10 цікавих фактів про українську мову. ІНФОГРАФІКА
З нагоди Дня писемності та мови, який відзначали у всій країні і, зокрема, в Луцьку вчора, 9 листопада,
волонтерський рух «Мова - ДНК нації»оприлюднив інфографіку з 10 цікавими фактами про українську мову.
Про це повідомляє Еспресо.TV.
1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
2. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11 .
3. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.
4. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.
5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва "руська мова".
6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".
7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".
8. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
10. Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово "вороги" – "вороженьки".
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
волонтерський рух «Мова - ДНК нації»оприлюднив інфографіку з 10 цікавими фактами про українську мову.
Про це повідомляє Еспресо.TV.
1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
2. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11 .
3. В українській мові, на відміну від решти східнослов’янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.
4. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.
5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва "руська мова".
6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".
7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".
8. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
10. Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово "вороги" – "вороженьки".
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Коментарів: 5
Анонім
Показати IP
10 Листопада 2015 09:45
"1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів." - АС Пушкин имел словарный запас,
равный 21 тысяче уникальных слов, при общем их количестве в 300 тысяч.
Штефан, Луцьк
Показати IP
10 Листопада 2015 10:02
Дякую, "ВН"! Прекрасна публікація. Не для посередніх мізків. :)))
Аноніму
Показати IP
10 Листопада 2015 12:33
Нє гоні. Заглянь в словник Ожегова, який, до речі, в першій редакції називався "Словарь велікарусскаго наречія", тобто навіть не "языка". По-друге, почитай шкільні підручники, в яких ще за СРСР писали, що Пушкін свої твори складав французькою, тобто рідною собі мовою, а потім перекладав їх на російську. По-третє, з тих самих підручників. всі сюжети АС Пушкін запозичив або з французької літератури, або фіно-угорського фольклору, увівши до своєї російської мови чимало іншомовних слів з зазначених джерел. А ще є чимало досліджень, за якими найближчою до української мови, після білоруської, є мова лужицьких сербів, які споконвіку живуть на території сучасної східної Німеччини.
Анонім до Аноніму
Показати IP
10 Листопада 2015 14:59
Название "Словарь великорусского наречия" подчеркивает тот факт, что во время его составления нынешние украинский и белорусский языки всеми рассматривались как наречия одного единого языка - русского, т.е. на великорусском, малороссийском и белорусском наречиях разговаривал единый народ.
Штефан, Луцьк до Анонім
Показати IP
10 Листопада 2015 18:18
Чому панове, т. зв. росіяни, кажуть - "яловые сапоги", а не "говяжие". Ви пане "анонім" і є саме отой "говяжий сапог". В Московію, цебто у Залісся, культуру принесли саме українці. Угро-фінські племена прийняли нашу мову, сільське господарство у вигляді тваринництва і землеробства. Будівництво, видобування корисних копалин, виплавку металу із "рижи". Саме так по- московськи звучало б слово "руда". І тому подібне.
«Воду пив з річки, а їсти не було»: військовий з Волині, який втратив на війні руку й обидві ноги, 14 днів чекав на евакуацію
Сьогодні 19:31
Сьогодні 19:31
Один зі злочинів не визнали: у Луцьку двох чоловіків судять за шахрайство та крадіжку
Сьогодні 18:34
Сьогодні 18:34
Вогонь пошкодив речі: у Луцьку горіла квартира
Сьогодні 18:06
Сьогодні 18:06
Земельні реформи у селах Горохівщини 1920-1930-х років
Сьогодні 15:49
Сьогодні 15:49
Додати коментар:
УВАГА! Користувач www.volynnews.com має розуміти, що коментування на сайті створені аж ніяк не для політичного піару чи антипіару, зведення особистих рахунків, комерційної реклами, образ, безпідставних звинувачень та інших некоректних і негідних речей. Утім коментарі – це не редакційні матеріали, не мають попередньої модерації, суб’єктивні повідомлення і можуть містити недостовірну інформацію.