Чи зможе Волинь забезпечити себе цукром

Ще декілька років тому Волинь могла похвалитися, що зберегла всі чотири цукрові заводи з радянських часів. Проте сучасна економіка досить жорстока, і нині на плаву залишилося тільки два цукрові заводи – «Гнідавський» та «Європацукор». До слова, раніше Інформаційне агентство Волинські Новини писало про наміри реанімувати Горохівський цукровий завод, потужне у недалекому минулому підприємство.

Цьогоріч потужностей навіть двох заводів вистачає на те, щоб наша область була забезпечена солодким продуктом, як кажуть, із чубочком. Про це пише журналіст Костянтин Яворський на «Слові Волині».

Як повідомляло ІА Волинські Новини , підприємства області, що займаються виробництвом цукру, планують переробити ще 400 тонн сировини цьогоріч.

На сьогодні два волинські цукрові заводи виробили вже понад 12 тисяч тонн цукру. З них левову частку – на Гнідавській цукроварні, решта – на ПП «Європацукор». Причина такої суттєвої різниці – іваничівці почали працювати на два тижні пізніше за лучан. Обидва заводи переробляють тільки солодкі корені, цукор-сирець не використовують, – зазначив директор департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Юрій Горбенко.

– Заводи вже працюють на повну потужність. Спершу приймають сировину від великих товаровиробників. Працюють «з коліс». На Гнідаві запас буряків на три доби, в Іваничах – на дві.

– Чому не роблять запасів?

– Дуже висока температура. Буряки псуються. Тому завозять за графіком. Якщо говорити про копання, то на сьогодні зібрано корені з трохи більш як 10% площ. Зазначу, що врожайність цього року нижча, ніж у попередні роки, корені мають меншу вагу. Проте цукристість вища – в середньому 18%. І це дає можливість вийти на рівень виробництва цукру минулого року.

Економіка буде балансувати – в когось краще, в когось гірше, але загалом плануємо, що цукру буде стільки ж, скільки й торік. Тобто волинянам переживати немає чого. А загалом в Україні ситуація поки не стабільна, бо наразі роботу почали тільки дев’ять із 34 цукрових заводів. Але, думаю, на ціну це не вплине. Нам потрібно 38 тисяч тонн, а матимемо в півтора-два рази більше за норму. Волинь завжди була з цукром, і цьогоріч також реалізовуватиме надлишки.

А от в інших областях можливий брак цього продукту, бо цукровими буряками засіяли на 30% менше площ.

– Волинські аграрії підтримують місцевого виробника?

– Не всі. Везуть на різні цукрові заводи. От деякі горохівчани перейшли на Радехівський, зокрема Лобачівське господарство. А рівняни везуть на Гнідаву: «Камаз-Агро», «Агро-Експрес-Сервіс».

– Господарі задоволені розрахунками за буряки?

– Певно, що так, бо скарг немає. Тепер і не скаржаться, а якщо не задоволені, відразу міняють партнера. Цього року заводам вигідно давати нормальну ціну, бо сировини менше. Від населення цукрові заводи почнуть приймати сировину з 1 жовтня.

Щодо ціни на цукор, то вона наразі залежить переважно від представників торгівлі. Ще на початку року цукор здорожчав на 34%. Про це повідомляє Головне управління статистики в області. І вже протягом останніх кількох місяців ціна тримається на одному рівні. Не змінюється вона і на сировину – 375 гривень за тонну буряків. Якщо не подорожчають енергоносії та пальне, що впливає на логістику, то ціна збережеться, принаймні цього року. На сьогодні в супермаркетах маємо 11–12 гривень за кілограм. А на ринках подекуди й дорожче. Але на те він і ринок: торгуйтеся, бо, як кажуть, виторгуваний цукор – солодший.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---