Фацевич розповів, чому Авакову довелося його вмовляти

Новий начальник патрульної поліції Києва, ще донедавна командир роти «Світязь» волинянин Олександр Фацевич у своєму інтерв'ю для "Цензор.НЕТ" розповів про пройдені тести, родичів у Росії й реакцію сім'ї на своє призначення. А також про те, чому йому було важко прийняти пропозицію міністра МВС Арсена Авакова. І чому вулиці Києва - теж фронт, на якому б'ється Україна.

Вечір п’ятниці у Києві. Навчальний плац на вулиці Народного ополчення. Близько двох тисяч нових столичних патрульних, вишикувавшись в каре, чекають, коли їм представлять начальника. На молодих обличчях читається очікування, хоча і без тіні напруги.

В принципі, ім'я нового шефа Служби уже відоме, але ж є ще й службовий ритуал. Виконання його починає міністр Арсен Аваков:

- Представляю вам очільника патрульної поліції Києва Олександра Фацевича. Олександр - військова людина, яка працює в МВС, і він дуже чітко себе зарекомендував. Я думаю, він буде пишатися вами, а ви - ним. І всі будете єдиним цілим, єдиним колективом. Вітаю всіх вас з початком практичного періоду! 4 липня ми всі вийдемо в місто Київ - красиві, підтягнуті, впевнені в собі. Вийдемо - і поміняємо ситуацію довіри до поліції в цьому місті!

Слідом за Аваковим слово бере його перший заступник Ека Згуладзе. Разом зі своєю радницею Хатією Деканоїдзе вона з самого першого дня курувала проект повного перезавантаження Патрульної служби Києва. Нові поліцейські дивляться на неї з обожнюванням. А Ека говорить про їхнього начальника:

- Чому він приглянувся міністру, ви всі розумієте, так? Це - чисто чоловіча історія, а я зараз розповім жіночу історію. Він пройшов тести, як і ви. І пройшов психологічний тест - так само, як і ви. Але його психологічний профіль відрізнявся від ваших. Можливо, через те, що він бачив багато на війні. А, можливо, тому що за національністю він - росіянин. Ні, навпаки: громадянин України, який під час принципового для своєї країни моменту, встав і сказав: я буду боротися за майбутнє моєї країни України. Так, це заслуговує оплесків. Це хоробро!

За плацу хвилею прокочуються оплески. Журналісти придивляються не без підозри: мабуть, плескають з-під палки? Ні, на обличчях - радість, відкрита симпатія. А Згуладзе продовжує:

- Але я більше не буду його хвалити, нехай він потім себе покаже сам. Якщо не покаже - знімемо. Разом. Але - покаже.

Патрульні посміхаються. Усміхається і стоїть поруч з Екою Фацевич. Але це ще не все. Заступник міністра каже:

- Ще одна деталь. Чому він, на мій погляд, буде хорошим командиром? Коли він був командиром у себе, під його керівництвом було набагато менше людей. Але відповідальності було навіть більше, бо на фронті життя втрачаються швидше. Так от, він особисто знав історію кожного зі своїх бійців! І не тільки тих, кого він любить, за ким сумує. Він знав, у кого донька не потрапила в садок, бо не знайшлося місця. І він на війні знаходив час, щоб приїхати в містечко і знайти місце для цієї дитини в садочку. Ось це я називаю хорошим командиром!

Враження таке: головним патрульним Києва стала 28-річна людина, але така, яка вже багато чого побачила в цьому житті. При цьому побачене не завадило йому залишитися ідеалістом. Цей чоловік хоче міняти країну і справу ставить вище від усіх на світі гасел.

Фацевич - жорсткий і чуйний одночасно. До Олександра підходили бійці і просили щось їм пояснити. Він нікому не відмовляв, повний візуальний контакт, очі в очі, отож слова Згуладзе про знання Фацевічем історії своїх бійців - чиста правда. Так, підопічних у нього тепер буде в рази більше. Але і він, відчувається, далеко не до кінця розкрив свій потенціал.

А ще у нього рідкісна, але чарівна посмішка. Вона з'являється, коли він говорить про своїх близьких, про бойових побратимів. Це посмішка людини, яка усвідомлює головні свої цінності. І готовий за них боротися.

Ну, а тепер пряма мова, - пише Євгеній Кузьменко на "Цензор.НЕТ".



- Давайте звернемося до читачів. Про що ви хочете попросити киян за 20 днів до того, як новий патруль вийде на вулиці?

- Знаєте, я й на собі це відчув, і хочу, щоб люди зрозуміли: ця країна воює, і їй дійсно важко. Але це шанс довести світові, що ми - держава, ми вистояли під таким натиском, тримаємося! І наші хлопці зі Збройних Сил, з МВС, Нацгвардії, добровольчих батальйонів, партизанських рухів - показують, що Україна - сильна країна, вміє оберігати себе.

Але важливо довести і те, що ми можемо не лише воювати, а й будувати державу. І починаємо саме з патрульної поліції. Не тому, що це вже було десь в Грузії; ми починаємо з патрульної поліції у себе в Україні! І люди повинні нам допомогти. Допомогти показати всьому світу, що ми - демократична держава. Незважаючи на війну, на складну економічну ситуацію.

Будь ласка, прислухайтеся до поліцейських! Вони допомагатимуть вам. А я зроблю все, щоб поліцейські були порядні, чесні. Я знаю, що 90% населення Києва, України підтримують нас, хочуть цього. І дай Бог, щоб всі 100% не заважали, не саботували, а допомогли нам.

- Арсен Аваков написав у себе в Фейсбуці: він радий, що переконав вас взятися за цю непросту справу. А чому довелося переконувати? У вас були сумніви?

- Сумніви були лише в тому, що я - людина військова, у мене військова освіта, а в міліцію я прийшов для того, щоб піти воювати за країну, за цілісність держави. І мій підрозділ, рота особливого призначення "Світязь", - це моя сім'я. І мені важко було їх залишати. Мені й зараз важко, я знаю, що найближчим часом вони будуть ... виконувати завдання. І я хотів бути з ними. Тому і були сумніви. Не тому що не впораюся; я знаю, що всі зараз вчаться, і все для них нове.

- Зрозуміло. Вам просто нелегко залишати вашу роту, вона для вас, як сім'я.

- Так. Розумієте, я хлопців у "Світязь" набирав місяць, ми були біля самих витоків цього підрозділу. І зараз йти, нехай навіть і на підвищення, - дуже важко. Я не кар'єрист, я там зберігав державу.

- А тут, в патрульній службі?

- Те саме. Тут теж війна, теж свого роду фронт. Але й туди весь час тягне. Ті, хто був там, ті мене зрозуміють. У яких би ти не бував колотнечах, потім завжди тягне туди.

- Бійці "Світязя" вже вас привітали, есемески надсилали?

- Звичайно! І мої хлопці привітали, і багато з АТО, кого я знаю. Всі мене підтримують. І я знаю, що за це вони і воюють - щоб тут вийшло. У тому числі у патрульної поліції - у Києві, Харкові, Одесі, Львові.

- Де збираєтеся перебувати 4 липня, коли хлопці вперше вийдуть на вулиці? У командному центрі? Чи станете інспектувати порядок на вулицях?

- Я буду в місті. Буду з ними. Весь час з ними. Тут (на вулиці Народного ополчення, де у Патрульній служби столиці розташований офіс) ми проводимо розвід, зміну чергувань ... Зрозуміло, що колись потрібно відпочивати, але поки я постійно тут. Як і командири, заступники, начальник департаменту. Все в Києві. Це наше спільне завдання.

- Дружина, діти у вас є?

- Є. Зараз вони поки що проживають в Одесі, така ситуація.

- Як вони відреагували на настільки крутий поворот у вашій долі?

- (Посміхається) У мене дружина - це дружина офіцера. І сім'я - це сім'я офіцера.

- Зрозуміло. Ви родом з Росії, а коли переїхали в Україну?

- У 98-му переїхав до Луцька. Там навчався, відразу пішов в українську школу.

- У Росії родичі залишилися?

- Так, багато маминих родичів. Бабуся моя рідна ...

- Як стосунки з ними? Адже не секрет, що ця війна посварила багатьох.

- Різні були ситуації, вони дуже переживали, коли ми у Вуглегірську потрапили в оточення. Російські ЗМІ, Life News на цей рахунок різну інформацію передавали. Але стосунки залишаються дуже хорошими. Вони все розуміють.

- Я розумію, що ви військова людина, і накази командування не обговорюються. Але, можливо, ви в курсі, що того ж Арсена Авакова критикують за те, що він призначив вас своїм наказом. І про вас кажуть: так, видно, хороша людина, але чому не конкурс, як у Антикорупційне бюро?

- (Злегка зніяковіло від необхідності відповідати на питання не в своїй зоні відповідальності) Ну, я так розумію, конкурс був, всі перевірки я пройшов.

- Ну, і Аваков, і Ека Згуладзе вже підтвердили, що вибирали вас з декількох кандидатур, і що ви пройшли всі тести. Скажіть, складно було?

- Я не сказав би, що складно. Досить цікаві були тести - що психологічні, що на рівень IQ. Але, в принципі, якщо чесно відповідати і включати мізки там, де це необхідно - ніяких проблем не виникає. Нормативи по "фізиці" завищеними теж не назвеш.

- Ну, це як сказати, я розмовляв з двома дівчатами, з тих, хто 4 липня почне патрулювати вулиці, і вони сказали, що навантаження були досить важкими, і своїх інструкторів вони бачили частіше, ніж батьків. До речі, які почуття ви випробували, виступаючи перед ними? Їх адже так багато, я не зміг помістити в один кадр навіть половину!

- Так, їх багато. Я цілий день перед виступом думав, я ж не оратор, а солдат, це завжди важко (сміється)..

- А це правда, що ви у своєму "Світязі" знали, у кого як йдуть справи в житті?

- У принципі, так. У мене всі офіцери знали один одного. Ми - одна сім'я. І так було прийнято: якщо дитина народилася, ми це завжди зустрічали. Завжди були разом, однією сім'єю.

Євгеній КУЗЬМЕНКО

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---