Допливти до села: жителі Сокола та Оленівки змушені йти на маршрутку з перезувним

Щоб дістатися до села Сокіл, потрібно доїхати до Рожища та подолати 17 кілометрів дороги, яка з’єднує кілька густонаселених сіл Рожищенського та Маневицького районів.

«Тут найгірша дорога в усій області», – саме з цієї фрази розпочалася наша мандрівка в село Сокіл Рожищенського району. Водій автомобіля помітно нервує – за тиждень до візиту його колега на цій дорозі пробив у машині бак, пише газета Волинські Новини від 8 лютого.

ЗАМІСТЬ ДОРОГИ – НАПРЯМОК

На автостанції в Рожищі ми зупинилися, аби випити кави та поговорити з водіями автобусів – вони як ніхто знають усю історію цієї дороги. Питання ставлю водієві однієї з маршруток, що має їхати на Колки. Чоловік криво усміхається, мовляв, сама побачиш.

«Усі гроші, які мають іти на ремонт доріг, безбожно крадуть. Якби хоч раз народні депутати, та навіть той Гунчик (голова Волинської ОДА Володимир Гунчик, - ред.) проїхався цією дорогою, побачив, як ми їздимо, може, щось і змінилося б. А так... Їм все одно. Жирують, а люди мучаться», – зі злістю в голосі кидає водій та тисне на газ.

За Рожищем автошлях закінчується. Від колись добротної асфальтованої дороги лишилися лишень шматки асфальту. Наша автівка виляє з боку в бік, аби об’їхати ями.

Згідно із розрахунками на навігаторі, 17 кілометрів до села ми мали подолати за півгодини. Щоправда, їхати довелося удвічі довше. У селі пояснюють: дорогу їм розбили важковагові машини.

«Колись у Соколі відкрили кар’єр і почали звідти возити пісок. Ми писали в різні інстанції, але відповідь була така: «Стоїть обмежувальний знак – 20 тонн. Решту питань адресуйте до поліції». Люди навіть дорогу перекривали. Дійшло до того, що кар’єр майже закрили», – розповідає голова Пожарківської сільської ради Григорій Щиборук.

Через село Оленівка, яке входить до Пожарківської сільради, пролягає чи не найгірший шматок цієї дороги. Місцеві нарікають: ямковий ремонт, який проводили три чи то вже чотири роки тому, не допомагає – ями тут по пояс, і щоб проїхати дорогою, треба знати як. Та додають: коли сюди приїздив голова Волинської облдержадміністрації Володимир Гунчик, то сказав, що цією дорогою ще можна їхати.
«Кар’єр належав одній відомій будівельній фірмі з Луцька. Її власник обіцяв дати гроші на цю дорогу. Проте через бюрократію та закони цього не сталося. Він не має права ладнати нам дорогу. Тож лишилося те, що маємо», – розповідає сільський голова.

«Колись це була найкраща дорога, – додає депутат Рожищенської районної ради від УКРОПу Ігор Ткачук. – Вода звідси нікуди не сходить, і коли цими ямами їдуть автомобілі, це ще більше руйнує шлях. Автодор робив канали, але це не дало результату. Тут треба капітальний ремонт, бо ямковий ситуацію не врятує».
«Раніше цим шляхом часто їздили КамАЗи, – долучається до розмови одна з жінок. – Дорога не розрахована на 40-тонні автомобілі. Вони нам її розбили – нехай вони й роблять. Ми дійшли до того, що коли треба поїхати в Рожище, то взуваємо чоботи, бо в іншому взутті не можна дійти до зупинки. А вже на зупинці знову перевзуваємося. Діти на уроках сидять з мокрими ногами».

ШВИДКА НЕ ЇДЕ

Із сільським головою села Сокіл Олегом Бондаруком ми зустрілися на проміжку автошляху між Оленівкою та Соколом, навпроти колишнього піщаного кар’єру. Його вже давно не використовують, тож на піску поростає ліс. Битою дорогою поволі повзе автобус. Водій намагається оминути ями, ледь не черкаючи дном краї асфальту.

«Дорога в тому стані, як ви її бачите, тягнеться 20 км. Вона з’єднує Рожище, Сокіл, Навіз, Боровичі, а далі йде на Маневицький район, виходить на трасу Луцьк-Маневичі, – розповідає Олег Бондарук. – Маршрутки тут через день ламаються. Якщо підвіска в машині має витримувати 30-50 тисяч кілометрів, то в нас вона витримує 5-8 тисяч кілометрів. Власникам автомобілів це обходиться приблизно в п’ять тисяч гривень за один ремонт. Тим, хто їздить щодня, доводиться ремонтувати авто раз на два місяці».
За словами чоловіка, був випадок, коли до його села відмовилася їхати карета швидкої допомоги. А загалом швидка сюди їде майже 40 хвилин. Така ж ситуація з пожежними – другий екіпаж доїжджає з Дубища за 40-45 хвилин.

«Цьогоріч коштів не передбачено на ремонт цієї дороги. Я головую усього два роки, впродовж цього часу нам постійно обіцяли відремонтувати її наступного року. Початок листування з представниками влади щодо ремонту дороги датовано 2006 роком. Володимир Гунчик пообіцяв допомогти, та минуло півтора року, а віз і нині там, – констатує голова сільради. – Добре, що прокладають дороги до кордону, але ж не треба забувати про населення. Немає доріг, інфраструктури, економіки. Наші люди дістаються на роботу більш як по дві години, попри те, що відстань до обласного центру й до Рожища невелика. Врешті вони виїжджають із села – в таких умовах неможливо жити».

Ми звернулися по коментар до депутата Волинської обласної ради, голови фракції УКРОП Вячеслава Рубльова. Обранець громади переконаний: гроші на ремонт цього автошляху можна знайти.

«Ця дорога належить до автошляхів державного значення, а отже, це неабияк ускладнює процес її ремонту. На сесії обласної ради ми, депутати від УКРОПу, будемо піднімати питання щодо виділення коштів з так званого митного перевиконання на ремонт цього автошляху», – каже Вячеслав Рубльов.

Політика неабияк дивує те, що про ремонт дороги заговорили тільки зараз, і голова адміністрації, знаючи про її стан, не зробив жодних кроків для покращення цієї ситуації.

«Як можна було до такого стану довести цей шлях – я не розумію. Адже легше знайти кілька тисяч гривень на поточний ремонт, ніж мільйони на капітальний. Шкода, що в нашій країні так повелося, що тільки коли станеться якась трагедія, починають щось робити. Але ж якби вчасно проводили ті чи інші роботи, то можна було б уникнути цього», – каже Вячеслав Рубльов.

Соколяни та жителі Оленівки сподіваються, що їх усе ж почують і їхня дорога стане такою ж, як і до відкриття кар’єру.

Анна ВОЛОЩУК, Рожищенський район

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---