Біля Володимира викопали прострелені черепи

На території Володимир-Волинського городища продовжують дослідження останків жертв в’язнів тюрми НКВС - лише в одному похованні, де зараз працюють археологи, нарахували близько півтори сотні скелетів і науковці натрапляють на цікаві речові знахідки.

Про це пише «Місто Вечірнє».

Торік, досліджуючи стіну замку короля Казимира ІІІ, археолог Сергій Панишко наткнувся на людські останки. Експертиза показала, що їм близько 70 років. Тож майже немає сумнівів, що рештки належать ув’язненим радянської тюрми, які були поспіхом розстріляні під час наступу німецької армії в 1941 році.

Нині на розкопках, крім спеціалістів ДП «Волинські старожитності», працює антрополог із Києва. Окрім того, присутня також польська делегація.

Ймовірно, серед жертв є представники різних національностей, та все ж речові артефакти вказують, що в даному похованні, скоріш за все, більшість – поляки, - пише видання.

Роботи тривають фактично безперервно – кваплять погодні умови, а загиблих ще потрібно й перепоховати. Спочатку ексгумацію та перенесення тіл планували здійснити до 16-17 вересня, та внесла свої корективи велика кількість виявлених скелетів. Тож строк відтягнули до кінця місяця.

За словами директора історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир» Романни Кучерявої, знайдені тіла перепоховають у братську могилу на території діючого міського кладовища. До речі, там уже знаходиться кілька десятків осіб, рештки яких у 90-х рр. виявили та перенесли також із Володимир-Волинського городища. Тож зараз планується помістити і ті, й нинішні останки під одним хрестом.

«Полякам ми це місце показували – їм сподобалося», - зауважує Романна Іванівна.

Аби пришвидшити виконання робіт, із 5 вересня на допомогу археологам прийшли студенти історичного факультету ВНУ. 12 хлопців та дві дівчини, отримавши дозвіл на вільне відвідування пар, мають можливість поринути у серйозні наукові дослідження.

Виявлені кістяки належать особам різного віку і статі. Вочевидь, «неблагонадійні» для радянської влади громадяни в тюрмі знаходилися цілими сім’ями: серед моторошних штабелів людських тіл можна розгледіти, як «дорослий» скелет тримає на руках значно менший – дитячий. Впадають у вічі гребінці на потилицях деяких черепів – модні у свій час фіксатори жіночих зачісок. Тіла знаходяться в напівлежачому положенні, рядами налягаючи одне на одне.

«Саме це і пригальмовує темпи виконання робіт, - пояснює молодший науковий співробітник Тарас Верба, - оскільки в даному положенні можна, не пошкодивши, дістати лише верхню й, можливо, тазову частину тіла. Тож ми хочемо знайти край і лише тоді починати їх виймати».

Смерть нещасних в’язнів була грубою та безцеремонною: у викопану яму заганяли групу людей і розстрілювали. Після цього присипали трупи невеликим шаром землі та вели на розстріл наступну партію.

«У більшості випадків стріляли із тильного боку, – розповідає консультант з питань ексгумації Михайло Бутенко, – це видно по прострелених черепах. Але в голову «чекісти» особливо не цілились – палили куди попало. Після цього добивали лежачі тіла прикладом гвинтівки».

Дійсно, майже всі виявлені черепи з помітними тріщинами – наслідки ударів, про які говорить пан Михайло. Знайдено навіть знаряддя цієї жахливої процедури. Частина гвинтівки Мосіна, зразка 1891 року, ніби сама розповідає про своє криваве минуле – іржавий ствол від ударів по людських черепах неприродно викривлений.

Натомість жодної кулі від гвинтівки на місці трагедії не виявлено – розстрілювали жертв виключно пістолетами 9-міліметрового калібру. Судячи із гільз, науковці схиляються до думки, що це, скоріше за все, були пістолети німецького виробництва «Вальтер П - 38» або парабелум (адже до війни СРСР та Німеччина були економічними партнерами).

Датування гільз підтверджує думку, що екзекуція відбулася у 1941 році.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---