40% кримських татар знищили під час депортації
Цифра не підтверджена офіційно, але дослідники мають факти, котрі важко заперечити. Трагедію цілого народу геноцидом визнала тільки Україна, і лише торік. За 72 роки не підрахували навіть точної кількості загиблих, приблизна офіційна статистика вдвічі менша за підрахунки дослідників.
Про це йдеться в сюжеті ТСН.
Самі киримли говорять, що тепер їхня історія повторюється вдруге. Але нагадують усім своїм ворогам: кримські татари завжди повертаються додому. Вагон як символ трагедії цілого народу – їх називали "тєплушкамі", сюди заганяли від сорока людей, із яких чверть не доїде до місця призначення. Їх навіть не дозволять поховати. Ще чверть у найближчі кілька місяців помре від холоду, голоду та хвороб. Цілий народ оголосили "ворогом" та "зрадником". Цей злочин не зберігся у відеоархівах – татари самі відтворили історію геноциду в художній стрічці "Хайтарма". У перекладі з кримськотатарської – "повернення".
Щоби вивезти всіх кримських татар, загнавши наче скотину до вагонів, знадобилося дві доби. У виставковому варіанті вагона екскурсовод Олексій пояснює, що нари ставили в три ряди та дуже щільно зачиняли двері.
"Клали два щити, посередині буржуйка. Коли тут знаходяться люди, що вони можуть робити? Лежати, сидіти – все", - розповів він.
Меджит Мамбетов радіє, здається, кожній травинці на городі під Євпаторією. У 84 роки піклується про свої персики та інжири. 72 роки тому в цей самий час 12-річний Меджит плакав у теплушці за сто метрів від моря.
"Бачимо востаннє море. Ми не розуміємо, діти. А дорослі кажуть: ми востаннє бачимо", - досі плаче чоловік. Повернувшись до Криму, він заприсягнувся, що не покине його ніколи. У його домі на свята збирається до ста людей, є окрема кімната для молитви. У теплушці 18 діб їхало 60 людей. "Води нема. Туалета нема. Ніхто ж не брав із собою нічого. Діти, спека. Поки весь ешелон завантажили, темніти почало", - пригадує свідок депортації.
Він варить смачну каву. Жаліється лише, що вода в Криму досі в дефіциті. "Годували всього три рази. Давали два відра баланди і п'ять чи шість буханок. 60 чоловік у нашому вагоні було. Всі вагони з вошами, нікуди не дінешся", - розповідає старенький.Його батьки поховані в Узбекистані. Тато помер молодим від голоду та хвороб. Мама дожила до старості, але на батьківщину повернутися не встигла. Скільки людей утратив кримськотатарський народ під час геноциду – це й досі намагаються порахувати дослідники.
Гульнара Бекірова серед тих істориків, що намагаються порахувати. Офіційна статистика свідчить – знищили 23%. Дослідниця впевнена, що мінімум удвічі більше. Її батько стежив за односельцями з Аджимєнди Керчинського району.
"Він провів статистику по своєму селу. Там померло 37,2% жителів. До 40% цифра", - каже вона. Нащадки депортованих – тепер вимушені переселенці. Серед цих дітей немає таких, чию родину не зачепила б депортація. У національному вбранні в Києві вони співають гімн свого народу. Їх не вивозили в теплушках, вони не заморені голодом, але вдома їм знову загрожує небезпека. І знову вони сумують за своїм Кримом.
"Там море, там наші рідні. Ми сумуємо за Кримом, тому ще це наша батьківщина", - кажуть вони. І тими самими словами, що і їхні предки в депортації, обіцяють – обов'язково повернуть собі своє. Сьогодні в усій Україні згадують жертв геноциду кримськотатарського народу. ТСН.ua вшановує пам'ять жертв та хоче нагадати вам в інфографіці, через що довелося пройти кримським татарам, які й досі продовжують боротьбу за своє існування на окупованому Росією півострові.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Про це йдеться в сюжеті ТСН.
Самі киримли говорять, що тепер їхня історія повторюється вдруге. Але нагадують усім своїм ворогам: кримські татари завжди повертаються додому. Вагон як символ трагедії цілого народу – їх називали "тєплушкамі", сюди заганяли від сорока людей, із яких чверть не доїде до місця призначення. Їх навіть не дозволять поховати. Ще чверть у найближчі кілька місяців помре від холоду, голоду та хвороб. Цілий народ оголосили "ворогом" та "зрадником". Цей злочин не зберігся у відеоархівах – татари самі відтворили історію геноциду в художній стрічці "Хайтарма". У перекладі з кримськотатарської – "повернення".
Щоби вивезти всіх кримських татар, загнавши наче скотину до вагонів, знадобилося дві доби. У виставковому варіанті вагона екскурсовод Олексій пояснює, що нари ставили в три ряди та дуже щільно зачиняли двері.
"Клали два щити, посередині буржуйка. Коли тут знаходяться люди, що вони можуть робити? Лежати, сидіти – все", - розповів він.
Меджит Мамбетов радіє, здається, кожній травинці на городі під Євпаторією. У 84 роки піклується про свої персики та інжири. 72 роки тому в цей самий час 12-річний Меджит плакав у теплушці за сто метрів від моря.
"Бачимо востаннє море. Ми не розуміємо, діти. А дорослі кажуть: ми востаннє бачимо", - досі плаче чоловік. Повернувшись до Криму, він заприсягнувся, що не покине його ніколи. У його домі на свята збирається до ста людей, є окрема кімната для молитви. У теплушці 18 діб їхало 60 людей. "Води нема. Туалета нема. Ніхто ж не брав із собою нічого. Діти, спека. Поки весь ешелон завантажили, темніти почало", - пригадує свідок депортації.
Він варить смачну каву. Жаліється лише, що вода в Криму досі в дефіциті. "Годували всього три рази. Давали два відра баланди і п'ять чи шість буханок. 60 чоловік у нашому вагоні було. Всі вагони з вошами, нікуди не дінешся", - розповідає старенький.Його батьки поховані в Узбекистані. Тато помер молодим від голоду та хвороб. Мама дожила до старості, але на батьківщину повернутися не встигла. Скільки людей утратив кримськотатарський народ під час геноциду – це й досі намагаються порахувати дослідники.
Гульнара Бекірова серед тих істориків, що намагаються порахувати. Офіційна статистика свідчить – знищили 23%. Дослідниця впевнена, що мінімум удвічі більше. Її батько стежив за односельцями з Аджимєнди Керчинського району.
"Він провів статистику по своєму селу. Там померло 37,2% жителів. До 40% цифра", - каже вона. Нащадки депортованих – тепер вимушені переселенці. Серед цих дітей немає таких, чию родину не зачепила б депортація. У національному вбранні в Києві вони співають гімн свого народу. Їх не вивозили в теплушках, вони не заморені голодом, але вдома їм знову загрожує небезпека. І знову вони сумують за своїм Кримом.
"Там море, там наші рідні. Ми сумуємо за Кримом, тому ще це наша батьківщина", - кажуть вони. І тими самими словами, що і їхні предки в депортації, обіцяють – обов'язково повернуть собі своє. Сьогодні в усій Україні згадують жертв геноциду кримськотатарського народу. ТСН.ua вшановує пам'ять жертв та хоче нагадати вам в інфографіці, через що довелося пройти кримським татарам, які й досі продовжують боротьбу за своє існування на окупованому Росією півострові.
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 4
Анонім
Показати IP
18 Травня 2016 23:53
Живіть майбутнім дивіться вперед, робіть добро людям, будьте мудрішими!!! Не згадуйте шо було, не залишайте злість і завість в собі, беріть тільки все добре що е в житті!!!
питання
Показати IP
19 Травня 2016 09:20
Саме цікаве, що коли Крим був ще не анексований, то про це в Україні мало згадували і таких вшанувань не було! Чому???!!!
Вася до питання
Показати IP
19 Травня 2016 10:17
А от саме тому !
Анонім до питання
Показати IP
19 Травня 2016 23:50
Для того що би збільшити ненависть до Росіі, що би люди ішли і вбивали один одного, цього хочуть наші друзі і гроші і зброю дадуть.
«Стійкість людини – стійкість системи»: волиняни взяли участь у форумі ментального здоров’я
Сьогодні 10:08
Сьогодні 10:08
За добу на Волині ліквідували три пожежі
Сьогодні 09:52
Сьогодні 09:52
У Луцькому районі перекинувся трактор, травмувався водій
Сьогодні 09:18
Сьогодні 09:18
У Ростовській області після атаки дронів горить нафтобаза
Сьогодні 08:44
Сьогодні 08:44
«Додому хочеться. Щоб ця війна нарешті закінчилася»: нацгвардієць з Камінь-Каширщини у 18 років став на захист Батьківщини
Сьогодні 08:12
Сьогодні 08:12
На Волині судять чоловіка, який побив лозою колишнього зятя
Сьогодні 07:44
Сьогодні 07:44
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.