20 липня: події, факти, дні народження

День народження 20 липня відзначають власний кореспондент газети «Голос України» у Волинській області Микола Якименко та журналістка Наталія Поліщук (на фото).

Окрім того, свято сьогодні - у журналіста Юлії Сільчук. Друзі вітають її і бажають побільше сонця у житті. Нехай кожен новий день буде щедрим на добрих людей, гарні новини і непідробні емоції.



Також, у цей день святкує день народження луцька лялькарка Іванна Ткачук. Друзі та колеги вітають її та бажають міцного здоров’я, щастя, благополуччя, подальших успіхів у будь-яких починаннях, щоденних справах, сміливих планах та сподіваннях.



Інформаційне агентство Волинські Новини вітає їх зі святом і бажає здоров’я, мирного неба і теплого сонця.

Сьогодні у світі відзначають Міжнародний день шахів.

Цього дня за православним календарем іменини відзначають Акакій, Герман, Євдокія, Єфросинія, Лук’ян, Никон, Сергій та Фома.

Наша хроніка:

Рік тому ІА Волинські Новини розповідали як відзначили День селища 20 липня у Ратному.

Два роки тому у цей день редакція розповідала, як лучанин робить зброю. Майже два десятки років власноруч проектує та виготовляє козацьку зброю мешканець обласного центру Волині.

Окрім того, Інформаційне агентство Волинські Новини повідомляло, що на Волині знайшли скарби часів Володимира Великого. На території гімназії №4 Володимира-Волинського під час підготовки приміщення до нового навчального року віднайшли 14 об’єктів.

У 2012 році волинянина відзначили «Червоною зіркою». Орден датований 10-м вересням 1944 року вручили волинському ветерану Великої Вітчизняної війни командиру ракетної дивізії.

20 липня у 2011 році редакція повідомляла, що на волинських дорогах - найбільше ям, але найменше ДТП. Волинські дороги, поряд з Івано-Франківськими, назвали найбезпечнішими в Україні, однак, Волинь лідирує за кількістю ям на автошляхах.

Народилися:

Цього дня народилися грецько-македонський завойовник, організатор і лідер власної імперії Александр Македонський (Великий), італійський поет, один із видатних діячів епохи Відродження Франческо Петрарка, український письменник Василь Кучер («Устим Кармалюк», «Чорноморці»), російський актор, режисер, автор і виконавець пісень, майстер озвучування мультфільмів Олег Анофрієв («Бременські музиканти»), американська кіноактриса російсько-українського походження Наталі Вуд (Наталія Захаренко (Гурдіна), українська балерина Оксана Вікул, російська акторка театру й кіно Людмила Чурсіна («Угрюм-ріка», «Коли дерева були великі»), український політик і управлінець, міністр транспорту і зв'язку у 2004 році Георгій Кирпа, мексиканський і американський рок-музикант, композитор Карлос Сантана, німецький художник та графік Макс Ліберман, австрійський біолог, основоположник генетики Грегор Мендель, український телеведучий, диктор, президент Національної телекомпанії України у 2008-2010 роках Василь Ілащук, український політик і бізнесмен Давид Жванія, українська журналістка Юлія Мостова, український футболіст Євген Селезньов.

Сталося:

1585 — експедиція Джона Девіса досягла південного краю Гренландії, який назвали Землею Запустіння.

Острів відкрив близько 982 р. Ерік Рудий, який заснував колонії на західному березі незабаром після того, як туди переселилися ескімоси з арктичної частини Північної Америки. Християнство запроваджене вікінгами близько 1000 р.

Колонії вікінгів визнали підданство Норвегії, але на початку 15 століття всі зв'язки з Європою припинилися, і до 16 століття колонії вимерли. Ескімоси переселилися на східне узбережжя.

Гренландія з 1775 р. була данською колонією. 1953 р. острів оголошено частиною території Данського Королівства. У квітні 1941 р. посланець Данії у Вашингтоні підписав з американським урядом так звану угоду про оборону Гренландії, після чого США почали створення на території острова військових баз. Із початком холодної війни в США розвинувся геополітичний інтерес до Гренландії, тому 1946 року Сполучені Штати запропонували Данії продати острів за 100 млн. доларів, однак відповіді не отримали. Після вступу Данії до НАТО між Копенгагеном і Вашингтоном у квітні 1951 р. підписано нову угоду, за якою Данія і США зараз здійснюють спільну оборону Ґренландії.

1917 — представники південнослов’янських народів підписали Корфську декларацію про об'єднання в єдину державу — Югославію.

Міжвоєнну добу в історії Югославії характеризували боротьба партій, встановлення монархічної диктатури короля Александра Карагеоргійовича (6 січня 1929 р.), вбивство короля у Марселі (9 жовтня 1934 р.), «березневий путч» (27 березня 1941 року) генерала Д.Сімовіча тощо.

6 квітня 1941 року війська Третього Рейху та його союзників вторглися на територію Югославії. КорольПетар II Карагеоргійович утік з урядом з країни, а військове командування 18 квітня підписало беззастережну капітуляцію. Територію Югославії розподілили між окупантами, а на території колишньої Хорватської бановини (до якої німці пізніше приєднали Боснію й Герцеговину), утворено Хорватську державу, очолену організацією «усташів» і «поґлавніком» Анте Павелічем.

Від середини 1941 р. антинімецьке повстання охопило всю країну. Протягом 1942—1944 рр. у ньому сформувалися дві панівні течії: під проводом воєнного міністра югославського екзильного уряду в Лондоні, полковника Дражі Михайловича, антикомуністичного та монархічного напряму (четники), і Народно-визвольне військо Югославії (НВВЮ) під проводом Йосипа Броз Тіто і комуністичної партії. Визвольна боротьба перетворилася на громадянську війну, яка закінчилася перемогою НВВЮ (9 травня 1945 р.) за підтримки союзників і Червоної армії.

Установчі збори, скликані Народним фронтом (під проводом КПЮ), проголосили (29 листопада 1945 р.) Югославію Федеративною Народною Республікою (ФНРЮ), а 30 січня 1946 р. схвалено конституцію ФНРЮ.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---