Чи є альтернатива вугіллю з ОРДЛО. Думка

Через 10 місяців після введення в тарифи Роттердам +, який нібито повинен був забезпечити незалежність від зони АТО, прем'єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що альтернативи поставкам вугілля з ОРДЛО немає. Тим часом, член правління бізнес-ради Ціна держави Андрій Герус переконує, що альтернатива таки існує. Каже, першочерговим є навіть не повна відмова від поставок з ОРДЛО, а формування енергетичної незалежності від цих поставок, пише есперт у своєму блозі.

До слова, на думку експертів, купуючи вугілля в ОРДЛО (окремі райони Донецької та Луганської областей) за формулою Роттердам +, влада коштом простих українців утримує ополченців «ЛДНР». Окрім того, «зайвими грошима», які знімають з населення через завищені тарифи, провладні групи можуть оплачувати у Верховній Раді потрібні голосування і утримувати від розпаду коаліції.

Зі слів Геруса, альтернативавугіллю з ОРДЛО є - нам потрібно близько 9 млн тонн на рік марки А.

«Переобладнання станцій з марки А на марку Г. Найпростіше і найправильніше це зробити на двох блоках ТЕС. Це мінус 1 млн тонн вугілля марки А. На це потрібно близько 6 місяців, це обіцяли зробити вже у 2016 році. Але результатів - жодних та нової обіцянки не виконали і в 2017 році.

В Україні є так званий «Бурштинський енергетичний острів», який відключений від об'єднаної енергетичної системи (ОЕС) України і приєднаний до європейської. Є технічна можливість «розвернути» в ОЕС України 3 блоку Бурштинської ТЕС загальною потужністю 600 МВт. Таким чином, ці блоки, що працюють на марці Г, можуть замінити блоки на марці А. Це ще мінус 1,5 млн тонн вугілля марки А.

Закупівлі вугілля по імпорту. Тариф в квітні-травні 2016 року, коли ввели Роттердам, дозволяв купувати вугілля по 55-60 доларів. У портах Туреччини таке вугілля коштував 50-52 долара. Тобто можна було купувати імпорт для диверсифікації. Але компанії цього не зробили і ціна пішла вгору. Менеджерські помилки компаній не повинні оплачуватися споживачами.

Крім того Роттердам + працює на обидві групи вугілля: дефіцитну А і профіцитну Г. Отже, надприбутки за Г, повинні були б бути спрямовані на закупівлю марки А (за винятком Донбасенерго - у них немає станцій на марці Г). За рік портова інфраструктура дозволяє перевалювати 5 млн тонн вугілля марки А. Імпортувати з ПАР, США, Австралії, В'єтнаму, Китаю.

Вугілля - лише ресурс для виробництва електроенергії. Можна імпортувати готову електроенергію. Але у нас це мабуть, єдиний такий ринок, де імпорт неможливий - закритий регулятором. Але від імпорту виграє споживач, тому що конкуренція працює на його користь.

Взагалі можливий імпорт потужністю близько 4 ГВт, а навіть без Росії Україна може імпортувати потужність до 0,5-1 ГВт, це заміщає близько 2 млн тонн вугілля», - аналізує експерт.

Андрій Герус наголошує, що в 2016 році оптова ціна електроенергії в Європі була нижчою, ніж в Україні.

Каже, сумарно ці заходи можуть дати заміщення 9,5 млн тонн вугілля марки А, тобто більше, ніж річна потреба.

Крім того, додає експерт, є ще кілька заходів, які можуть бути доцільними.

"Інтеграція з європейською системою за допомогою Вставок Постійного Току, які встановлюються на кордоні ОЕС України і Бурштинського острова. Коли повна інтеграція з Європою вимагає до 10 років, цей проект може бути реалізований за 3 роки і давати можливість віддавати дешеву електроенергію Енергоатома вночі і імпортувати електроенергію з Європи в разі такої необхідності.

Своєчасне формування запасів вугілля на незнижуваному залишку. Маючи постійно на складах 2-3 місячний запас вугілля, Україна може впевнено почувати себе за будь-яких обставин", - наголошує член правління бізнес-ради Ціна держави Андрій Герус.

На його думку, першочерговим є навіть не повна відмова від поставок з ОРДЛО, а формування енергетичної незалежності від поставок з ОРДЛО. Адже такі поставки не витримають жодних базових критеріїв безпеки постачання (security of supply).

«Так, варто чесно визнати, вищезгадані заходи зажадають певних фінансових ресурсів. Але в минулому році всі українські споживачі вже додатково заплатили за формулою «Роттердам +» більше 10 млрд грн, коли повинно було піти формування незалежності від зони АТО. Тому перш ніж говорити про фінансові потреби, треба отримати відповідь - а де обіцяна незалежність і куди пішли 10 млрд грн? І хто за це відповість?», - додає експерт.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---