Гостинність до порогу: коли луцьким магазинам (не)байдуже до покупців

Подвійний перелом ноги отримав лучанин на слизьких сходинках одного з луцьких супермаркетів, коли виходив з покупками в січні цього року. Він переконує: попри прохання про допомогу з магазину до нього ніхто не вийшов, аби допомогти. Більш того, всі запити про те, чи безпечний магазин для покупців, компанія повністю ігнорує, порушуючи чинне законодавство.

Лучанин Олександр - директор представництва міжнародної компанії в Україні. 20 січня він пішов за покупками до луцького супермаркету «Велика кишеня», розташованого на вулиці Ветеранів, 6. Уже виходячи із закладу, він послизнувся на сходах і зламав ногу. Наслідки виявилися серйозними: чоловік майже на 2 місяці втратив працездатність.

«Виходячи з магазину, я послизнувся на першій сходинці супермаркету, впав і зламав праву ногу. Поки я лежав та кричав від болю на сходах магазину, жоден з працівників закладу не вийшов на вулицю допомогти чи навіть поцікавитись, що сталося. Лише завдяки небайдужості пересічних громадян мені надали допомогу», - розповідає чоловік.У приймальному відділенні міської лікарні медики діагностували переломи медіальної кісточки та заднього краю гомілкової кістки правої гомілки зі зміщенням. Після того, як травмованому вправили кістки, йому наклали гіпс на 6 тижнів. А це, своєю чергою, потягнуло за собою низку проблем, пов’язаних з роботою.«26 січня я мав летіти на три дні в справах у Лісабон, але квиток довелося здати, адже я не міг пересуватися. Через тимчасово втрачену працездатність я не зміг взяти участь у низці інших зустрічей в Польщі та Україні», - додає Олександр.

Чоловік пояснює: сходи були не посипані, не обладнані гумовими килимками. Крім того, одна з жінок, яка опинилася поруч в той момент, розповіла, що за тиждень це вже другий аналогічний випадок.Пізніше чоловік поскаржився до столичної адміністрації мережі магазинів, але отримав відповідь, що його лист «не відповідає Закону України «Про звернення громадян». Отож, з розповіді лучанина виходить, що покупці цікаві для магазину тільки тоді, коли вони витрачають гроші, купуючи там товари. А ось відповідати за безпеку своїх відвідувачів, щойно ті вийдуть за поріг, вони не надто бажають.

«Нічого не бери і не підписуй»

Аби не бути голослівними і не звинувачувати адміністрацію закладу однієї з найбільших торгівельних мереж України у халатності, редакція Інформаційного агентства Волинські Новини, оформила інформаційний запит до адміністрації луцького магазину з наступними питаннями:

«Просимо повідомити, чи були вжиті заходи адміністрацією магазину, щоб ніхто з відвідувачів не травмувався на слизьких сходах? Чи надавали працівники закладу першу медичну допомогу, і чи вибачився заклад перед покупцем? Чи був це одиничний випадок, чи ні? Чи були притягнені до відповідальності особи, які не прослідкували безпечність сходів у зимовий період, згідно з ДБН, Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд та Правил пожежної безпеки в Україні?».

Номери телефонів магазину не відповідали, а лише вмикався факс. Надіславши факсимільну копію листа, вирішуємо завітати до самого магазину, аби пересвідчитися, що запит таки дійде до свого адресата. До слова, у березні біля сходів повсюди були розклеєні оголошення, що сходи слизькі. Але, от чи попереджав хтось про це взимку? Це також ми хотіли з'ясувати.На прохання покликати адміністратора підходить молода дівчина, якій і вручаємо лист. Коли ми попросили підписатися під нашою копією, дівчина іде радитися до однієї з колег у залі, мовляв: «А що це таке? Мені треба порадитися». Колега, до якої підійшла дівчина, одразу ж попередила: «Нічого не бери і нічого не підписуй». На питання, чому жінка дала такі вказівки, вона взагалі відмовилася розмовляти і сказала: «А що я? Я цінники просто ріжу».

Після такого інструктажу, працівниця, яка називалася адміністратором, підписатися під листом відмовилася. Директора, якому можна передати листа, «теж немає на місці, вона поїхала в міську раду».

«Коментарів не буде…»?

Що ж, якщо луцький магазин так нечемно ставиться до своїх клієнтів – йдемо далі: скаржимося вищому керівництву. «Велика кишеня» - один із закладів всеукраїнської торгової мережі ТОВ «Фудмережа». Зауважимо, цікавить нас не комерційна таємниця, а інформація щодо безпечності приміщення, в якому розташований магазин.

«Враховуючи те, що для такої великої компанії, як Ваша, репутація кожного торгового закладу, як і репутація всієї мережі, – надзвичайно важлива, просимо повідомити, чи були вжиті заходи адміністрацією магазину в Луцьку, щоб ніхто з відвідувачів не травмувався на слизьких сходах? Чи надавали працівники закладу першу медичну допомогу, і чи вибачився заклад перед покупцем? Чи був це одиничний випадок, чи ні? Чи були притягнені до відповідальності особи, які не прослідкували безпечність сходів у зимовий період, згідно з ДБН, Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд та Правил пожежної безпеки в Україні? Чи дбає компанія про безпеку своїх клієнтів і як?»Керівником відділу зв’язків з громадськістю цієї організації, інформує офіційний сайт, є Ольга Хлопенкова-Лукашина, на чию електронну адресу [email protected] надсилаємо відповідний інформаційний запит. З’ясувавши, телефоном, що пані Ольга отримала згаданий лист, чекаємо на відповідь, в терміни, встановлені чинним законодавством.

Та, 5-денний термін минув, а відповіді від «Фудмережі» так і не надійшло. Телефонуємо уточнити, можливо, нам забули відповісти, або ж надіслали листа поштою? Та в адміністрації на прохання прокоментувати ситуацію в луцькому магазині неочікувано відповіли: «Коментарів не буде», - і… поклали слухавку.

Спеціально для адміністрації ТОВ «Фудмережа» нагадуємо, що порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.

Зокрема, відповідно до статті 212-3 КУпАП неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації» та ін., - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Хто має прибирати?

А поки що ідемо іншим шляхом, аби з’ясувати, хто таки мав подбати про безпеку покупців. Так, згідно з чинними Правилами благоустрою міста Луцька, суб’єкти благоустрою зобов’язані: забезпечувати сезонне (двічі на рік) і після стихійного лиха, обстеження відповідних територій, будівель і споруд та засвідчувати проведені обстеження відповідними актами (п. 2.5.2.4.) та здійснювати миття шляхів, у тому числі шляхопроводів, площ, тротуарів, доріжок і прибудинкових територій та прибирання снігу згідно з технологічними картами, погодженими з підприємствами з утримання зелених насаджень, шляховими та житлово-експлуатаційними підприємствами (п. 2.5.2.12). За належний технічний і санітарний стан об’єкту в повному обсязі несе відповідальність власник.

Відповідно до п. 2.5.2.17. власники об'єктів благоустрою зобов’язані здійснювати контроль за належним станом об’єктів благоустрою та забезпечувати їх надійну експлуатацію. У випадку виявлення загрози аварії, або факту їх аварійного стану, негайно вживати відповідних заходів . Згідно з п 4.27 при снігопадах і ожеледиці суб’єкти благоустрою зобов’язані на територіях прибирання звільняти тротуари, сходи до установ, організацій від снігу, льоду та посипати їх піском; своєчасно очищати дахи, водостічні труби, карнизи від льоду із забезпеченням заходів безпеки. Заготівля піску проводиться суб'єктом благоустрою до настання холодів.

А відповідно до п. 13.3.2.18. уповноважені представники департаменту ЖКГ мають право вносити приписи з вимогою усунення порушень Закону України «Про благоустрій населених пунктів» і цих Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отож, цікавимося, чи складали працівники департаменту ЖКГ міста протоколи з приводу неприбраних і необладнаних для зимової ожеледиці сходів магазину «Велика кишеня», за адресою вулиця Ветеранів, 6. Та у відповіді йдеться, що такої проблеми цієї зими комунальники не бачили і приписів не складали.Детальніше цю ситуацію пояснила директор департаменту муніципальної поліції Луцька Юлія Сиротинська. З її слів, травмований під час звернення до медичного закладу мав повідомити в травмпункті про те, де саме він травмувався і причину травми (приміром, не посипані слизькі сходи). А згодом, протягом 10 днів, він має право звернутися з письмовою скаргою до міської ради. На підставі цієї скарги муніципали матимуть право перевірити суб’єкта господарювання, чи він дотримується правил благоустрою, і скласти припис, якщо будуть знайдені порушення. Водночас, ця ж скарга, як і засвідчення травми в травмпункті, може стати підставою для вимог компенсації від винуватців травми.

На жаль, додає Юлія Сиротинська, не всі лучани відстоюють свої права і знають, куди звернутися. Натомість підприємці цим дуже часто користуються і не надто дбають про своїх клієнтів.

А тим часом…

Поки матеріал готувався, збиралися відповіді від установ та організацій, «Великої кишені» в Луцьку не стало. З 23 березня в тому приміщенні розташований магазин з іншою назвою. Звичайно, зміна вивіски – не наслідок звернень щодо січневого інциденту. Хоча тепер в Луцьку, начебто, і немає кому адресувати скаргу.

Щоправда, цікавим є той факт, що супермаркет Велмарт, який з'явився, - це та ж мережа магазинів «Велика кишеня» після ребрендингу. Як інформує Економічна правда, одна з найбільших торговельних мереж України "Велика кишеня" з 2010 року переводить свої магазини і супермаркети під новий бренд.

Але, у будь-якому разі, лучани завжди повинні пам’ятати: вони мають не лише обов’язки, а й права, і повинні їх захищати. Так само, і суб’єкти благоустрою: чи то комунальні служби, чи то власники нежитлових приміщень мають дбати про безпеку городян. І якщо, наступної зими, хтось послизнеться на сходах, які були не очищені від снігу, пам’ятайте: ви маєте 10 днів, аби поскаржитися на власника, що він не дотримується правил благоустрою. А ще можна отримати компенсацію.

А ось герой нашого матеріалу Олександр каже: навіть якщо надумав би позиватися до суду, то сума позову була б мінімальною. Пояснює, що це зробив би радше не для того, щоб відшкодувати збитки, а щоб наголосити, що клієнти насамперед - люди, а не грошові мішки, з яких треба викачати гроші.

Юлія МАЛЄЄВА

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---