1 серпня: події, факти, дні народження

День народження 1 серпня відзначають власник ресторану «Корона Вітовта» Ігор Тимощук, завідувач відділення ургентної хірургії Луцької міської клінічної лікарні, заслужений лікар України Євген Комарницький (на фото), краєзнавець, головний хранитель Волинського краєзнавчого музею Наталія Пушкар, журналістка Віра Шевчук, ветеран освіти Ковельщини Леонід Шевчук та активіст громадсько-політичного життя Ковельського району Володимир Шпік.

Також у цей день святкує день народження наш земляк, гітарист гурту «Бумбокс» Андрій «Муха» Самойло. Хай підтримують та надихають рідні люди, розуміють та допомагають колеги, минають негаразди та непорозуміння.

Крім того, день народження сьогодні у юриста з Волині Ольги Таращук.

Інформаційне агентство Волинські Новини вітає їх та бажає здоров’я, довголіття, благополуччя. Легких стартів і впевнених перемог, теплого сонця і мирного неба.

Сьогодні іменини у Дмитра, Євгенія, Романа та Степана.

Також сьогодні розпочинається Всесвітній тиждень підтримки грудного вигодовування. Він проводиться, починаючи з 1 серпня, адже цього дня в 1990 році прийняли Декларацію про захист, заохочення та підтримку грудного вигодовування.

Наша хроніка:

Два роки тому у цей день Інформаційне агентство Волинські Новини показало фото з різних частин світу. Світлини луцького фотографа, зроблені на різних континентах, експонували у одній із творчих кав’ярень міста.

Окрім того, 98% водіїв не знають, що зображено в них на панелі. У сучасних автомобілях все більше значків на дошці приладів і водії їх просто не знають.

Того ж дня редакція розповідала, де «пропагують фашизм і б'ють москалів». Основні міфи про «Бандерштат» назвало Інформаційне агентство Волинські Новини.

А у 2011 році визначили кращих журналістів-спортсменів Волині. Переможцем VІІІ обласної спартакіади серед працівників ЗМІ стала команда працівники луцької районної газети «Слава праці».

Народилися:

Цього дня народилися французький науковець, біолог, творець еволюційної теорії, попередник Чарльза Дарвіна Жан Батіст Ламарк, американський письменник Герман Мелвілл («Мобі Дік»), український політичний та церковний діяч, ідеолог УАПЦ, голова Ради Мiнiстрiв УНР Володимир Чеховський, радянська телеведуча, диктор телебачення, яка вела програми «У гостях у казки», «Добраніч, малята!», Валентина Леонтьєва, французький модельєр Ів Сен-Лоран, латиський актор театру й кіно Івар Калниньш, український політичний діяч, перший секретар ЦК КПУ, народний депутат Петро Симоненко, український громадський діяч, багаторічний президент Фонду «Демократичні ініціативи», учасник дисидентського руху Ілько Кучерів, англійський рок-музикант, вокаліст групи Def Leppard Джо Елліот, американський кінорежисер, володар «Оскара» за фільм «Краса по-американськи» Семюел (Сем) Мендес, півзахисник мюнхенської «Баварії» та збірної Німеччини з футболу Бастіан Швайнштайгер.

Сталося:

1923 — Постанова ВУЦВК i РНК УРСР про українізацію.

Українізація весь час зустрічала ворожий опір російських великодержавних шовіністів в Україні, підтримуваних московською й ленінградською пресою й особливо наполегливими україножерами на високих посадах (Ю. Ларін, В. Ваганян й ін.). Та й більшість КП(б)У була байдужа, а то й ворожа до українізації, тільки «тоненька плівка українців-комуністів плавала на поверхні бурхливого потоку культурного українського відродження»; особливо активними у запровадженні українізації були колишні боротьбисти М. Хвильовий та М. Скрипник з їхніми послідовниками.

Велику роль у здійсненні українізації відіграли українці із західноукраїнських земель, які залишилися в УССР після поразки української революції 1917—1920 років, або приїхали (переважно з Галичини) пізніше.

Москва пильно стежила за процесом культурного відродження України і, боячись зміцнення тенденцій до її усамостійнення, почала гальмувати українізацію уже на самих її початках: лист 1926 Й. Сталіна до Л. Кагановича з попередженням проти ухилу М. Хвильового, який кинув гасло «геть від Москви» і жадав повної українізації пролетаріату; того ж року усунення О. Шумського з України; 1928—1929 ліквідація літературних організацій ВАПЛІТЕ і Ланка-МАРС, пізніше журнал «Літературний ярмарок» і «Пролітфронт», переслідування неокласиків; ліквідація УАПЦ, розгром Української Академії Наук; заслання М. Грушевського до Москви (1931) тощо.

Остаточно українізація була припинена з призначенням у січні 1933 П. Постишева секретарем ЦК КП(б)У. Протягом 1933—1934 у постишевському терорі більшість діячів українізації були ліквідовані або заподіяли собі смерть (М. Хвильовий, М. Скрипник й ін.), і відтоді неофіційно почалася русифікація, яка особливого прискорення набрала по Другій світовій війні.

1944 — Почалося повстання у Варшаві.

Повстання розпочалося в межах операції «Бужа» - плану загальнонаціонального захоплення влади в країні перед радянським наступом. Основною метою повсталих було витіснення німецьких окупантів з міста і підтримка подальшої боротьби проти гітлерівської коаліції. Побічним політичним завданням було прагнення звільнити Варшаву до підходу радянських військ, щоб підкреслити незалежність польської держави, привести до влади підпільний уряд у вигнанні і не допустити насадження Радянською владою Польського комітету національного визволення.

Спочатку полякам вдалося взяти під свій контроль більшу частину центру Варшави, та подальші події розвивалися не на користь повсталих і до сих пір є предметом суперечок. Радянський наступ зупинився, а радіозв'язок з повсталими військовики не підтримували. Інтенсивні вуличні бої між поляками і німцями продовжилися. 14 вересня 1944 року 1-я армія Війська Польського закріпилася на східному березі Вісли, зробила невдалу спробу форсувати річку, щоб допомогти повстанцям, але тільки 1200 людина змогла перебратися на західний берег.

2010 — вступила в дію Конвенція про касетні боєприпаси.

Касетні боєприпаси (КБ) мають особливі характеристики, які обумовлюють їхню смертельну небезпеку для мирного населення. Ця зброя найчастіше доставляється з повітря або за допомогою гармат, вивільняє велику кількість вибухонебезпечних суббоєприпасів, які розсіюються по значній за площею територією. Це тягне за собою велику кількість жертв серед мирних жителів, особливо коли ця зброя використовується в населених районах.

Крім цього, багато снарядів не вибухають належним чином, на довгі роки залишаються в землі, що веде до зараженості територій. Багато тисяч мирних громадян трагічно загинули і отримали поранення в результаті вибухів не розірваних боєприпасів. Супротивники цього виду зброї вказують, що 98% втрат від неї становлять цивільні особи, причому майже третина з них — діти.

Новинка! Якщо ви хочете привітати своїх близьких, рідних чи друзів з днем народження, скористайтесь функцією "Повідом новину". Надсилайте свої вітання та фото іменинників.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---