3 серпня: події, факти, дні народження

День народження 3 серпня відзначають керівник театру-студії «Гармидер» Руслана Порицька, керівник прес-служби волинської міліції Оксана Блищик (на фото), директор станції юних туристів Ковеля Тамара Хаймик, а також ветерани місцевого самоврядування Ковельщини Сергій Данилюк і Анатолій Новарчук.

Інформаційне агентство Волинські Новини вітає їх зі святом і бажає міцного здоров’я, достатку й удачі. Добрих новин, вдалих рішень і яскравих моментів життя.

А іменини 3 серпня в Івана, Семена, Лідії та Никодима.

Наша хроніка:

Минулого року у цей день на «Бандерштаті» розповіли, чого не вистачає українському опору.

Окрім того, редакція інформувала, що Луценко хотів відновити мільйонні акції протесту. Під час прес-конференції у Луцьку екс-міністр внутрішніх справ розповів, що він вирішив створити «Третю Українську Республіку».

У 2012 році видання публікувало ТОП-20 найздоровіших міст України. Луцьк у двадцятку не потрапив.

А 3 серпня у 2011 році веслувальники з Волині взяли «бронзу» на Чемпіонаті світу. Двоє волинських спортсменів привезли медалі зі змагань з веслування на байдарках і каное серед юніорів.

Народилися:

Цього дня народилися український і російський громадський діяч, меценат, представник відомого старшинсько-дворянського роду Григорій Ґалаґан, радянський актор театру й кіно Вацлав Дворжецький (фільми «Щит і меч», «Листи мертвої людини»), український композитор, хоровий диригент, педагог, автор пісні «Чорнобривці» на слова Миколи Сингаївського Володимир Верменич, український енергетик, колишній заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Сергій Парашин, український політик, російський і радянський тележурналіст, репортер Олександр Невзоров, сербський футболіст Мілан Обрадович, українська штангістка Наталія Скакун, український футболіст Ярослав Ракицький.

Сталося:

1775 — Катерина ІІ видала царський маніфест, який офіційно ліквідував запорізьке козацтво.

Частина запорожців оселилися спочатку на лівому березі Дунаю, а потім турецька адміністрація переселила їх на правий берег. Там вони й прожили до 1820-х років, коли під час чергової російсько-турецької війни вони розділилися і дехто перейшов на бік єдиновірців, а решту – скарав султан.

Інша частина запорожців залишилася в імперії. Багато хто з них не витримав жорстку дисципліну регулярних російських військових частин. Григорій Потьомкін, будучи «головним командиром» й генерал-губернатором Новоросійського краю бачив потребу скористатися їх військовою потугою.

У 1787 році козацькі старшини подали прохання на ім'я імператриці, де висловили бажання служити цариці як робили те раніше. Олександр Суворов, який за наказом імператриці Катерини II організовував військові підрозділи на півдні Росії, зайнявся формуванням нового козацького «Війська вірних запорожців» з колишніх українських козаків й їх нащадків.

1790 року Військо Вірних Запорожців перейменували у 1790 році на Чорноморське козацьке військо. Військо активно задіяли у Російсько-турецькій війні 1787-1792. Після закінчення війни, на знак подяки від Катерини II, їм була виділена територія лівобережної Кубані, яку вони заселили в 1792-93 року. Військо воювало у Кавказькій війні та у інших війнах Московії.

У 1860 року Чорноморське військо об'єднали Хоперським й Кубанським полками - лівобережними полками Кавказького лінійного війська у формоване Кубанське козацьке військо, що збереглося по теперішнього часу.

1904 — Члени англійської експедиції стали першими людьми Заходу, які увійшли до священного міста Лхаса в Тибеті.

За легендами, другий імператор Тибету Сонгцен Гампо (Srong-brtsan Sgam-po) зробив Лхасу своєю столицею. Але документи того часу говорять, що столиця Тибету тоді постійно змінювалась. В центрі міста ще тоді був побудований монастир Джоканг, який і зараз є головним місцем паломництва в Лхасі.

Місто стало рости і процвітати після заснування трьох великих монастирів школи гелуг в результаті діяльності лами Цонкапи та його учнів в XV столітті. Це монастир Генден (Dga'-ldan), Сера (Se-ra) та Дрепунг ('Bras-spung).

Далай-лама V Лобсанг Г'яцо (Blo-bzang-rgya-mtsho) (1617—1682), підкорив Тибет та переніс в Лхасу свій адміністративний центр. Потім він почав будувати палац Потала, будівництво було завершено через кілька років після його смерті. З цього часу Лхаса стала повноцінною політичною столицею Тибету.

Священне місто ламаїзму, було закрите для людей заходу до 1904, коли члени англійської експедиції відвідали місто. Він був приєднаний до іншої частини Тибету Китаєм у 1950-51, духовний глава Далай-лама в 1959 був змушений виїхати після повстання населення проти правління Китаю. Монастирі були зруйновані, а ченці убиті. У 1988 і 1989 демонстрації були розстріляні китайськими військовиками.

2000 — Верховний суд Чилі виніс постанову про позбавлення парламентської недоторканностіАвгусто Піночета.

Це дало змогу пред’явити йому приблизно 300 позовів із приводу масових убивств, викрадень, жорстокого переслідування. Всі вони були відхилені через слабке здоров'я Піночета. На початку 2005 року, коли Піночету було 89 років, Верховний суд Чилі ухвалив залучити колишнього диктатора до суду у справі про вбивство 119 дисидентів в 1975 і повністю виправдав його.

23 листопада 2005 року Піночета посадили під домашній арешт у зв'язку з обвинуваченнями в несплаті податків і підробці документів, а також у зв'язку з обвинуваченнями у приховуванні інформації про свій фінансовий стан.

Подальшому розгляду справи завадила смерть політичного діяча. 3 грудня 2006 року Августо Піночет переніс важкий інфаркт, у той же день через небезпеку для життя над ним був зроблений обряд єлеопомазання й причастя. Помер 10 грудня 2006 року в госпіталі Сантьяго.

Новинка! Якщо ви хочете привітати своїх близьких, рідних чи друзів з днем народження, скористайтесь функцією "Повідом новину". Надсилайте свої вітання та фото іменинників.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---