Арт-проект «БезГрішні» Марічки Островської у Галереї мистецтв

«БезГрішні» – бо нема у тому гріха», – стверджує авторка епатажного проекту на тему любові тілесної і духовної Марічка Островська. Презентація з застереженням 18+ відбулася у Галереї мистецтв Волинської організації Національної спілки художників України та очікувано зібрала глядачів різного віку і різного життєвого досвіду.

Проект, який наразі втілився у стилізовані графічні роботи на хоругвах, народжувався художницею спонтанно у маршрутці у вигляді малюнків, згодом – антистрес-розмальовок, і навіть якось зібрав друзів на веселий майстер-клас у луцькому кафе, де всі дружно ті розмальовки замальовували. З червня минулого року Марічка створила більше 90 таких робіт, і після цієї виставки у Луцьку планує показувати їх у Європі: у Польщі і Німеччині.Марічка розвивала тему і доповнила її духовною складовою: «Про тілесну любов, яка присутня у повсякденному житті, то як побут, що тягне нас у солодкий світ. Про тіло, в якому є душа і яка прагне про задоволення свого побуту також. Про задоволення не через зараз і вже, а через потяг до людської традиції, яка несе в собі возз’єднання духу блаженства, земного і небесного. До Божественного начала, яке дарується нам через пізнання одне одного». Саме тому авторка обрала свято Водохреща для своєї презентації, а роботи стилізувала у хоругви, надаючи їм символіки сміливого маніфесту. «Бо саме у свята відкриті небеса. І дуже гарно в свята зачинати дітей», – коментує художниця свою мистецьку інтерпретацію єднання тілесного і духовного.

На її роботах – відверті сцени любощів українців у різних позах. Обличчя партнерів стилізовані у вигляді облич традиційних українських ляльок-мотанок, а лаконічні предмети побуту, які оточують коханців, символізують затишок української хати.

На деяких роботах за коханцями спостерігає кіт – істота одночасно і дуже домашня, і магічна.Художник Сергій Корсай, якому тема кохання у живописі близька і цікава, підтримує Марічку у її мистецькій провокації: «Молодь мусить епатувати. У світі багато різних тем, і тема любові також має бути. Тема природна і нормальна, але чомусь ми підходимо до неї через релігійні та суспільні заборони».

Гостем виставки став польський фотограф Кшиштоф Чарскі, який висловив захоплення і сміливістю теми, і способом візуалізації художниці, що стало для нього несподіваним «зануренням» в українську культуру у час його відвідання Луцька.

Присутній на презентації етнограф, журналіст Віталій Клімчук теж вважає, що українцям не варто соромитися власної народної творчої спадщини – навіть сороміцької, а розвивати її і збагачувати: «Говорити про речі сороміцькі прийнято серед усіх народностей, які продовжують власний рід не з пробірки, природнім шляхом: «У кого є Бог, в тому є і сором». Продовження нас у дітях відбувається тільки із благословення Всевишнього».Дійсно, вже минули ті часи, коли обговорення теми тілесного кохання зводилося до метафор-замінників чи медичних термінів, а індійська енциклопедія кохання «Камасутра» була бестселером у пост-радянському просторі, де, як відомо «сексу не було», але маленькі українці з’являлися на світ і самі ставали батьками. Волиняни, за свідченнями етнографів, вже потроху забувають власні давні сексуальні традиції - ось такі, як «Нуйнівська гірка» у селі Нуйно Волинської області.

Сучасна українська етнографія звернула свою увагу на «сороміцькі» звичаї наших дідусь і бабусь, і волиняни мають змогу ознайомитися з найновішими публікаціями з цього приводу етнографів, дослідників Ірини Ігнатенко (Київ), Алли Дмитренко (Луцьк).

Проект Марічки Островської нагадує нам про природність, що живе сторіччями в українській культурі, і працює на те, щоб «козацькому роду не було переводу».

Реакції глядачів презентації розділилися, що природно очікувалося на такому провокативному арт-проекті. Молоді глядачі сприйняли такі візуальні відвертощі дуже спокійно, відкрито на них реагували і не знаходили нічого такого, чого варто було соромитися чи відводити очі. Глядачі старшого покоління ностальгували за «загадкою» та недосказаністю, а декотрим поєднання візуальної відвертості на тему сексу з хоругвами виявилися неприйнятними. Спілкування виявилося жвавим: глядачі ставили численні питання авторці, обговорювали представлені роботи, смакували домашніми пиріжками від родини Марічки.Переглянути арт-проект Марічки Островської «БезГрішні» та висловити свої враження запрошуються усі, кому цікава тема тілесного і духовного. Роботи експонуються у Малій залі Галереї мистецтв НСХУ за адресою: вул. Лесі Українки, 24а щодня з 11 год до 18 год, крім понеділка і вівторка.

Творче резюме авторки:Марічка Островська (Ковальчук) виросла в у с. Угринів на Волині. 2013 – магістр кафедри образотворчого мистецтва Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Активна учасниця роботи молодіжної секції Волинської організації Національної спілки художників Українки, регіональних, українських та міжнародних пленерів, виставок, арт-проектів, воркшопів та арт-терапевтичних практик в Україні, Польщі, Німеччині, Туреччині, на острові Кіпр. Авторка сміливих персональних проектів «Стовп за вікном» (2013), «Беріг-Оберіг» (2014), «Яблука на кілімках» (2015), «Свіжий дух (ВОЛЯ)» (2016).

Про подію на офіційному сайті Галереї мистецтв НСХУ.

Фото – Олександр Паньковець

Автор: Марія Пилипчук

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---