Енергетика світла та звуку: атмосферний концерт Сергія Бабкіна у Луцьку

15 років тому, у жовтні 2002-го, Сергій Бабкін уперше прийшов на студію звукозапису. Той день став відправним моментом у кар'єрі надзвичайно харизматичного виконавця, який учора, 3 жовтня, разом зі своїм гуртом подарував лучанам 2 години теплого, світлого та атмосферного шоу.

«Дякую, що знайшли час і прийшли», - звернувся до лучан Бабкін. «Думаю тут є люди, які вперше прийшли на мій концерт і на це є певні причини: дехто дивився «Танці з зірками», дехто бачив «Голос», це дуже приємно. Це ніби новенькі в шкільному класі, яким потрібно цікаве щось розповісти», - вирішив співак і почав розповідати.

Спочатку була його власна історія. З його слів, уперше гітару до рук він взяв у 12 років. «Мені часто задають питання, чи я пишу тексти сам, адже зараз є багато артистів, яким пишуть тексти. І музику їм пишуть, самі ж музиканти - лише виконавці. Я пишу сам», - додав співак, щоправда зізнався, що має у своєму репертуарі три тексти написані не ним.

А розпочав концерт він із пісні, яка, на його думку, була точкою старту його кар'єри.

«Мені тоді здавалося, що я щось таке знайшов, з чим мені хотілося б працювати і надалі, творити про це. Я навіть придумав собі образ, в якому хотів би вперше виступати, хоча насправді цього не було. Я вийшов просто у сорочці, краватці та штанах», - зізнався Сергій.«Ми тоді щось придумували, репетирували, часом випивали… На одній з таких репетицій я почув об’ємний такий звук кларнету, якраз такий, який був мені необхідний. Я пішов на звук, зайшов у кімнату, в якій було понад 30 чоловік. Там було дуже шумно, а в кутку грав на кларнеті молодий чоловік, як мені сказали, Сова», - розповідав Бабкін.

Зі слів артиста, Совою виявився Сергій Савенко, якому він запропонував зіграти разом, адже був у захваті від того, як звучить його інструмент. «Треба, так треба - сказав Савенко. Ми спробували, прийшли на студію і почали записуватись», - пригадав Бабкін і запросив на сцену першого з учасників свого гурту.«Дивлюсь у кімнаті сидить хлопець, скручений над інструментом так, ніби він салат якийсь нарізає», - розпочав Бабкін після чергової пісні. «Дуже дивна музика лунала від нього, якийсь незрозумілий мені на той момент джаз. Він повернувся до мене і каже: «О, привіт, я – Фіма». Сергій привітався, вони познайомились. «Я йому сказав, що нас двоє, я пишу пісні, інший Сергій грає на кларнеті, а ти будеш третім. Йому не було цікаво, що ми граємо і про що ми граємо, йому була цікавою музика», - завірив Бабкін. Так на сцені з'явився Єфим Чупахін і почала лунати чергова пісня.У подібній формі Бабкін представив публіці бас-гітариста Ігоря Фадєєва. З його слів, у складі з трьох осіб вони грали майже три роки, а тоді до них підійшов Ігор і запитав, чи не потрібен їм бас-гітарист. «Чесно, я не знав, що йому відповісти. Але сказали, що так, потрібен. З появою його інструменту стало якось тепліше, відчувалася підтримка. Бас-гітара це ж основа, стовп, на ній все тримається», - зізнався Бабкін.«В такому складі ми грали знову три роки», - сказав Сергій перед представленням наступного артиста. З його слів, на певному етапі артисти відчули, що не все вдається, не все злагоджено. «Барабанів нам не вистачало. У нашому місті барабанщики – це дуже рідкісні люди, особливо хороші барабанщики. У нашому місті було два барабанщики: один був дуже сильно зайнятий, інший – зайнятий дуже сильно. Чому ми вибрали того, про якого я зараз розповідаю? Бо Ігор (бас-гітарист, - ред.) був з ним знайомий. От він і привів до нашого складу Костянтина Шепеленка», - розповів Бабкін.Коли дійшла справа до представлення наступного учасника гурту, з залу пролунало питання: скільки ж всього учасників у складі гурту. Бабкін, усміхаючись, пригадав, що у «класі» є новенькі, та сказав: «Повідомлення для новеньких: наш гурт складається з 6 чоловік. Друге повідомлення: танцювати я сьогодні не буду. Третє: пісню «Солдат» гурту 5nizza співати я теж не буду».

Зі слів Сергія, наступний учасник з’явився у складі гурту дивним чином. «В той час я з Андрієм Запорожцем (учасник гурту 5nizza, - ред.) ходили з гітарою до друзів в гості, пили чай. Одного разу ми прийшли до друзів наших друзів, по черзі грали на гітарі і тут я почув як на ній грає невідомий мені молодий чоловік. Причому акордовий діапазон у нього не завершувався десятьма акордами, як у мене. Він вміє грати. Виявилося, що він вчився грати на гітарі. Ми з ним поспілкувалися, декілька разів разом з Андрієм записувалися з ним на студії. Пізніше, коли я писав альбом «Взблатнулось», я вирішив, що йому буде цікаво, запропонував йому зіграти з нами. Завдяки йому, як мені здається, цей альбом має чудове музичне оформлення, він вийшов доволі багатогранним», - розповів Бабкін та запросив на сцену останнього, шостого учасника гурту Станіслава Кононова.Після появи на сцені усіх учасників гурту музики стало більше. Хоча Бабкін знаходив час для спілкування із залом. Зокрема, він розповів слухачам історію свого знайомства із дружиною Сніжаною.

З його слів, у їхніх стосунках є два етапи: перший – це офіційний день весілля. Другий – це день першого поцілунку, 3 грудня.

«Ми познайомилися з нею в театрі, вона прийшла до нас на виставу. Якось я проводив її додому, ми дійшли фактично до будинку і вона сказала, що далі вже йти не можна. Поки не можна. І я… Мені дуже хотілося її поцілувати, я думав мені це якимось чином допоможе, я хотів переконатися, що це та, на яку я чекав, яку я просив, щоб вона прийшла. Ми поцілувалися і я побіг», - зізнався Сергій.Виокремив Сергій і пісню «Ще осінь зовсім молода». Як розповів він залу, написав текст до неї батько його кума Федір Савлук, а присвячена вона видатному співаку та композитору В'ячеславу Хурсенку.

«Він написав цей вірш в пам’ять про нього. Згодом я поклав його на гітарні акорди. Це пісня, яку ми виконуємо скрізь і завжди. Вона така цільна. Мені дуже приємно, що сьогодні в залі знаходиться дочка В’ячеслава Хурсенка», - зізнався Сергій та заспівав до мурашок сильну пісню «Ще осінь зовсім молода».

Дві години промайнули непомітно і ось Сергій з гуртом уже прощається із залом, але шалені оплески та прохання вийти «на біс» повертають на сцену хлопців. Вони навіть зіграли дві пісні, останньою з яких стала ніжна «Забери», після виконання якої Сергій побажав усім присутнім любові, добра та попрощався до скорих зустрічей.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---