Як живеться ромам на Волині? ФОТО. ІНТЕРВ’Ю

Чи знаємо ми ромів? Чи знаємо їх проблеми? На перший погляд, ніби знаємо, але якщо запитати про ромів у тих, хто не ідентифікує себе з цим етносом, то з’ясується, що відповіді небагатослівні. Далеко не всі знають, що рома – це самоназва народу, який інші народи звикли називати циганами. В наш час в Україні поширено два погляди на ромів. Перший – романтичний: гітари, барвистий одяг, мелодійні пісні, темпераментні танці. Другий – зневажливий: ледарі, злодії, брехуни. А де правда? Бо якось не поєднується одне з другим.
Щоб розвіяти сумніви, ми звернулися за роз’ясненнями до керівника Волинської обласної громадської організації циган «Терне Рома» Тетяни Логвінюк та консультанта цієї організації Віктора Пенька. Тетяна Михайлівна є рома, Віктор Львович – українець.

- Скільки часу ви співпрацюєте з «Терне Рома» і чи вважаєте, що добре знаєтесь на проблемах ромів?

Віктор Пенько (ВП): Не думаю, що все знаю, бо співпрацюю лише три роки. За цей час подолав шлях від романтизму до реалізму, але, що найголовніше, переконався, що в Україні немає ромського питання, проте є ромський вимір українських проблем. На сьогодні роми в Україні є найуразливішою і найменш захищеною спільнотою. Все, від чого потерпають усі наші громадяни з подвійною, а може і з потрійною силою б’є по ромах. Це не означає, що всі без винятку роми знаходяться в такому складному становищі. Приблизно 5-8% волинських ромів мають, бодай, повну середню освіту, роботу чи бізнес. Натомість левова частка або перебувають за межею бідності, або є соціально невлаштованими. Власне, якщо провести розрахунок, скільки соціально невлаштованих є в кожній тисячі представників тої чи іншої етнічної спільноти, то показник стосовно ромів буде найгірший. І в той же час з низки соціологічних досліджень, з повідомлень правоохоронних органів відомо, що за цим самим розрахунком серед ромів найменша кількість наркоманів, алкоголіків; осіб, які умисно вчинили злочин. Серед ромів фактично немає такого явища, як проституція, сутенерство. Попри те, що представники правоохоронних органів не люблять подавати статистику за етнічною ознакою, що, власне, й не передбачено законом, але майже в один голос заявляють, що роми не впливають на криміногенну ситуацію в країні.

- З якого часу діє ваша організація, наскільки вона є впливовою і чисельною?

Тетяни Логвінюк (ТЛ): «Терне Рома» виповнилося десять років. Так сталося, що на сьогоднішній день це, по суті, одна єдина діюча організація ромів у Волинській області. Щодо впливовості, то нам вдалося нав’язати ділові стосунки з органами місцевої влади. Йдеться про обласну раду, ОДА, чотири райдержадміністрації в районах з найчисельнішими ромськими громадами. Організація складається з активних, свідомих ромів, і не тільки ромів, які готові власним коштом працювати на організацію, на волинських ромів. На жаль, таких людей не так багато, як би цього хотілось. В області є чимало ромів, які не відрізняють громадську організацію від державної установи, ладні вважати, що організація має державне фінансування, має владні повноваження і може вирішити будь-яку проблему. На диво, серед волинських чиновників також трапляються такі, що думають майже так само. Бо коли до них звертаються з приводу вдосконалення їхньої роботи, то вони дивуються й навіть обурюються – чого це ви самі цього не робите, а перекладаєте на наші плечі.

УКРАЇНА НА ПОРОЗІ АНТИРОМСЬКОГО ПРОТИСТОЯННЯ
- Які проблеми волинських ромів є найгострішими?
ВП: Як правило, ті ж, що й в українців. Проте українці загалом краще адаптовані до сучасного життя. У ромів з цим проблема. У всі часи ромів завжди було набагато менше, аніж представників титульної спільноти. Аби не асимілюватися, роми виробили особливий, а саме закритий спосіб життя. Це не означає, що вони живуть десь окремо. Можна жити серед інших етносів і бути далеко від цих етносів. Але помічне в одному, може бути руйнівним в іншому. Закритість вивела ромів за межі сучасної цивілізації. Не всіх. Ті, що здобули освіту, крокують разом із іншим населення України, проте таких ромів тільки 5-8%. Решта живуть в своєму окремому світі й вже навіть не заради етнічного самозбереження, а тому, що через відсутність освіти, професії не завжди можуть порозумітися з іншими спільнотами. Існує взаємонепорозуміння, яке може переростати в протистояння і навіть міжнаціональну ворожнечу. В Україні до цього ще не дійшло, натомість є в сучасній Угорщині, Чехії . Україна на порозі антиромського протистояння, про це вже кілька років поспіль попереджають українські науковці.
Але повернемось до проблем. Роми разом з українцями й всіма представниками інших національних спільнот нашої держави потерпають від корупції, чиновницького хамства, міліцейського свавілля, недосконалої освіти, системи охорони здоров’я, соціального забезпечення тощо. Над літньою, некомпетентною, боязливою людиною знущаються однаково, незалежно від її національної приналежності. За себе можуть постояти ті, хто є компетентним у справах, мають освіту чи, принаймні, зв’язки. А з освітою у більшості ромів проблеми. Щороку збільшується кількість ромів віком від 18-ти і до 55-ти (найпродуктивніший вік людини), які є або малограмотними або навіть неписьменними. В українців, завдяки нашій вітчизняній освіті, справи з освітою теж не на сучасному рівні, але неписьменні поки ще не зустрічаються. Хочу наголосити – поки що. Неписьменна або малограмотна людина не може оволодіти професією, тому не треба дивуватись тому, що нині найпоширенішими професіями серед ромів є збирання металобрухту, паперу, скла, скуповування горіхів.
Чи може така людина себе захистити? Звісно, що ні. За фінансової підтримки Міжнародного Фонду Відродження ми розробили кілька популярних Порадників з юридичних питань, розрахованих на пересічну людину. Але незабаром з’ясувалося, що дуже багато тих, на кого вони розраховані, не вміють ні читати, ні писати.

- У чому причина безграмотності серед ромів?

ТЛ: В закритості, про що вже було сказано. Коли ми питаємо освітян, чому так стається, що ромська дитина може довчитись навіть до 9-го класу і не вміти ні читати, ні писати, то вони відразу звертають увагу на батьків цих учнів. Винні, мовляв, батьки, а не школа. Так, теоретично освітяни праві, але якщо згадати СРСР, коли освіту могли уникнути лише розумово неповноцінні, то сотні тисяч радянських школярів «перебивались» з двійки на липову трійку, і саме тому, що їх батьки абсолютно не цікавились навчанням своїх дітей. То чому сучасні освітяни вирішили, що нинішні батьки, всі як один, здатні дбати про навчання своїх дітей!? Раніше справу освіти брала на себе держава. А тепер хто це має робити?
Доводиться чути, що у ромів немає здібностей до освіти. Недавно ми звершили виконання освітнього проекту, працювали з дошкільнятами та їх батьками. Що ми побачили. Діти, незважаючи на те, що дехто з них на початку не мав найелементарніших просторових та часових уявлень, проте дуже скоро подолали цей недолік. Усі діти із задоволенням навчалися. Натомість не всі їх батьки зрозуміли навіщо все це робиться, приходили на заняття, щоб погомоніти, а ще – безкоштовно отримати юридичну консультацію. З’ясувалося, що найбільш байдужими до навчання своїх дітей були саме безграмотні, неписьменні батьки. Як можна на них розраховувати? А таких батьків з кожним роком тільки більшає.

ПРИБЛИЗНО 30% РОМІВ ВОЛИНІ НЕ МАЮТЬ НІ ПАСПОРТІВ, НІ НАВІТЬ СВІДОЦТВ ПРО НАРОДЖЕННЯ
- Які добрі справи можете зарахувати до активу організації?
ВП: На рахунку є чимало справ, адже організація має 10 років. Це і експериментальний ромський клас, і встановлення хреста в пам'ять жертв ромського голокосту під час Другої Світової війни. Я спричинився до реалізації правозахисних проектів, а ще – до розроблення та прийняття Регіональної програми соціально-культурного розвитку національних меншин на 2013-2017 роки, оскільки левова частина програми стосується ромів. Така Програма є конче потрібною, бо дає можливість систематизувати та упорядкувати відносини між органами місцевої влади та ромською громадою області.
Правозахисні проекти вдались завдяки грантам Міжнародного Фонду Відродження. Перший проект стосувався допомоги в отриманні ідентифікаційних документів. Тепер вже не секрет, що приблизно 30% ромів Волині не мають ні паспортів, ні навіть свідоцтв про народження. В наш час людина без ідентифікаційних документів виведена з системи цивільно-правових відносин, тобто є безправною. З проекту ми отримали неабиякий досвід, який був використаний під час складання згаданої Програми. Цей досвід був покладений у вироблення механізмів реалізації положення про паспортизацію ромів, 25 липня 2013 року набуло чинності Розпорядження Волинської ОДА «Про утворення робочої групи з координації дій відповідних територіальних органів центральних органів виконавчої влади та сприяння в отриманні ромами, які постійно проживають на території Волинської області, документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану». Інший проект стосувався правової освіти активістів «Терне Рома».
- Що спонукало вас допомагати ромам?
ВП: Тільки одне – бажання жити в цивілізованому суспільстві. Не можна назвати цивілізованим суспільство, в якому ціла спільнота, в силу різних причин не розвивається одночасно з іншими соціальними та національними спільнотами. Допомогти ромам – означає допомогти всім. Сьогодні слаборозвинута спільнота – завтра суспільний тягар. Соціальний розвиток ромів через освіту, через правовий захист, а тут є про що поговорити, приведе до їх етнокультурного розвитку, тобто до самодостатності. Самодостатність – не самоціль, вона потрібна всім спільнотам, бо рівень самодостатності нашої держави напряму залежить від самодостатності всіх спільнот, що складають народ України.



В приміщенні ромської організації ТЕРНЕ РОМА



Видана продукція для ромів

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---