інші країни – їм теж буде легше знайти роботу.


Довідково:

Вища школа економіки, туризму і суспільних наук в Кельце цього року визнана найкращим вищим навчальним закладом Свентокшиського воєводства РП. Наразі тут навчається близько 3 тисяч студентів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---