Батько авіаторів, Герой Радянського Союзу і його значення для Луцька

Він не був на передовій, коли підрозділи 2-ї повітряної армії під його командуванням звільняли Луцьк. Але саме завдяки його вмілому керуванню луцьке небо очистили від нацистів всього за один день.

Так, Луцьк, ясна річ, не Сталінград, Курськ чи Севастополь, де відбувалися відомі військові операції Великої Вітчизняної Війни. Рівненсько-Луцька наступальна операція зайняла 16 днів - з 27-го січня по 11-е лютого 1944 року.

Власне, Луцьк звільнили від нацистів всього за один день – 2-го лютого. Але і ця операція мала своїх Героїв, про яких Інформаційного агентства Волинські Новини розповідає у рубриці «Волинь не забуває».

Одним з них був командуючий 2-ю повітряною армією 1-го Українського Фронту, уродженець села Глухи Бихівського району Могильовської області Білорусі генерал-лейтенант авіації Степан Якимович Красовський. Під його командуванням 2-га повітряна армія безпосередньо брала участь у визволенні Луцька під час Рівненсько-Луцької операції. І зокрема завдяки його таланту як командира, зробила це всього лише за один день.

Зауважимо, до Великої Вітчизняної Війни Красовський встиг взяти участь у Першій Світовій, Громадянській та Радянсько-Фінській війнах. Тому на початку Великої Вітчизняної вже мав великий бойовий досвід.

2-га повітряна армія була, так би мовити, дітищем Степана Якимовича. З її формування почався його «зірковий час». В травні 1942 року його викликав до себе в Москву тодішній Головнокомандувач ВПС СРСР, маршал авіації Олександр Олександрович Новіков. Він повідомив про рішення Ставки Верховного Головнокомандування переформувати бойові підрозділи ВПС для більш успішного вирішення стратегічних завдань. Мова була про створення повітряних армій на базі ВПС фронтів.

Степану Якимовичу поставили завдання сформувати на базі ВПС Брянського фронту 2-гу повітряну армію. Штаб на той момент знаходився в місті Єлець, що в Ліпецькій області. Саме туди з Москви він і відправився виконувати поставлене завдання.

Саме з ліпецької землі і почався героїчний бойовий шлях новоствореного авіаційного з’єднання під командуванням генерал-лейтенанта Красовського. 2-га повітряна армія пройшла через Росію, Україну, Польщу, Чехословаччину і Німеччину, дійшовши до самого лігва нацистів – Берліну. Героїчно захищала Сталінград, воювала на Курській дузі, брала участь у форсуванні Дніпра, звільняла Ростов, Київ, Житомир, Рівне, Луцьк, Львів, Чернівці, Краків, Прагу та інші міста.

Льотні екіпажі армії під командуванням генерал-лейтенанта Красовського здійснили понад 300 тисяч літаковильотів, провели більше 6 тисяч повітряних боїв, знищили в повітрі і на землі більше 7 тисяч літаків противника. Про цей героїчний бойовий шлях 2-ї повітряної армії Степаном Якимовичем написана історична книга мемуарів «От Ельца до Берлина и Праги в боях и сражениях».

Напис «2 повітряна армія» викарбуваний в списку з'єднань, які звільняли Волинь, на одній з меморіальних плит Меморіального Комплексу Вічної Слави по проспекту Перемоги в Луцьку.

Як вже згадувалось, Луцьк звільнили за один день. Левова частка підрозділів 2-ї повітряної армії діяли на львівському напрямку. Лише кілька підрозділів задіяли у звільненні південної частини Волині, зокрема Луцька.

Основну частину області звільняла 6-а повітряна армія (про неї та її Героїв читайте в наступних публікаціях). Через це детальних згадок про бойові операції з’єднань 2-ї повітряної армії в небі Волині в мемуарах Степана Якимовича немає. Але в його другій книзі «Жизнь в авиации», в розділі «Хозяева неба», в главі «Под крылом – Заднепровье» містяться деякі згадки про визволення Луцька і Волині.

"В январе 1944 года войска 1-го Украинского фронта продолжали наступление на луцко-ровенском направлении и на юге, в районе Белой Церкви. Вместе с сухопутными войсками активно участвовали в боевых действиях и наши летчики. Крепко досталось в те дни хваленым асам генерала Деслоха, командовавшего немецкой авиацией на южном крыле советско-германского фронта."

"В начале января почти все авиационные соединения были передислоцированы на левое крыло фронта. На севере остались только два полка — штурмовой и истребительный, которые поддерживали войска, наступавшие в направлении Ровно, Луцк, Кременец".

"Пока шли бои в районе Корсунь-Шевченковского, соединения правого крыла 1-го Украинского фронта успешно провели Ровенско-Луцкую операцию."

Через день після блискавичного звільнення Луцька, тобто 4-го лютого 1944 року Степан Якимович отримує наступне військове звання генерал-полковника. А після закінчення війни, указом Президіуму Верховної Ради СРСР від 29-го травня 1945 року за вміле керування 2-ю повітряною армією і проявлену при цьому особисту мужність і героїзм він нагороджується найвищою державною нагородою – званням Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (медаль № 6576).

На фото - скани нагородних документів з Центрального Архіву Міністерства Оборони в місті Подольськ Московської області, в яких вказано про присвоєння генерал-полковнику Красовському звання Героя Радянського Союзу.

У 1956 році Степана Якимовича назначили начальником Червонопрапорної Військово-Повітряної Академії імені Ю. О. Гагаріна в Москві. Там він починає викладацьку діяльність, передаючи свій безцінний бойовий досвід молодим поколінням військових. В 1959 році отримує військове звання маршала, а у 1960 – вчене звання професора військових наук. З 1968 року маршал Красовський - у відставці. Жив у Москві. Похований на цвинтарі в селищі міського типу Моніно Московської області.

Маршал авіації Григорій Петрович Скоріков, який свого часу служив в одному з полків 2-ї повітряної армії під командуванням генерала Красовського, так характеризує Степана Якимовича:
«Наш командарм», «неугомонный человек», «генерал-труженник», «отец авиаторов» или просто «наш батя» - теплыми словами вспоминают командующего все, кто воевал под его началом в 1942 – 1945 годах на Брянском, Воронежском, Юго-Западном и 1-м Украинском фронтах. Уважительно относились к нему и сослуживцы во всех соединениях, объединениях и учебных заведениях Военно-Воздушных Сил, которыми командовал С. А. Красовский в послевоенные годы. Организаторскими способностями, глубокими знаниями военного дела, высокой требовательностью, душевным отношением к подчиненным запомнился командующий всем, кто прошел с ним трудные дороги войны и мира».


Лучани віддали данину Герою-командарму, під командуванням якого 2-га повітряна армія звільняла їхнє місто. Так, ім’я Героя Радянського Союзу Красовського С. Я. носить вулиця в Луцьку в районі Красного і прилеглий до неї провулок.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---