Чим живуть і як святкують «професійне свято» луцькі студенти
17 листопада своє «професійне свято» гучно та з розмахом святкує студентство. Зважаючи, що у місті здобувають освіту більше тисячі студентів не лише з Волині, але й сусідніх регіонів і навіть країн, Інформаційне агентство Волинські Новини спробувало з’ясувати, що означає бути студентом «по-луцьки».
З впевненістю можна сказати, що Луцьк – студентське місто. В обласному центрі Волині готують майбутніх фахівців відразу декілька вищих навчальних закладів, найбільші з яких – це Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки та Луцький національний технічний університет. Незважаючи на застарілу матеріально-технічну базу, не завжди сучасну навчальну програму, нестачу спеціалістів та недостатнє фінансування з боку держави, талановита молодь знаходить можливості реалізувати свій потенціал. Не останньою чергою – завдяки грантовим проектам та допомозі Фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк».
Як «живуть» луцькі виші
Як розповів ректор Луцького національного технічного університету Петро Савчук – основний пріоритет будь-якого навчального закладу, який хоче бути успішним – якість підготовки випускників та їхня конкурентоздатність.
Говорячи про проекти, якими може пишатися університет, Петро Савчук зазначив, що існує новий кошторис боліда, він вже вдосконалений, частину робіт зробили власними силами, проект зголосився підтримати Фонд Ігоря Палиці«Новий Луцьк».Робота продовжується, радяться з експертами, потенційними інвесторами, та обіцяють обов’язково завершити проект. Наступного року планується взяти участь у міжнародних змаганнях, уже сформована команда.
Щодо співпраці з Фондом Ігоря Палиці «Новий Луцьк», ректор ЛНТУ зауважив, що серед 180 мільйонів гривень, які Фонд витратив на місто, є частка університету – це і стипендіальні програми, конференції, які підтримував Фонд, видання книги картин Луцька, є програма співпраці на перспективу і певні кроки у цьому напрямі вже зроблені. Петро Савчук висловив сподівання, що у майбутньому університет буде в пріоритеті фінансування Фонду.
Щодо нагальних проблем, які виокремив ректор - утеплення корпусів, ремонтні роботи у гуртожитку №1 (ремонт балконів та заміна частини вікон), об’єкт на вулиці Польовій та обладнання спортивно-рекреаційної зони, адже студенти повинні не просто проводити час в аудиторіях, а жити університетом, відчувати, що це їхній дім, тож для студентів хочуть створити найбільш оптимальні умови.
Що стосується найстарішого вишу області, який нещодавно відсвяткував свій 75-ий день народження, то його ректор Ігор Коцан зауважує, що пріоритетним напрямком діяльності університету визначили науково-дослідницьку роботу. А економічно-господарська робота спрямовувалася на ощадливе використання енергоресурсів, проводили ремонтні роботи аудиторій та лабораторій.
Уже цього навчального року студенти вишу мають змогу тренуватися на оновленому стадіоні Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки «Спортивне ядро».Як зауважив ректор, його реконструкція стала можливою завдяки фінансовій підтримці та сприянню голови наглядової ради вишу, засновника Фонду «Новий Луцьк» Ігоря Палиці. Так, 19 червня з нагоди 75-річчя заснування Лесиного вишу голова правління Фонду Олександр Товстенюк від імені батьків Ігоря Палиці – Петра Яковича та Тетяни Йосипівни – вручив ректору Ігореві Коцану сертифікат на два мільйони гривень для реконструкції стадіону. Проте вартість робіт виявилася дещо більшою, тому загалом цей об’єкт обійшовся у 2,5 мільйона. Раніше завдяки співпраці з Фондом у виші відкрили нові науково-дослідні лабораторії. Так, це лабораторія росту кристалів, лабораторія біотехнології, лабораторія спектрального аналізу та інформаційно-вимірювальних технологій. Нове технічне обладнання передали для науково-навчальної лабораторії інноваційних технологій у туризмі.Отож, резюмуючи вищезазначене можна дійти висновку – можливостей для реалізації свого потенціалу для волинських студентів дійсно - безліч. Дуже часто тут діє закон «хто дійсно хоче щось зробити – той шукає можливості, хто не хоче – відмовки». Але ж «не навчанням єдиним» слід перейматись в найкращі роки свого життя, тим паче, в такий день, як Міжнародний День студента.
З історії свята
Мало хто цікавиться, проте, будучи одним з найвеселіших молодіжних свят, Міжнародний день студентів приурочений до події, яка кривавими чорнилами викарбувалась на сторінках історії. В окупованій нацистами Чехословаччині 28-го жовтня 1939-го року студенти та викладачі празьких університетів виступили на мирну демонстрацію на знак річниці утворення їх держави. Фашисти придушили акцію протесту, а згодом розпочалися арешти.
Зранку, 17-го листопада 1939-го року, прагнучи придушити настрій народних мас, карателі оточили празькі студентські гуртожитки і заарештували понад 1200 студентів, а також ряд представників викладацького складу, з яких дев’ятеро активістів та студентів цього руху демонстративно стратили в катівнях в’язниці празького району Рузіне без суду. Решту відправили в концтабір Заксенхаузен. Побоюючись подальшого опору, за особистим наказом Гітлера всі вищі навчальні заклади Чехії були закриті до кінця війни.
Де святкуватимуть луцькі студенти
Як це часто буває, все залежить від матеріального положення. Незважаючи на те, що абсолютна більшість тих, хто навчається в вишах, живе «від стипендії до стипендії», економити на своєму професійному святі – не прийнято. Розмах залежить від товщини гаманця та особистих побажань, проте, і затишні застілля «на квартирі», і шумні в гуртожитках чи барах у більшості випадків закінчуються у нічних закладах міста, яких останнім часом дещо поменшало.
Арт-директор лаундж-бару «Sky Bar» Денис Бендовський, хоч і сам є студентом, вже третій рік поспіль у цей день не відпочиватиме, а працюватиме. Першу вечірку, приурочену до Дня студента, на яку він потрапив, хлопець пам’ятає як сьогодні. Він переконує, що студент - це така «істота», яка завжди знайде гроші, якщо це стосується відпочинку. Тим паче – у такий день.
«Перший день студента, який я відвідав, був у нічному клубі «Метро». Тоді ще вхід коштував 50 гривень при курсі долара 7,5. У перерахунку на нинішній - це 150 гривень лише за вхід, уяви собі! Зараз ніхто собі такого дозволити не може. Тим паче, що цього року День студента припадає на вівторок», - розповідає Денис.
Першу студентську вечірку юнак з колегами організовував ще 2012 року у НК «Zefir». Вечір став своєрідним рекордом, адже на «паті» завітало 600 людей.«І найцікавіше, що така ситуація була скрізь. А не тільки у нічному клубі, де працювала наша команда», - каже хлопець.
Через рік, коли ситуація в країні погіршилась, а траурні дати оголошували одну за одною, стало значно важче стимулювати людей завітати не тільки до нічного клубу, а й у якийсь заклад взагалі. У такий час, зі слів Денисах, необхідно боротись за кожного гостя. Проте, День студента – виняток з правил.
«Коли час дійшов і до програми до Дня студента ми розуміли, що незалежно від фінансового становища студентів, вони все одно підуть відпочивати. Що варто додати - за три роки студенти, як і усе населення країни, стало значно бідніше. І якщо вони завітали до тебе, то коштів залишити у закладі вони будуть в рази менше», - каже хлопець.
Такої ж думки колега Дениса і його одногрупник – Сергій Ярмолюк. Хлопець свого часу був одним з учасників найвідомішої луцької промо-групи «Delight», а тому організацією вечірок займався не один рік. Він зауважив, що з часом клубна культура міста майже повністю «померла». З його слів, не варто очікувати чогось надзвичайного від закладів на День студента, адже цей день «годує рік», зважаючи на рекордну кількість гостей.
«Клуби економлять на святкових програмах, бо і так знають, що у них буде аншлаг. До того ж, частина клубів зупинили свою роботу. Дивись, «Zefir» та «Золото» закрились – це вже «мінус» близько тисячі людей. А піти кудись хочеться», - каже Сергій.
Інформаційне агентство Волинські Новини вітає волинських спудеїв з їх святом та бажає, щоб ці найкращі роки свого життя ви витратили з користю для себе та свого майбутнього. Цінуйте цей золотий час та сповна використайте всі можливості, які перед вами відкриті – іншого часу для них просто не буде. І, звичайно, не забувайте, що завтра зранку – на пари.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
З впевненістю можна сказати, що Луцьк – студентське місто. В обласному центрі Волині готують майбутніх фахівців відразу декілька вищих навчальних закладів, найбільші з яких – це Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки та Луцький національний технічний університет. Незважаючи на застарілу матеріально-технічну базу, не завжди сучасну навчальну програму, нестачу спеціалістів та недостатнє фінансування з боку держави, талановита молодь знаходить можливості реалізувати свій потенціал. Не останньою чергою – завдяки грантовим проектам та допомозі Фонду Ігоря Палиці «Новий Луцьк».
Як «живуть» луцькі виші
Як розповів ректор Луцького національного технічного університету Петро Савчук – основний пріоритет будь-якого навчального закладу, який хоче бути успішним – якість підготовки випускників та їхня конкурентоздатність.
Говорячи про проекти, якими може пишатися університет, Петро Савчук зазначив, що існує новий кошторис боліда, він вже вдосконалений, частину робіт зробили власними силами, проект зголосився підтримати Фонд Ігоря Палиці«Новий Луцьк».Робота продовжується, радяться з експертами, потенційними інвесторами, та обіцяють обов’язково завершити проект. Наступного року планується взяти участь у міжнародних змаганнях, уже сформована команда.
Щодо співпраці з Фондом Ігоря Палиці «Новий Луцьк», ректор ЛНТУ зауважив, що серед 180 мільйонів гривень, які Фонд витратив на місто, є частка університету – це і стипендіальні програми, конференції, які підтримував Фонд, видання книги картин Луцька, є програма співпраці на перспективу і певні кроки у цьому напрямі вже зроблені. Петро Савчук висловив сподівання, що у майбутньому університет буде в пріоритеті фінансування Фонду.
Щодо нагальних проблем, які виокремив ректор - утеплення корпусів, ремонтні роботи у гуртожитку №1 (ремонт балконів та заміна частини вікон), об’єкт на вулиці Польовій та обладнання спортивно-рекреаційної зони, адже студенти повинні не просто проводити час в аудиторіях, а жити університетом, відчувати, що це їхній дім, тож для студентів хочуть створити найбільш оптимальні умови.
Що стосується найстарішого вишу області, який нещодавно відсвяткував свій 75-ий день народження, то його ректор Ігор Коцан зауважує, що пріоритетним напрямком діяльності університету визначили науково-дослідницьку роботу. А економічно-господарська робота спрямовувалася на ощадливе використання енергоресурсів, проводили ремонтні роботи аудиторій та лабораторій.
Уже цього навчального року студенти вишу мають змогу тренуватися на оновленому стадіоні Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки «Спортивне ядро».Як зауважив ректор, його реконструкція стала можливою завдяки фінансовій підтримці та сприянню голови наглядової ради вишу, засновника Фонду «Новий Луцьк» Ігоря Палиці. Так, 19 червня з нагоди 75-річчя заснування Лесиного вишу голова правління Фонду Олександр Товстенюк від імені батьків Ігоря Палиці – Петра Яковича та Тетяни Йосипівни – вручив ректору Ігореві Коцану сертифікат на два мільйони гривень для реконструкції стадіону. Проте вартість робіт виявилася дещо більшою, тому загалом цей об’єкт обійшовся у 2,5 мільйона. Раніше завдяки співпраці з Фондом у виші відкрили нові науково-дослідні лабораторії. Так, це лабораторія росту кристалів, лабораторія біотехнології, лабораторія спектрального аналізу та інформаційно-вимірювальних технологій. Нове технічне обладнання передали для науково-навчальної лабораторії інноваційних технологій у туризмі.Отож, резюмуючи вищезазначене можна дійти висновку – можливостей для реалізації свого потенціалу для волинських студентів дійсно - безліч. Дуже часто тут діє закон «хто дійсно хоче щось зробити – той шукає можливості, хто не хоче – відмовки». Але ж «не навчанням єдиним» слід перейматись в найкращі роки свого життя, тим паче, в такий день, як Міжнародний День студента.
З історії свята
Мало хто цікавиться, проте, будучи одним з найвеселіших молодіжних свят, Міжнародний день студентів приурочений до події, яка кривавими чорнилами викарбувалась на сторінках історії. В окупованій нацистами Чехословаччині 28-го жовтня 1939-го року студенти та викладачі празьких університетів виступили на мирну демонстрацію на знак річниці утворення їх держави. Фашисти придушили акцію протесту, а згодом розпочалися арешти.
Зранку, 17-го листопада 1939-го року, прагнучи придушити настрій народних мас, карателі оточили празькі студентські гуртожитки і заарештували понад 1200 студентів, а також ряд представників викладацького складу, з яких дев’ятеро активістів та студентів цього руху демонстративно стратили в катівнях в’язниці празького району Рузіне без суду. Решту відправили в концтабір Заксенхаузен. Побоюючись подальшого опору, за особистим наказом Гітлера всі вищі навчальні заклади Чехії були закриті до кінця війни.
Де святкуватимуть луцькі студенти
Як це часто буває, все залежить від матеріального положення. Незважаючи на те, що абсолютна більшість тих, хто навчається в вишах, живе «від стипендії до стипендії», економити на своєму професійному святі – не прийнято. Розмах залежить від товщини гаманця та особистих побажань, проте, і затишні застілля «на квартирі», і шумні в гуртожитках чи барах у більшості випадків закінчуються у нічних закладах міста, яких останнім часом дещо поменшало.
Арт-директор лаундж-бару «Sky Bar» Денис Бендовський, хоч і сам є студентом, вже третій рік поспіль у цей день не відпочиватиме, а працюватиме. Першу вечірку, приурочену до Дня студента, на яку він потрапив, хлопець пам’ятає як сьогодні. Він переконує, що студент - це така «істота», яка завжди знайде гроші, якщо це стосується відпочинку. Тим паче – у такий день.
«Перший день студента, який я відвідав, був у нічному клубі «Метро». Тоді ще вхід коштував 50 гривень при курсі долара 7,5. У перерахунку на нинішній - це 150 гривень лише за вхід, уяви собі! Зараз ніхто собі такого дозволити не може. Тим паче, що цього року День студента припадає на вівторок», - розповідає Денис.
Першу студентську вечірку юнак з колегами організовував ще 2012 року у НК «Zefir». Вечір став своєрідним рекордом, адже на «паті» завітало 600 людей.«І найцікавіше, що така ситуація була скрізь. А не тільки у нічному клубі, де працювала наша команда», - каже хлопець.
Через рік, коли ситуація в країні погіршилась, а траурні дати оголошували одну за одною, стало значно важче стимулювати людей завітати не тільки до нічного клубу, а й у якийсь заклад взагалі. У такий час, зі слів Денисах, необхідно боротись за кожного гостя. Проте, День студента – виняток з правил.
«Коли час дійшов і до програми до Дня студента ми розуміли, що незалежно від фінансового становища студентів, вони все одно підуть відпочивати. Що варто додати - за три роки студенти, як і усе населення країни, стало значно бідніше. І якщо вони завітали до тебе, то коштів залишити у закладі вони будуть в рази менше», - каже хлопець.
Такої ж думки колега Дениса і його одногрупник – Сергій Ярмолюк. Хлопець свого часу був одним з учасників найвідомішої луцької промо-групи «Delight», а тому організацією вечірок займався не один рік. Він зауважив, що з часом клубна культура міста майже повністю «померла». З його слів, не варто очікувати чогось надзвичайного від закладів на День студента, адже цей день «годує рік», зважаючи на рекордну кількість гостей.
«Клуби економлять на святкових програмах, бо і так знають, що у них буде аншлаг. До того ж, частина клубів зупинили свою роботу. Дивись, «Zefir» та «Золото» закрились – це вже «мінус» близько тисячі людей. А піти кудись хочеться», - каже Сергій.
Інформаційне агентство Волинські Новини вітає волинських спудеїв з їх святом та бажає, щоб ці найкращі роки свого життя ви витратили з користю для себе та свого майбутнього. Цінуйте цей золотий час та сповна використайте всі можливості, які перед вами відкриті – іншого часу для них просто не буде. І, звичайно, не забувайте, що завтра зранку – на пари.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 9
Clubber
Показати IP
17 Листопада 2015 08:57
Клубна культура в Луцьку вже давно померла, на жаль.
В нас не залишилось жодного клубу з хорошою музикою, одні "попсотеки" на яких блювати хочеться від "музики" аля Макс Барских, Дантес і інша пі@р@стична гадость..
To Clubber до Clubber
Показати IP
17 Листопада 2015 12:57
Йой! Ви це теж бачите? Значить то не глюк. А от "піпл хаває" Макса Барских, Потапа, Єгорку Кріда і іншу х..ню і тащиться під неї в гопері в істеричному припадку. При чому той репертуар там крутять з завидною систематичністю. І шо з цим рабить ??? Давно зрозумів, щоб провести файну клубну ніч треба їхати до наших сусідів (Польща, Чехія...). В нас якесь хибне сприйняття клубної культури і клубної музики. Ті, хто в темі мене зрозуміють...
Clubber до To Clubber
Показати IP
17 Листопада 2015 14:22
А в нас немає "клубної культури", в нас "главноє пафос": " сіліконавиє дєвачькі" і "накрашениє мальчікі" з відром лаку на голові. Клієнти "гопери" то взірець толерантності, куди не глянь - одні "толєрасти"... :)
1
Показати IP
17 Листопада 2015 10:07
Аби тільки гуляти...одна аморальність і це вважається нормальним.
2 до 1
Показати IP
17 Листопада 2015 10:26
Всі такими моралістами поставили, аж страшно. Куди не плюнь - одна інтелігенція і високодуховні люди, особливо в інтернеті.
Так до 1
Показати IP
17 Листопада 2015 10:26
Тож так, а що Ви хотіли..нічого не зміниться.
Лучанка
Показати IP
17 Листопада 2015 10:39
а шо в Гоперу не підуть?
Лучанин до Лучанка
Показати IP
17 Листопада 2015 11:20
на ГОПеру не в кожного студента грошиків вистачить, стипендії точно не хватить щоб вечір провести))))))))
Баба Галя до Лучанин
Показати IP
17 Листопада 2015 20:30
В Карабас ідіть, тільки погучніше гуляйте!
А що подумають люди, як пережити втрату, шкала брехні і пігулки від стресу. Інтерв’ю з лікаркою-психологинею з Луцька
Сьогодні 11:59
Сьогодні 11:59
У Трампа анонсують «дуже корисну» угоду з Україною
Сьогодні 11:31
Сьогодні 11:31
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.