У 13 областях України не вистачає коштів на зарплату освітянам

Кредиторська заборгованість з виплат заробітної плати педагогічним працівникам загальноосвітніх закладів України станом на 1 січня 2019 року очікується у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Київській, Львівській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській областях та у м.Києві. Аби забезпечити ці витрати не вистачає 1 мільярд 28 тис. грн.

Про це повідомило Міністерство освіти і науки України у відповіді на звернення народного депутата від УКРОПу Ірини Констанкевич, інформують у прес-службі нардепа.

Згідно із відповіддю МОН, у Києві заборгованість очікується 472 млн 211 тис. грн (46 % від усієї суми), у містах обласного значення – 355 млн 750 тис. грн (35 % від суми боргу), у районах – 103 млн 960 тис. грн, у об’єднаних територіальних громадах – 9 млн 619 тис. грн (9 %).

Міністерство зазначає, що з метою недопущення виникнення кредиторської заборгованості органи місцевої влади вживають відповідні заходи, серед яких – закриття або реорганізація малокомплектних шкіл, скорочення ставок педагогічних працівників, скорочення надбавок та доплат, які виплачуються у граничному розмірі, припинення (скорочення) стимулюючих надбавок та грошової винагороди.

За офіційними даними, середня заробітна плата українського вчителя – 7400 грн. Проте молоді педагоги отримують майже удвічі менше – 4500 грн. У 2019 році заробітні плати педагогам підвищувати не планують. Головна причина – відсутність коштів у бюджеті.

Нагадаємо, ще у грудні минулого року освітній комітет підтримав три законодавчі ініціативи УКРОПу, які стосуються оплати праці молодих педагогів та фінансування підготовки фахівців. Тоді укропівці також звертали увагу на суперечності щодо розміру зарплати педагогам, які помітили в Законі «Про освіту». Вони наполягали на тому, аби розмір зарплати педагогів і в тілі закону, і в Прикінцевих положеннях визначався однаково. Даний законопроект був схвалений освітнім Комітетом ще наприкінці 2017 року, у жовтні цього року – Комітетом Верховної Ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

«В Україні стартувала освітня реформа, впроваджується Нова українська школа. Освіта повинна бути у пріоритеті, а зарплата молодих педагогів залишилася на низькому рівні», – зауважує Ірина Констанкевич.

Нардеп пояснила, що стаття № 61 Закону «Про освіту» передбачає нарахування посадового окладу педагогічним працівникам найнижчої кваліфікаційної категорії на рівні трьох мінімальних зарплат, а це понад одинадцять тисяч гривень. Втім, у розділі 12 Перехідних положень законодавці прописали зовсім іншу норму. Згідно з нею, до 2023 року молодим педагогам нараховуватимуть платню, що дорівнює чотирьом прожитковим мінімумам, а це трохи більше семи тисяч гривень.

Читати ще: «Припиніть імітувати підтримку науки»: відомий фізик про фонд Порошенка

«Базовим є закон «Про освіту», і він не виконується. При мінімально гарантованих 7% від ВВП, згідно із законом «Про освіту», на фінансування галузі освіти у державному бюджеті на 2019 рік передбачити лише 6, 13%. При ухваленні державного бюджету у другому читанні освітню субвенцію місцевим бюджетам зменшили на 1 млрд 356 млн грн. Натомість на, так званий, новостворений і нікому не підконтрольний фонд Президента у бюджеті передбачили 1 млрд грн», – зазначила Ірина Констанкевич.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---