19 жовтня: події, факти, дні народження

Сьогодні день народження відзначає депутат Волинської обласної ради Іван Смітюх (на фото), головний редактор газети «Волинь-нова» Олександр Згоранець та американський актор і режисер, який народився на Волині, Святослав Новицький.

Інформаційне агентство Волинські Новини вітає іменників зі святом і бажає міцного здоров’я, благополуччя та успіхів у всіх починаннях. Ясного неба і добрих новин.

Окрім того, працівники комітету по фізичній культурі та спорту Луцької міської ради вітають колишнього голову комітету, заслуженого працівника фізичної культури України Володимира Тонконога з днем народження. Бажають йому миру і світлої долі, невичерпної енергії та наснаги, віри і здійснення мрій.

Якщо ви хочете привітати своїх близьких, рідних чи друзів з днем народження, скористайтесь функцією «Повідом новину». Надсилайте свої вітання та фото іменинників.

Наша хроніка:

Торік 19 жовтня у Луцьку презентували «небезпечну книгу». Книга Ганса фон Даха «Тотальний опір» є прийдешньою небезпекою для кожного окупанта, адже вчить, як ефективно організувати підпільний опір.

Окрім того, в цей день редакція повідомляла, що на Волині представили картини з філософським змістом. У Нововолинському міському історичному музеї відбулося відкриття виставки з цікавою назвою "У шухляді часу купкою листи”.

У 2013 році фільм луцького режисера підкорив Полтаву. Стрічку «З глибини сивих віків» відзначили під час екологічного фестивалю кіно «Полтава-Док».

У 2012 році видання розповідало про художницю, яка створила авто з оголених людських тіл. Емма Хак розмалювала 12 чоловіків та 5 жінок у синій, білий, чорний та сріблястий кольори, перед тим як скласти їх у форму автомобіля.

Також у цей день редакція писала найцікавіші факти про Велику Британію. Детальніше читайте тут.

А 2008 у Луцьку встановили світовий рекорд з віджимання від підлоги.

Народилися:

Цього дня народилися винахідник кінематографу Огюст Люм'єр, кобзар Петро Гузь, український художник Сергій Васильківський, український археолог Ігор Свєшніков, радянський піаніст Еміль Гілельс, український живописець Федір Манайло, політичний і громадський діяч УНР Микола Порш, заслужений художник України Євген Безніско, шведський футболіст, легенда італійського «Мілану» Гуннар Нордаль, український економіст та громадський діяч Богдан Гаврилишин, мексиканська актриса, співачка і телеведуча Вероніка Кастро, український кінооператор Петро Єлізаров, український громадський діяч Володимир Чемерис, американський боксер-професіонал Евандер Холіфілд, головний тренер молодіжного складу київського «Динамо» (Київ), легенда клубу Олександр Хацкевич, українська веслувальниця, призер Олімпійських ігор Тетяна Теклян-Семикіна, фінський автогонщик, пілот Формули-1 Хейкі Ковалайнен, український гімнаст, бронзовий призер Олімпійських ігор Ігор Радівілов.

Сталося:

1097 — під час Любецького з'їзду затверджено поділ Русі на удільні князівства.

З'їзд князів Київської Русі відбувся з метою домовитися про припинення міжусобиць і об'єднання для боротьби проти половців, які плюндрували руські землі. Учасниками з'їзду були великий князь київський Святополк Ізяславич, переяславський князь Володимир Мономах, смоленський князь Давид Святославич, чернігівський князь Олег Святославич, володимиро-волинський князь Давид Ігоревич, теребовльський князь Василько Ростиславич.

У Любечі князі домовились про припинення міжусобних війн і проголосили засаду вотчинності, на підставі якої кожний князь мав володіти тими землями, що ними володів його батько, і зобов'язувався не зазіхати на володіння інших князів. Святополк Ізяславич як старший отримав Київ з Туровом і Пінськом та титул великого князя; Володимир Мономах — Переяславське князівство і Суздальсько-Ростовську землю; Олег і Давид Святославичі — Чернігів і Сіверську землю, Рязань і Тмутаракань; Давид Ігорович — Володимир-Волинський з Луцьком; Василько Ростиславович (з братом Володарем) — Теребовлю, Червен і Перемишль.

Любецький з'їзд формально зафіксував перетворення одної суцільної держави на своєрідну конфедерацію напівнезалежних держав, які для полагодження спільних справ скликали княжі з'їзди. Любецький з'їзд вирішив також відбути спільний похід проти половців. Постанови з'їзду було закріплено спільною присягою присутніх князів.

Однак з'їзд не зміг припинити княжі міжусобиці. Вони знову почалися одразу ж після його закінчення. Осліплення володимирським князем Давидом Ігоровичем зі згоди Святополка теребовлянського князя Василька Ростиславича привело до нової міжусобної війни. Для її припинення Володимир Мономах скликав Витечівський з'їзд 1100.

1947 - почалося (19-21 жовтня) масове (близько 150 тисяч осіб) вивезення українців на Сибір.

Слід сказати, що у період з 1944 року по 1945 рік між радянськими військами та Українською повстанською армією щодня у Західній Україні відбувалося до 500 сутичок. Після завершення Великої Вітчизняної війни, московське керівництво зосередилося на боротьбі із повстанським рухом. Протягом січня-квітня 1946 року наслідками каральних операцій підрозділів НКВС стала загибель близько 40% повстанців.

Перебіг національно-визвольної боротьби на західноукраїнських землях характеризувався умовами жорсткої інформаційної блокади. Радянським партійно-пропагандистським апаратом та засобами масової інформації свідомо створювався образ «українського буржуазного націоналіста» − ворога. При цьому повідомлялося про різноманітні жорстокості, які вчинили члени ОУН-УПА. Що ж стосується тих методів, які застосовувалися радянськими спецслужбами − катування цивільного населення, перевдягнення у форму повстанців з провокаційною метою, грабежі, мародерство, масові депортації, знищення населених пунктів (причому, достатньо часто разом з мешканцями) та інших, − вони замовчувалися.

Усього за період з осені 1944 року по 1951 рік з території Західної України до Сибіру, на Північ, у Казахстан та на Далекий Схід було насильно вивезено більш ніж 203 тисяч осіб, які владою вважалися «підсобниками» ОУН-УПА та членами сімей «бандерівців».

1987 — «Чорний понеділок», біржовий крах 1987 року.

Ця подія торкнулася не тільки США, а швидко поширилася по всьому світу. Так, фондові біржі Австралії втратили до кінця жовтня 41,8%, Канади - 22,5%, Гонконгу - 45,8%, Великобританії - 26,4%.

При цьому катастрофі не передували жодні важливі новини або події, а видимих причин для обвалу не було. Ця подія поставила під сумнів багато важливих теорій, що лежать в основі сучасної економічної науки: теорію раціональної поведінки людини, теорію ринкової рівноваги та гіпотезу ефективного ринку.

Деякий час після краху торгівля на світових фондових ринках була обмежена, оскільки обчислювальна техніка того часу не справлялася з величезною кількістю замовлень, що надходили. Це обмеження торгівлі дозволило Федеральній резервній системі та центральним банкам інших країн вжити заходів щодо стримування поширення світової фінансової кризи.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---