2 серпня: події, факти, дні народження

День народження 2 серпня відзначають екс-начальник управління освіти і науки Волинської облдержадміністрації Олександр Хомич (на фото) та активіст громадсько-політичного життя Ковеля Ілля Тітов.

Інформаційне агентство Волинські Новини вітає іменинників та бажає здоров’я, достатку й успіхів у житті. Побільше приємних моментів на щодень, впевнених кроків і хороших людей поряд.

Окрім того, свято сьогодні у активного учасника луцьких ультрас ФК "Волинь", квнщика Іллі Мельничука! Зі святом його вітають рідні, друзі, близькі та знайомі.

За почуття гумору, харизматичність, нетипове бачення світу, уміння в усьому побачити значно більше дякують Іллі ті, хто його знає! З такими як Ти, ми точно переможемо!

Сьогодні також – Міжнародний день голокосту ромів. Окрім того, в Україні відзначають День аеромобільних військ.

А іменини 2 серпня у Іллі, Олексія, Костянтина та Івана.

Наша хроніка:

Два роки тому у цей день редакція інформувала, що парк в обласному центрі Волині перетворюється на джунглі. Тоді, йшлося про те, що парк 900-річчя Луцька вже давно не є ідеальним місцем для проведення вільного часу із сім'єю.

А у 2012 році у Луцьку назвали соціально відповідальні ЗМІ. Низку волинських видань нагородили дипломами «Соціально відповідальне підприємство».

2 серпня у 2011 році редакція розповідала, що на Волині знайшли альтернативу газу. Тоді, одну з найбільших котелень Нововолинська планували перевести на водовугільне паливо.

Народилися:

2 серпня народилися французький архітектор, автор плану міста Вашингтон у США П’єр Ле Енфан, французький скульптор, автор статуї Свободи Фредерік Бартольді, український письменник, есер, член Центральної Ради Кость Буревій (Костянтин Сопляков), молодший із братів-засновників кінокорпорації Warner Brothers Джек Ворнер, радянський кінорежисер Василь Журавльов(«П'ятнадцятирічний капітан», «Людина у цивільному», «Кордон на замку», «Загибель «Орла»), український громадсько-політичний діяч та історик Всеволод Іськів, радянський льотчик-космонавт, «космонавт №5» - перший комсомолець, що побував у космосі Валерій Биковський, німецький футболіст Штефан Еффенберг, український журналіст та редактор Олександр Крамаренко, американський письменник Джеймс Болдуїн, сербський футболіст, колишній захисник київського «Динамо» Горан Гавранчич, український хокеїст Олександр Бобкін.

Сталося:

1887 — Ровелл Ходж запатентував колючий дріт.

Сталевий дріт діаметром 1.6—2.8 мм, з «колючками» (відрізки дроту 1.4—2.5 мм, скручені у формі двох пружин).

Принцип виробництва полягає в навивці шипів між і поверх двох скручених основ колючого дроту. Шипи виготовляються з термічно-необробленого дроту, діаметром 2 мм. Шипи колючого дроту розташовуються із кроком 75 мм. Матеріали: основа — дріт буд. 2.8 мм, термічно оброблена, шипи — дріт будівельний 2,0 мм, термічно необроблений.

Колючий дріт поставляється в мотках на котушці без упакування. У мотку близько 35 — 40кг (400 м).

1914 — У Львові українські політичні партії об'єдналися в Головну українську раду.

Її засновниками були національно-демократична, радикальна, соціал-демократична партії. Програма Головної Української Ради передбачала такі основні завдання: вироблення загального напряму української політики, вирішення національно-політичних справ у зв'язку з війною, виступ у ролі єдиного політичного представника галицьких українців на міжнародному рівні, формування національного війська. Головною політичною вимогою організації було виборення державної самостійності України.

Головна Українська Рада зверталася до уряду Австро-Угорщини, керівних органів Галичини з петиціями, в яких обстоювала інтереси українського народу, зносилася з представниками центральних держав, привертаючи увагу до українського питання як одного з найактуальніших для європейської політики.

4 серпня 1914 Рада прийняла рішення про створення з добровольців української військової організації, що одержала назву Українських січових стрільців.

На початку вересня 1914 у зв'язку з наступом російських військ Головна Українська Рада перебралася до Відня, де проіснувала до травня 1915, коли була перетворена на Загальну Українську Раду.

1989 — Трагедія на Київському головпоштамті, внаслідок якої загинуло 11 людей.

Колони Київського головпоштамту тоді були (і залишаються досі) традиційним місцем зустрічей і побачень у Києві, тож будівельні «ліси», що ними був покритий вхід до пошти, які стали можливою причиною катастрофи, водночас унеможливили набагато більшу кількість жертв, оскільки не дозволяли скупчуватись людям під колонами, шукаючи захист від дощу, який тоді йшов (під колонами був вільний лише прохід до входу - 1, на 5 метрів, решта місця було зайнято будівельними конструкціями).

Одразу після обвалу міліціонери, пожежники та звичайні перехожі (серед яких було немало десантників, що святкували того дня своє свято в центрі Києва) кинулись розбирати завал. Керував рятувальною операцією полковник міліції Володимир Шапошник. З-під завалів було витягнуто 13 тіл, двоє людей були ще живими, їх обох згодом вдалося врятувати, хоча один з них позбувся обох ніг.

Одразу після катастрофи на Майдан Незалежності почали стягуватись десятки тисяч киян, і згодом про те, що відбулось, уже знав весь Київ. Важливим фактором отримання повної інформації громадськістю став розпал задекларованих радянською владою часів гласності, тож майже одразу влада повідомила про трагедію та чесно назвала кількість жертв.

Новинка! Якщо ви хочете привітати своїх близьких, рідних чи друзів з днем народження, скористайтесь функцією "Повідом новину". Надсилайте свої вітання та фото іменинників.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---