19 липня: події, факти, дні народження

День народження 19 липня відзначають головний тренер ФК «Волинь» Віталій Кварцяний, депутат Луцької міської ради Наталія Бунда та депутат Волинської обласної ради Петро Гайдучик.

Інформаційне агентство Волинські Новини вітає їх зі святом і бажає міцного здоров’я і достатку. Нехай кожен день повниться новими здобутками і буде щедрим на приємні моменти.

Наша хроніка:

Два роки тому у цей день редакція розповідала, як луцький художник облаштував історичну виставку на вулиці. Митець Владлен Дроботько презентував виставку світлин, присвячену 69-й річниці визволення Волині від фашистів просто посеред вулиці Лесі Українки.

У 2012 році волинські веслувальники стали першими в Європі. Три комплекти золотих медалей юніорської першості Європи з веслування на байдарках і каное привезли додому з Португалії волиняни.

19 липня у 2011 році Інформаційне агентство Волинські Новини розповідало, як бачать Україну її жителі. В мережі з'явилася карта стереотипів України - з точки зору мешканців різних її регіонів.

Народилися:

Цього дня народилися американський конструктор і промисловець, засновник фірми стрілецької зброї, винахідник револьвера свого імені Семюел Кольт, французький живописець, імпресіоніст Едґар Деґа, український режисер, актор Павло Кудрицький, український політичний і громадський діяч Володимир Чехівський, російський радянський поет-футурист, драматург, графік, редактор журналів Володимир Маяковський, російський актор театру й кіно Олександр Ширвіндт, російський актор театру й кіно Василь Ліванов («Пригоди Шерлока Холмса», голос Крокодила Гени), грузинський актор, співак, сценарист, режисер Вахтанг Кікабідзе, український футболіст і тренер Віктор Носов, український підприємець, мільярдер, колишній секретар Ради нацбезпеки й оборони Віталій Гайдук, український журналіст-теоретик, професор, президент Академії української преси Валерій Іванов, український політик Олександр Голуб, українська актриса Ірина Дорошенко, український боксер-професіонал і політик Віталій Кличко, український футболіст Олександр Радченко, український футболіст Володимир Гоменюк.

Сталося:

1822 — французький вчений Жозеф Ньєпс зробив першу у світі фотографію.

В 1816 почав працювати над отриманням фотографічного зображення. Спочатку використовувалася сіль срібла, що чорніє при контакті з денним світлом. Ньєпс зміг отримати негатив, однак при вивільненні срібної солі з камери знімок дуже почорнів. В подальшому він намагався використовувати мідну, чи вапнякову пластинку покриту асфальтом. Вперше Ньєпс отримує зафіксовані зображення 1822 року - «Накритий стіл».

На жаль, вона не збереглася. Тому першою в історії фотографією вважають «вид з вікна» отриманий ним 1826 року за допомогою камери-обскури на олов'яній пластинці, вкритій тонким шаром асфальту. Експозиція тривала вісім годин на яскравому сонячному світлі.

1926 — Катеринослав було перейменовано в Дніпропетровськ.

Офіційна історія Катеринослава розпочалась у 1776 році, коли було затверджено план будівництва міста на річці Кільчень при її впадінні у ріку Самара. Цей Катеринослав опісля називався Першим (Катеринослав І), Лівобережним, Кільченським. Але незабаром з'ясувалося, що місце для губернського центру було обрано досить невдало: під час весняних і осінніх повеней все заливалося водою, що призводило до спалахів епідемій, а найголовніше — місто було далеко від судноплавного до початку порогів Дніпра.

Це призвело до того, що наказом Катерини II від 22 січня 1784 р. Катеринослав перенесли на правий берег Дніпра на підвищену місцевість. Катеринослав 1 в свою чергу було перейменовано на Новомосковськ.

Катеринослав швидко перетворився на один з найбільших промислових центрів Російської імперії. Місцевий пролетаріат відігравав значну роль у революційному русі на початку ХХ ст.

Після здобуття Україною незалежності на початку 1918 року і проголошення Української Народної Республіки була запропонована назва Січеслав, що нагадувало про козацький характер цього краю, але офіційно міcто залишалося з попередньою назвою — Катеринослав.

1980 — у Москві відкрились XXII Олімпійські ігри.

Ігри ознаменувалися політичним бойкотом з боку США, ФРН, Японії і ще декількох десятків країн, що протестували проти вторгнення радянських військ в Афганістан. І все-таки в змаганнях взяло участь більш шести тисяч спортсменів з 81 країни. Було досягнуто 36 світових і 39 європейських рекордів, 74 рази оновлені олімпійські рекорди.

Країна-господарка Ігор здобула переконливу перемогу в неофіційному командному підрахунку (80 золотих, 69 срібних і 46 бронзових нагород). У скарбничку збірної приніс 3 золоті, 4 срібні і 1 бронзову медаль гімнаст Олександр Дитятин; вперше в історії радянського спорту триразовим чемпіоном у плаванні став Володимир Сальніков; повторив золотий дубль Монреаля фехтувальник Віктор Кровопусков; як і на минулих іграх не було рівних метальнику молота Юрію Сєдих; завдякиОлександрові Старостіну, переможцю в сучасному п'ятиборстві, збірна країни виграла і командну першість. Знову перемога на стаєрських дистанціях дісталася спортсменам африканського континенту -Мірутс Їфтер здобув перемоги на 5 і 10 тисяч метрів.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---