In vino veritas: історія, поезія, музика, і… вино

Екскурсія до Меморіального музея-садиби В’ячеслава Липинського у селі Затурці – вже шоста зустріч, ініційована в рамках формату In vino veritas. Раніше усі бажаючі вже мали можливість зустрітися та неформально поспілкуватися під час екскурсій до музею Ігоря Стравінського в Устилузі, до музею Луцького братства, а також у дирекції Державного історико-культурного заповідника «Старе місто». До цих зустрічей охоче приєднуються митці і урядовці, підприємці і педагоги, журналісти і студенти.

Ось і цього разу зустріч з «красивим і корисним» перевершили усі наші очікування. Дестинацією суботнього туру став Меморіальний музей В’ячеслава Липинськогоу селі Затурці Локачинського району.

Про це пише учасниця проекту Марія Пилипчук.

Всі, хто відгукнулися на запрошення Володимира Павліка у мережі Фейсбук, пунктуально зібралися у суботу під ялинками біля пам’ятника Тарасові Шевченку. Підприємці і моделі, поет, психолог, фотограф, журналіст, бухгалтер, фрілансер, студентка, екс-депутат, програміст, педагог – всіх їх об’єднало бажання провести суботній день змістовно, насичено, цікаво.



Учасників екскурсії зустрів директор музею Віталій Кушнір і провів цікаву екскурсію про життя і діяльність видатного українського державного діяча, теоретика українського консерватизму у державотворенні В’ячеслава Липинського. Поляк за походженням, українець за відданістю свого серця, цей видатний державний діяч палко любив Україну, розбудовував її, страждав, працював, залишивши по собі багатий спадок ідей по побудові справжньої незалежної національної держави, в основі якої визначав селян як фундамент нації і гетьманство як принцип управління державою. Історичні паралелі з сьогоденням вражали, настійливо закликали до постійного вивчення власної історичної спадщини, де уже закладені відповіді на болючі питання сучасності. Екскурсія переходила у зацікавлену бесіду про важливість збереження нащадками цього багатого інтелектуального надбання, його використання у сьогоднішній розбудові нашої країни. Вражало, скільки докладають зусиль працівники музею, шанобливо і трепетно зберігаючи всі скарби музею-садиби – пам'ять про свого видатного земляка.



Після перегляду документального фільму про цю непересічну історичну постать, ми занурилися у атмосферу поезії та музики. Своїми думками, переживаннями і віршами з нами щиро поділися волинський науковець, письменник, поет Ігор Павлюк. Лауреат численних літературних премій, автор поезій, що стають піснями і театральними постановками, поширюються по світу у перекладах білоруською, російською, польською, англійською, французькою, болгарською, японською мовами, нещодавно отримав світове визнання читачів від британського PENCLUB. Свою місію поета Ігор Павлюк усвідомлює, перш за все, як поета Полісся, який презентує себе і свою малу батьківщину – Волинь – усьому світові. Він прочитав присутнім свої вірші, і до декламування також долучилася Дарина Зубчук, студентка Східноєвропейського національного університету. Вона зачитала вірші Ігоря Павлюка «І знов весна», «Слово – не яблуко».



Після поетичного читання усі заглибилися у прекрасний світ музики. Скрипалька Іванка Ворошилюк спеціально приїхала з Києва на свою малу батьківщину, щоб долучитися до організації цієї зустрічі і прикрасити її музичними творами. У її музиці – і краса рідного краю, і біль за страждання України, і народна мудрість, і енергія молодості та віра у майбутнє.



В цей час в стінах музею здійснювалося ще одне цікаве дійство – проект BeautyDayу стилі ретро від агентства моделей «Панна». Фотосесія відбувалася у відтворених в музейному просторі інтер’єрах, що дихали історією і налаштовували на діалог з постатями минулого. А також учасники проекту скористалися нагодою поспостерігати за роботою професійного фотографа Олександра Паньковця і моделей під керівництвом Анни Тріль по створенню тендітних, чутливих образів з минулого століття – панянок у перлах.

Оскільки зустріч відбулася напередодні свята Андрія Первозванного, і працівники музею запросили усіх на імпровізоване свято «калити» та пригостили сільськими пісними стравами.

«І ми смакували неперевершене вино, яке своїм вишуканим ароматом доповняло радість зустрічі, щирість спілкування. Адже вино у проекті Invinoveritas– це філософська категорія, що супроводжує обмін думками, сприяє налагодженню взаєморозуміння, створює настрій та робить спогади незабутніми», - пише Марія Пилипчук.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---