Двом кіборгам з Волині, які загинули в один день, відкрили пам’ятну дошку
У селі Суськ Ківерцівського району на Благовіщення, 7 квітня, відкрили пам’ятну дошку двом кіборгам – Дмитрові Степанову і Андрію Карпюку. Хлопці загинули в один день, 3 квітня 2015 року, під Авдіївкою Донецької області. Дмитрові було 27 років, у нього залишилася дружина Наталя і 5-річна донька Іванна. Андрієві було 24, за ним горюють батьки і сестра. Уродженці Суська пішли служити в третю хвилю мобілізації.
На відкриття меморіальної дошки приїхали побратими – десантники з 81-ї аеромобільної бригади. Пригадують, що ківерчани були дуже дружніми, тому багато хто вважав, що вони – брати. Дружина Дмитра Наталя пригадує, що з Андрієм її чоловік товаришував, разом ходили на полювання. А наприкінці серпня 2015-го їх обох мобілізували, відправили на Яворівський полігон, звідти – на Донбас. Воювали у Пісках, Тоненькому, Водяному, Опитному. До останнього утримували позиції у Донецькому аеропорту.
Після падіння вишок летовища Степанов і Карпюк несли службу на позиціях біля Авдіївки. Їхній побратим Роман Чаровий із Маневич пригадує, що за три дні до трагедії була ротація. Та хлопці не захотіли мінятися, залишилися. А того дня у складі розвідувальної групи з п’яти чоловік пішли на завдання. Місцевість була замінована, та де встановлені «наші» розтяжки, бійці знали. Можливо, незадовго до того на цій території побувала ворожа диверсійна група, і хлопці нарвалися на розтяжку. Дмитро, побачивши, що хлопці підірвалися, зняв бронежилет і автомат, кинувся на допомогу. Та сам наскочив на міну. Його додому привезли у цинковій труні, сказали не відкривати, бо не було на що дивитися.
Роман Чаровий – єдиний, хто тоді вижив. Досі має в ногах два осколки. Приїхав у Суськ із батьком Василем Чаровим, який служив разом із ним. Роман пригадує, що Діма і Андрій були дуже відповідальними, лагодили всю техніку в їхньому батальйоні, воювали за те, аби війна не дійшла до їхніх родин.Відкрили меморіальну дошку до річниці загибелі земляків на території ЗОШ села Суськ, яку свого часу закінчили Дмитро Степанов і Андрій Карпюк. Наступної осені в цю школу піде донька Дмитра, майбутніх школярів тут виховуватиме його дружина – вчителька початкових класів. За бійцями, яких поховали 6 квітня минулого року, відслужили панахиду, на захід прийшло багато селян.
Пам’ятники бійцям на місцевому кладовищі ще не поставили. Сім’ї загиблих волинян просять місцеву владу допомогти встановити надгробки бійцям. Зараз чи не найдешевший пам’ятник обійдеться у 10 тисяч гривень. Один із співголів громадської організації «Волинська спілка ветеранів АТО» Юрій Дмитрук каже, що звернуться до обласної ради з цим питанням.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
На відкриття меморіальної дошки приїхали побратими – десантники з 81-ї аеромобільної бригади. Пригадують, що ківерчани були дуже дружніми, тому багато хто вважав, що вони – брати. Дружина Дмитра Наталя пригадує, що з Андрієм її чоловік товаришував, разом ходили на полювання. А наприкінці серпня 2015-го їх обох мобілізували, відправили на Яворівський полігон, звідти – на Донбас. Воювали у Пісках, Тоненькому, Водяному, Опитному. До останнього утримували позиції у Донецькому аеропорту.
Після падіння вишок летовища Степанов і Карпюк несли службу на позиціях біля Авдіївки. Їхній побратим Роман Чаровий із Маневич пригадує, що за три дні до трагедії була ротація. Та хлопці не захотіли мінятися, залишилися. А того дня у складі розвідувальної групи з п’яти чоловік пішли на завдання. Місцевість була замінована, та де встановлені «наші» розтяжки, бійці знали. Можливо, незадовго до того на цій території побувала ворожа диверсійна група, і хлопці нарвалися на розтяжку. Дмитро, побачивши, що хлопці підірвалися, зняв бронежилет і автомат, кинувся на допомогу. Та сам наскочив на міну. Його додому привезли у цинковій труні, сказали не відкривати, бо не було на що дивитися.
Роман Чаровий – єдиний, хто тоді вижив. Досі має в ногах два осколки. Приїхав у Суськ із батьком Василем Чаровим, який служив разом із ним. Роман пригадує, що Діма і Андрій були дуже відповідальними, лагодили всю техніку в їхньому батальйоні, воювали за те, аби війна не дійшла до їхніх родин.Відкрили меморіальну дошку до річниці загибелі земляків на території ЗОШ села Суськ, яку свого часу закінчили Дмитро Степанов і Андрій Карпюк. Наступної осені в цю школу піде донька Дмитра, майбутніх школярів тут виховуватиме його дружина – вчителька початкових класів. За бійцями, яких поховали 6 квітня минулого року, відслужили панахиду, на захід прийшло багато селян.
Пам’ятники бійцям на місцевому кладовищі ще не поставили. Сім’ї загиблих волинян просять місцеву владу допомогти встановити надгробки бійцям. Зараз чи не найдешевший пам’ятник обійдеться у 10 тисяч гривень. Один із співголів громадської організації «Волинська спілка ветеранів АТО» Юрій Дмитрук каже, що звернуться до обласної ради з цим питанням.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 0
На Волині лоб в лоб зіткнулося два авто, постраждала жінка
Сьогодні 14:12
Сьогодні 14:12
Заборгованість – 232 мільйони. Депутати Луцькради звернулися до ВРУ та Кабміну щодо відшкодувань для «Луцьктепла»
Сьогодні 13:39
Сьогодні 13:39
Питні фонтанчики у школах: у Луцькій громаді погодили програму «Вода для здорового майбутнього»
Сьогодні 13:06
Сьогодні 13:06
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.