Чим знамените Черемське болото на Волині

Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовище існування водоплавних птахів (відома під назвою «Рамсарська конвенція» за назвою міста заснування – Рамсар, що в Ірані) розпочала свій відлік 2 лютого 1971 року. Україна поновила своє членство в конвенції у 1996 року та входить у число 169 країн – Договірних сторін конвенції.

Наразі зазначений перелік включає 2221 водно-болотне угіддя, серед них і наші українські 33 водно-болотні угіддя Міжнародного значення. Секретаріатом Рамсарської конвенції прийнято рішення про надання міжнародного статусу ще 11 водно-болотним угіддям України, які розташовані у межах території природно-заповідного фонду України, в перелік цих об’єктів увійшло і Черемське болото площею 2975,7 гектара.

В зв’язку з унікальністю водно-болотного угіддя, великою кількістю рідкісних та червонокнижних видів флори і фауни науковцями, працівниками заповідника ще у 2005 році подано наукове обґрунтування до Міністерства екології України про внесення Черемського болота до переліку боліт міжнародного значення за Рамсарською конвенцією. Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням від 24 жовтня 2012 року №818-р подав розпорядження «Про погодження надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення» куди увійшло і Черемське болото у межах заповідника з офіційним статусом – Водно-болотне угіддя міжнародного значення.



За пропозицією Секретаріату Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь у цьому році відзначається під девізом «Водно-болотні угіддя для нашого майбутнього – стале джерело засобів для існування».

Завдання заповідника – зберегти Черемське болото для майбутнього, адже цінність його неоціненна.

Черемський болотний масив має велике наукове значення, оскільки являє собою одне із ядер біорізноманіття Західного Полісся, тут зростає понад 800 видів вищих судинних рослин, зосереджено 25% рідкісних, зникаючих видів рослин Українського Полісся. Серед них три види рослин які занесені до Європейського червоного списку (глід український, смілка литовська, козельці українські), три види рослин, які занесені до Додатку I Бернської конвенції (зозулині черевичні справжні, жировик Льозеля, дикран зелений), а всього на території заповідника зафіксовано 62 види Червонокнижних рослин.

Крім цього на водно-болотному масиві знаходиться вісім угрупувань занесених до Зеленої книги України формації берези низької, глечиків жовтих, латаття сніжно-білого, молодильника озерного.

В заповіднику на сьогодні достовірно встановлено 194 види хребетних тварин, із них 129 видів птахів, 42 види ссавців, із них 43 види рідкісних хребетних тварин.

На території водно-болотного угіддя виявлено вісім видів хребетних тварин, які занесені до Міжнародного союзу охорони природи (черепаха болотна, ящірка живородна, вечірниця мала, видра). Серед хребетних, які включені до Європейського Червоного списку відмічено шість видів (деркач, вовчок ліщиновий, вовк, видра річкова, рись). Найбільш цінними у цьому відношенні є види зникаючі, та глобально вразливі у світовому масштабі (деркач, баранець великий, вечірниця мала, норка європейська), а всього у заповіднику зафіксовано 72 види червонокнижних тварин.

З фауністичного комплексу боліт з рідкісних видів фауни трапляються глушець, журавель сірий, пугач, сова бородата.

Цінність торфових боліт полягає ще й в тому, що ці екосистеми в своєму природному стані можуть поглинати приблизно 15 тонн вуглекислого газу CO2 з 1га на рік, що веде до зменшення викидів парникових газів в атмосферу і помягшення наслідків зміни клімату.

Черемське болото поглинає близько 17 тонн вуглекислого газу в рік. Натомість осушені, деградовані торфовища є джерелом викидів парникових газів в атмосферу. Для збереження цілісності природоохоронних територій міжнародного значення необхідна реалізація намічених заходів, та практичні дії усіх державних та недержавних установ та організацій, всього населення країни. Сподіваюся, що ми всі приєднаємося до цієї справи і зробимо свій внесок у збереження та відтворення надзвичайно цінних для нашого майбутнього водно-болотних угідь.



Степан Пащук, директор Черемського природного заповідника

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---