Головний тренер луцьких баскетболістів підбив підсумки сезону

На баскетбольній карті України Луцьк знають завдяки «Волиньбаскету». Найяскравіші сторінки клубу – чемпіонство у Вищій лізі та Кубок України. Цього сезону зірок волинянам хапати не доводилося. Команда фінішувала п’ятою, а у Кубку розіграшу не брала. Чим жили луцькі баскетболісти у сезоні 2014-2015 років Інформаційне агентство Волинські новини дізнавалося в головного тренера команди Дмитра Чайковського.

БК «Волиньбаскет» розпочинав сезон в авральному порядку. Ще за два тижні до старту першості не було зрозуміло, хто гратиме цей сезон за лучан.

«Команда збиралася фактично в останні дні перед стартом чемпіонату. Перші ігри так і відбувалися, що гравці тільки знайомилися один з одним і лише пробували разом грати. Тим не менше в перших чотирьох іграх ми мали непогані шанси на перемогу. Якби ми тоді здобули хоча б одну перемогу, нам було б легше йти в чемпіонаті. Ми відіграли чотири гри на виїзді, а потім дві вдома. Можливо, є й тренерські прорахунки. Ми використали у цих стартових матчах чотирьох нових гравців, ми не знали, як вони зіграють».

Важкий старт для «Волиньбаскета» - не новинка. Уже багато років у команди не було передсезонних зборів.

«Перша наша гра була календарна. У нас не було не те, щоб товариського турніру, ми навіть не мали змоги провести тренувальний спаринг. Перший раз в новому складі ми зіграли в Києві з «Авангардом». Там шансів фактично не було. Але в другій грі ми налаштувалися і самі повірили, що можемо грати. Та не вистачило якраз тієї внутрішньої командної «хімії». Якщо розібратися, в такому руслі ми починаємо останні 4-5 років – без підготовки. Досвід таких «аварійних» стартів в чемпіонаті ми вже маємо. Та це дуже поганий досвід».

Тренер запевняє, що передсезонна підготовка могла б значно покращити якість гри його команди.

«Я завжди говорив, що передсезонна підготовка – це основа, фундамент, на якому будується вся команда. Це і захист, напад, взаємодія, командна «хімія». Якщо в нас у цьому сезоні не було її, через це виникали проблеми і в захисті, і в нападі, і ці кінцівки програні. Це все через те, що не було зіграності, навіть в основних гравців не вистачало функціональної підготовки. Це все закладається на початку сезону».

Теоретично суперників можна розділити на складних і легких, та тільки по завершенню сезону видно, які втрати очок були найболючіші. За підсумками цього чемпіонату місця у Фіналі чотирьох лучан позбавила одна команда.

«Найлегше було грати з «Вовчою зграєю», в них молода команда. З найважчою грою визначитися важче, бо до нового року і після у нас були дві різні команди. З цим складом, що ми закінчували сезон ми б у першому колі як мінімум ще дві-три гри могли виграти. Об’єктивно я не можу назвати найбільш незручного суперника. Дуже тяжко проходили в нас ігри з Южним. Вдома ми 1:1 зіграли, а на виїзді двічі програли. Їхня сила в тому, що вони мають практично річний безперервний тренувальний процес. Вони відпочивають буквально місяць, а потім знову збираються. Команда має можливість проводити дворазові тренування, деякі гравці «Хіміка-2» мають суперлігову практику в основній команді. Того ж Сидорова залучали. За підсумками чемпіонату видно, що це були для нас найважливіші ігри. Якби ми в Южному зіграли хоча б 1:1, то могли б претендувати на потрапляння у топову «четвірку». Та я не жалію, що ми пішли у ва-банк у Южному. В останніх шести матчах ми могли перевірити, що ми можемо як команда, структура. Ми відіграли тими гравцями, на яких надіємося. наступного сезону».

Найбільша проблема луцького баскетболу – відсутність хорошого залу. Через це страждає результат команди.

«Ми не можемо повноцінно тренуватися, бо не маємо власного залу. Тренуємося в університецькому залі. Керівництво вишу, як може йде на зустріч. Та все рівно ми тренуємося лише один раз в день, а це не є рівень команди Вищої ліги. Якби в нас був би свій зал, ми робили б два повноцінні тренування. Можливо, і від цього залежав наш не дуже вдалий виступ в чемпіонаті».

Якщо сезон видався нерезультативним, потрібно максимально зробити його продуктивним. Стратегія луцького клубу завжди опиралася на розвиток. Грубо кажучи, цього року лучани будували таку команду, що буде грати наступного.

«Фішка нашої команди – гарна функціональна підготовка. Ми намагаємося на тренуваннях максимально оптимізувати навантаження, ми не виснажуємо гравців роботами. Ми намагаємося ціленаправлено працювати з гравцями над їхніми слабкими сторонами. Не стоїть завдання виснажити гравця, а навчити і вивести в оптимальній формі на гру. В цьому сезоні це частково вдавалося. Основна проблема, що не було закладеної базової підготовки».

Оцінюючи гру команди об’єктивно, цього року вона свого завдання не виконала.

«В принципі завдань, як таких, у нас не було. Ніхто не очікував, що ми зможемо до кінця сезону «дожити». Та ми собі ставимо лише найвищі цілі. В цьому сезоні мета була, як мінімум, потрапляння в плей-офф. Ми його не виконали перед своїми вболівальниками і самими собою. Це стосується як тренерів, так і гравців».

Яким буде «Волиньбаскет» наступного сезону, поки невідомо. Команда укомплектовується, а гравці і морально, і фізично готуються до нового старту.

«Літом всі хлопці займаються індивідуально і виступають на стрітбольних турнірах. Дуже велика перерва у міжсезонні, а стрітбол дозволяє використовувати технічні прийоми, тримати себе у фізичній формі. Завдяки баскетболу 3х3 гравці у літній період мають змогу контролювати свою форму. Скоро ми вже будемо розуміти, що в нас за команда. Ми написали тих гравців, які нам цікаві. Залежно від завдань будемо укомплектовуватися. Найголовніше – приносити задоволення глядачам, а результат – другорядне».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---