Методи боротьби, про які варто забути. ВОЛИНЬ. ВІДЕО

Від оцінки діянь «Правого Сектору» на Волині краяни часто утримуються, мовляв, ціль - шляхетна, та чи прийнятні засоби її досягнення, покаже час. Методи, якими діє організація, таки лишають бажати кращого, - кажуть волиняни.

Для багатьох лучан перше «знайомство» з організацією відбулось після нічних подій проти 19 лютого. Хлопці зорганізувались у лічені хвилини та разом із містянами за ніч навідали міськвідділ міліції, а також розгромили офіси регіоналів та комуністів.

Багато хто жартома зазначає, що активісти – як кістка поперек горла і чинній владі, і опозиції. З першими вони активно борються, а діють окремо від других. І дійсно, юнаки, які бачили смерті побратимів на Майдані, чули вибухи гранат та крики поранених, впевнено стоять на своєму – добиваються люстрації та оновлення чиновницького апарату на Волині. Але якими методами вони це роблять?

Вищезгадані нічні події 19 лютого для багатьох містян стали несподіванкою. А вже вранці того ж дня дехто з лучан пережив справжній шок. Нагадаємо, активісти з боєм захопили приміщення Управління МВС у Волинській області, заодно захопивши «в полон» новопризначеного обласного очільника Олександра Башкаленка. Хлопці вивели його на сцену Майдану, де вимагали відставки. А в якості аргументів використовували стусани та приниження. Зрештою, головного регіонала Волині облили водою та прикували кайданками до сцени. Масла в вогонь підлили російські ЗМІ, які взагалі стверджували, що активісти розбили голову Олександрові Башкаленку, а всю його сім’ю прикували поруч з ним.

Думки лучан щодо цих подій розділилися – коли одні кричали «так йому і треба!», інші зауважували, що таких публічних знущань на центральній площі Луцьк не бачив ще з часів Другої світової.

Але на ці зауваження «Правий Сектор» уваги не звертав. Очільник обласного осередку організації Павло Данильчук впевнений, що до порушників закону у революційній ситуації можна застосовувати незаконні методи.

Думки щодо недоцільності силового сценарію розв’язання конфліктів поділяють не тільки пересічні лучани, але й спеціалісти.

«Люстрація влади – це прекрасно. Але волиняни втрачають контроль», - заявляє директор Центру психології і психотерапії Ольга Лазаренко.

«Люстрація влади – це прекрасно, але наше суспільство перебуває в процесі переробки психічної травми тих подій, які були на Майдані, бо усі побачили, що в мирний час можна розстрілювати. Спочатку – це був шок, страх, потім агресія, страх. Від цього утворюються психічні захворювання людей, можливі суїциди. Емоції мають здатність накопичуватися. Найважливіше завдання зараз – стабілізація. По-перше, це - стабілізація тих людей, які безпосередньо брали участь у Євромайдані, інший напрямок – допомога тим, хто поніс втрату близьких. Небезпечним є великий потік негативу, який ми щодня спостерігаємо».

Після інциденту з екс-керівником Волинської облдержадміністрації, хлопці продовжили «гнути свою лінію». Наприклад, розгромили офіс комуністів у Маневичах та вікна приміщення регіоналів (тоді ж хвиля революції зачепила сусідні вікна Центру соціальних служб, сім’ї та молоді).

А декілька днів опісля влаштували публічний допит волинському «Беркуту». Силовиків змушували стати на коліна та просити вибачення у краян за те, що не написали заяви на звільнення. Дісталось і тим, хто, здавалось би, «завинив» найменше. Так, чоловіка, який, з його слів, в силовому підрозділі пропрацював лише два місяці для того, аби дослужитися до пенсії, освистали, закидали різними предметами, облили водою та силоміць поставили на коліна. Така агресія була зумовлена тим, що чоловік не відразу погодився розповісти причину переходу у «Беркут».

Згодом той же прийом застосували до екс-заступника керівника УМВС на Волині Володимира Поліщука. Активісти захотіли, щоб той просив вибачення на колінах, тому заламали йому руки. «Бо ти – мєнт паганий», - так аргументував свої дії Павло Данильчук.

Очільник активістів недарма тоді пригадав звірства «Беркуту» над козаком Михайлом Гаврилюком у Києві, вимагаючи публічного каяття у волинських силовиків. Звичайно, пробачати такі діяння неможна. Але чи варто мститись тими ж способами? Чи варто таким чином уподібнюватись тим, з ким хлопці з «Правого Сектору» так активно борються? Чи доцільно проводити люстрацію, застосовуючи силові методи? Враховуючи готовність активістів обіймати керівні посади в області, можливо варто взяти на озброєння більш цивілізовані методи. Відповіді на ці питання є швидше риторичними. Адже, правда у цій ситуації в кожного своя.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---