23 серпня: події, факти, дні народження

День народження 23 серпня відзначають журналісти Віталій Клімчук та Наталія Дмитрієва, перекладач, письменник, редактор Віктор Яручик (на фото) та відома волинська художниця, член НСХУ Оксана Ядчук-Мачинська.

Інформаційне агентство Волинські Новини вітає їх та бажає здоров’я, успіхів і достатку. Мирного неба, добрих людей поряд і позитивних емоцій.

Також сьогодні в Україні відзначають День Державного прапора, а у світі – Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації.

Іменини за православним календарем сьогодні святкують В’ячеслав, Лаврентій та Роман.

Якщо ви хочете привітати своїх близьких, рідних чи друзів з днем народження, скористайтесь функцією «Повідом новину». Надсилайте свої вітання та фото іменинників.

Наша хроніка:

Минулого року 23 серпня луцькі пам'ятники одягнули у вишиванки. Пам’ятники Лесі Українці, Тарасу Шевченку та Михайлу Грушевському вбрали у вишиванки в рамках акції заради єднання українців.

2013 року в цей день видання інформувало, як посол США заспівав «Червону руту». Так Джефрі Пайятт привітав Україну з Днем Незалежності українською мовою.

У 2011 році редакція розповідала, скільки героїв з'явилося за роки незалежності в Україні. Тоді повідомлялося, що з часу запровадження звання «Герой України» з 1998 року нагородили 255 осіб, із них 27 посмертно.

А 23 серпня у 2010 році видання писало про Гіннес-шоу у Луцьку. Тоді з'ясувалося, що найдовші 40-сантиметрові вуса у Луцьку носить священик, найвища лучанка – двометрова фізкультурниця, а звання «Луцький Тарзан» за найдовше волосся дістав танцюрист.

Народилися:

Цього дня народилися українська партійна та державна діячка, секретар із внутрішніх справ у більшовицькому уряді України Євгенія Бош, український мультиплікаційний режисер Давид Черкаський («Пригоди капітана Врунгеля», «Лікар Айболить», «Острів скарбів»), український політик, у 2002-2006 роках голова Верховної Ради Криму Борис Дейч, український політик, прем'єр-міністр України у 2005-2006 роках Юрій Єхануров, чеченський релігійний і державний діяч, президент Чечні у 2003-2004 роках Ахмад Кадиров.

Сталося:

1975 — відкриття Харківського метрополітену

15 липня 1968 року на вулиці Слов'янській, неподалік від Південного вокзалу, був закладений перший ствол. 23 серпня, в день 25-річчя визволення Харкова від німецько-фашистських загарбників, розпочаті гірничі роботи на станції метро «Радянська». До кінця грудня 1968 року на будівництві Харківського метрополітену був освоєний перший мільйон карбованців.

Наприкінці лютого 1969 року прохідники вийшли на трасу лівого перегінного тунелю між станціями «Радянська» та «Проспект Гагаріна». 11 серпня розпочав працювати перший на Харківському Метробуді прохідницький щит. У серпні 1969 року приступили до будівництва односклепінної станції «Центральний ринок». Великою подією була перша збійка, здійснена 10 квітня 1970: прокладений в обводнених ґрунтах від Подільського мосту лівий перегінний тунель зістикувався з тунелем станції «Радянська». У жовтні 1970 року було організовано управління будівництва Харківметробуд, до складу якого увійшли два будівельно-монтажних управління, переведений із Середньої Азії будівельно-монтажний поїзд, завод залізобетонних конструкцій, автобаза, контора експлуатації, прокату і ремонту устаткування.

Перший пробний метропоїзд пройшов по трасі ввечері 30 липня 1975 року, а 21 серпня Державна комісія підписала акт про прийняття в експлуатацію першої ділянки першої черги Харківського метро з оцінкою «відмінно». Обсяги робіт, виконані на будівництві першої дільниці, характеризують наступні цифри: прокладено більше 23 кілометрів тунелів, збудовано 8 підземних станцій трьох різних типів, розроблено понад 1,3 мільйона кубометрів ґрунту, укладені близько 190 000 кубометрів монолітного та збірного залізобетону, 31 000 квадратних метрів мармуру і граніту. Будівництво першої ділянки велося в складних гідрогеологічних умовах: 6 станцій та 7 кілометрів перегонів побудовані в пливунах та інших обводнених ґрунтах, тунелі прокладені під двома річками, густонаселеними міськими кварталами, магістралями з інтенсивним рухом транспорту.

22 серпня 1975 року на станції «Московський проспект» відбувся багатолюдний мітинг, на якому начальник Харківметробуду Г.О.Братчун передав символічний ключ від підземної магістралі першому начальнику Харківського метрополітену М.Я. Безсонову, а 23 серпня, в день 32-річниці визволення Харкова від німецько-фашистських загарбників, розчинились двepi метрополітену для городян. У цей день метрополітен перевіз пepшi 413 тисяч пасажирів.

23 серпня 1975 року було відкрито першу чергу Харківського метрополітену — ділянку Свердловсько-Заводської лінії (нині «Холодногірсько-Заводська») завдовжки 9,8 км з вісьмома станціями від «Вулиця Свердлова» (нині станція «Холодна гора») до «Московський проспект».

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---