«Джерело життя» – в Карпатах

На три дні по Закарпаттю – таку екскурсійну поїздку нещодавно здійснили вихованці Волинського обласного молодіжного Центру реабілітації інвалідів з дитинства «Джерело життя». Подорож відбулася за підтримки благодійного фонду «Фонд Ігоря Палиці – Новий Луцьк».

Велич та краса Підгорецького замку, енергія водоспадів Кам’янка та Шипіт, гостинність гірського Воловця, краса мисливського палацу Шенборнів, історія Ужгорода – все це стало джерелом позитивних і таких потрібних емоцій.

До вашої уваги враження учасників екскурсії.

Неможливе – можливо!

«У нас в Україні є безліч неймовірно красивих місць! Потрапити хоча б до деяких із них мріє кожен. Одним це вдається, іншим залишається мандрувати лише подумки. Молодій людині в інвалідному візку не залишається цих мрій, бо бажання побачити гори, піднятись до водоспаду – просто абсурдне!

Неможливо передати словами почуття, які тебе переповнюють, коли дивишся на захід сонця в горах. Це відчуття гордості, що ти живеш в такій мальовничій країні, це відчуття щастя, що ти все це бачиш, це відчуття вдячності тим, хто подарував нам можливість здійснити цю незабутню подорож.

Незважаючи ні на що, всупереч усім труднощам, ми змогли побачити, відчути, доторкнутись до одного з семи чудес України - найкрасивішого водоспаду Закарпаття Шипіт, який знаходиться неподалік селища Пилипець Міжгірського району! Невже це не сон, невже це відбувається насправді? На очах сльози радості, в душі – безмежне відчуття свободи! Усі проблеми, комплекси, сумніви стрімко неслись у бурхливому вихорі водоспаду. Долаючи страх висоти, ми піднялись в гори на одному з семи підйомників туристичного селища Пилипець… Безмежжя, краса, свобода. Повертаючись додому, ми вдивлялись поглядом у гірський пейзаж, який поволі віддалявся, а могутні велетні-гори ніби запрошували нас приїхати сюди знов. Щиро дякуємо благодійному фонду «Новий Луцьк» за таку унікальну можливість побувати у Закарпатті –мальовничому куточку України, де ми зміцнились духовно і тілесно. Відчули себе щасливими, впевненими, повноцінними людьми. Ця поїздка дала нам змогу повірити в себе, свої сили, людську доброту, в те що мрії збуваються, що неможливе можливо!» – поділилася враженнями Тетяна Симінська (голова Центру Людмила Зелінська називає її «перлиною «Джерела Життя»). З новою силою іти до вершин

Голова Правління ВОМЦ «Джерело життя» Людмила Зелінська подякувала за подорож: «Велика вдячність нашому волинському добродію Ігорю Палиці за здійснення мрії людей особливої долі – дітей і молоді з обмеженими фізичними й психічними можливостями та їх батьків – побувати у Закарпатті. Цю мрію виношували давно. Головна перепона – фінансова. Були приємно вражені швидким вирішенням фонду про виділення коштів для триденної екскурсії. Ці щасливі моменти, пережиті в поїздці, є дуже значимі для членів нашої організації. Нехай Господь Бог повертає затрачене сторицею».

Мама дівчинки на інвалідному візку Людмила Ковальчук додала: «Щиро дякуємо приватному підприємцю - організатору екскурсійної поїздки та екскурсоводу Вадиму Миколайовичу Курбану за вдало вибраний маршрут, моральну та фізичну підтримку, емоційний заряд. Коли внутрішня «батарейка» сідала, він знаходив ті слова, після яких хотілося з новою силою долати перешкоди, іти до вершин. Не кожен екскурсовод здатний так перейнятися проблемами людей з особливими потребами та допомагати їх долати – опікуватись під час екскурсії хлопцем на інвалідному візку з нашого центру».Емоції

Максим Михалюк, пересувається на інвалідному візку: «А тут справді гори, і я серед них!»

Симінська Тетяна, пересувається на інвалідному візку (слова, сказані на водоспаді Шипіт):

«Відчуття свободи!.. Здається, що прибавилося сили, енергії, і наше «Джерело життя» стало могутнім водопадом, який нам буде допомагати долати усі труднощі!»

Олена Зелінська, пересувається на інвалідному візку: «Класно!!! Я дуже щаслива! Дякую тобі, мамо, за цю поїздку».

Хлопець, який не розмовляє, свою вдячність висловлював жестами та емоційними щасливими вигуками.

Сергій Цуман: «Дякую Ігорю Палиці, що він відкриває нам Україну!»

Як підсумок, Тетяна Симінська додала: «Багато було перешкод, – кам’яниста дорога, високі підйоми, – але ми подолали. Супроводжуючі батьки – фізично, а молоді люди на візках та з порушеною координацією – психологічно. Відчуття перемоги світилося на обличчях».

Зауважимо, реабілітаційний центр працює 12 років. На сьогодні він об'єднує 60 дітей та молодих людей з особливими потребами.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---