1 жовтня: події, факти, дні народження

День народження 1 жовтня відзначають начальник Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою Павло Боснюк, депутат Луцької міської ради, член депутатської групи «Новий Луцьк» Тарас Бас (на фото), голова громадської організації «Спілка Власників Зброї Волині» Ігор Алексєєв та директор ТзОВ «Торгово-промислова компанія «Контакт-Зварювання» Володимир Горбачук.

Інформаційне агентство Волинські Новини вітає їх та бажає міцного здоров’я, миру та щедрих дарунків долі. Нехай кожен день приносить лише гарні новини і впевнені перемоги.

Сьогодні – Міжнародний день людей похилого віку та Міжнародний день музики.

Якщо ви хочете привітати своїх близьких, рідних чи друзів з днем народження, скористайтесь функцією «Повідом новину». Надсилайте свої вітання та фото іменинників.

Наша хроніка:

Минулого року 1 жовтня у Луцьку відбувся прем’єрний показ фільму «Салдатики». Аналогію між подіями початку 20-го століття та революцією на Майдані провели творці фільму, знятого за оповіданням Володимира Винниченка.

Також видання повідомляло про те, що над Луцьком літає власноруч змайстрований «малюк». Унікальну можливість відчути себе птахом і переконатися, що народжений без крил таки літає, уже протягом декількох років дарують волинянам сміливці із Луцького аероклубу «Крила Волині», а з організацією польотів допомагають хоробрі молодики із Організації Волинських Авіалюбителів «ОВАЛ».

2013 року в цей день редакція розповідала, що знають про «Луцьку» область мешканці столиці. Усього дві області в Україні, назва центру яких не збігається, власне, з назвою краю. Волинська - одна з них. Виявляється, її часто називають Луцькою, або, гірше того, стверджують, що обласний центр цього регіону - «Волинь».

Окрім того, видання розповідало, як волинянка стала абсолютною чемпіонкою з України. Детальніше про це читайте тут.

А у 2011 році лучанам пропонували обереги за пожертви. У такий спосіб волинян закликали допомогти вихованцям Волинського обласного спеціалізованого будинку дитини, купивши на благодійній виставці-продажі картину, розписану склянку чи оригінальну сумку ручної роботи.

Народилися:

Цього дня народилися український політик, народний депутат кількох скликань, колишній міністр праці та соціальної політики України Михайло Папієв, український актор Олег Драч, українська співачка Лілія Коструба, український борець греко-римського стилю Олександр Хвощ, нападник збірної Чорногорії та клубу «Ювентус» Мірко Вучинич, американський авіаконструктор та авіапромисловець Вільям Боїнг, український письменник Валер'ян Поліщук, американський піаніст-віртуоз українсько-єврейського походження Володимир Горовиць, російський історик-етнолог, філософ, поет, перекладач Лев Гумільов, 39-й президент США Джиммі (Джеймс) Картер.

Сталося:

1648 — козацькі полки захопили фортецю Кодак на Запоріжжі.

Збудована польським урядом у липні 1635 з метою ізолювати Запоріжжя і Дон від України, перекрити вихід до Чорного моря і перешкодити втечі селян на Запорозьку Січ. «Ключем до Запоріжжя» називали фортецю сучасники. Кодак будувався під керівництвом французького інженера де Боплана. На побудову сейм асигнував 100 тисяч польських злотих. Залога фортеці складалася з двохсот німецьких найманців-драгунів на чолі з французьким офіцером Ж. Маріоном.

У серпні 1635 запорожці під проводом гетьмана І. Сулими зруйнували Кодацьку фортецю, Маріона було страчено. Відбудована була німецьким інженером Ф. Геткантом 1639, її розміри збільшилися майже втричі, були побудовані католицький костел і монастир, православна церква, а польська залога збільшена до 600 найманців. Вогневу міць посилили артилерією, а також встановили за 3 кілометри величезну сторожову вежу. Губернатором Кодака став шляхтич Ян Жолтовський, а комендантом — А. Конецпольський, племінник коронного гетьмана С. Конецпольського.

1 жовтня 1648 Кодак був взятий за наказом Б. Хмельницького (який за переказом влучно висловився на адресу цієї фортеці: «Manu facta manu distruo» («руками створене руками і руйнується»)) козацьким загоном під командуванням полковника М. Нестеренка (за іншою версією — полковника Ніжинського полку П. Шумейка) і перетворений на опорний пункт українського війська.

За гетьмана І.Мазепи Кодак був сторожовим постом супроти Січі. У 1711 за умовами Прутського мирного договору разом з іншими фортецями на півдні України був зруйнований. У 1734-75 Кодак — козацька слобода, центр Кодацької паланки (див. Паланка). У кін. XVIII ст. Кодак перейменовано на с. Старі Кодаки (тепер у межах м. Дніпропетровська) і тут оселилося багато запорожців, після зруйнування Нової Січі. Руїни Кодака збереглися до наших днів.

1910 року за ініціативою Д. Яворницького на місті фортеці встановлено пам'ятний знак.

Зараз громадськістю міста Дніпропетровськ обговорюється перенайменування міста в Кодак. Наводяться дані про стародавність назви Кодак, або Кайдаки. Назва не була вигадана польськими загарбниками, але була взята ними вже існуюча назва степовиків, яка може сягати праукраїнського, кіммерійського, скитського, половецького і княжого минулого України. Противники кажуть про неприпустимість «польської», невраховуючи те що назва існувала до Речі Посполитої і наполягають на назві Січеслав.

1929 — численні арешти в Україні членів вигаданої сталінцями Спілки Визволення України (СВУ), початок масового винищення української інтелiгенцiї.

Це міфічна антирадянська організація, вигадана ОДПУ СРСР для судового процесу з дискредитації української наукової інтелігенції. З СВУ часів Першої світової війни ця організація ніяких зв'язків не мала — чекісти просто використовували стару назву.

Під час судового процесу в 1930 році над «членами» СВУ було репресовано 474 особи. До найвищої міри покарання були засуджені 15, засуджені до різних термінів ув'язнення — 192, вислані за межі України — 87, умовно засуджені — 3, звільнені від покарання — 124 особи.

Серед репресованих — Сергій Єфремов, Михайло Слабченко, Йосип Гермайзе.

1931 — став до ладу і випустив перший трактор Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе.

Перші креслення об'єктів майбутнього гіганту тракторобудування були зроблені на початку травня 1930 року, відразу ж розпочались будівельні роботи. Загалом Харківський тракторний завод був збудований і змонтований всього за п'ятнадцять місяців. 1 жовтня 1931 року о 13 годин і 5 хвилин під урочисті звуки гімну та вітальні вигуки з механоскладального цеху виїхав яскраво-червоний трактор,- первісток українського тракторобудування СХТЗ 15-30.

Через 10 хвилин з конвеєру зійшов другий трактор. Харківський тракторний приступив до роботи. Першою моделлю стала машина СХТЗ 15-30. Цей трактор був розроблений на основі конструкції одного з найкращих тракторів того часу «Інтернешнл 15/30» який випускався американською компанією «International Harvester».

Слідуючим результатом роботи харківських тракторобудівників стала машина СХТЗ-НАТІ IТА, яка випускалась з 1937 по 1949 рік. При розробці за основу була взята конструкція Сталінградського тракторного заводу і НАТІ. Про що говорять літери в назві. Потужність цього трактора складала 52 кінських сили, тобто вдвічі більше, ніж у колісних, які мали двигун потужністю 30 к.с. Ця гусенична машина витрачала менше пального для обробітку одного гектара на 25 відсотків ніж її попередники.

Безсумнівною перевагою нового гусеничного трактора була можливість використовувати його в найрізноманітніших природних умовах, у всіх місцях де потрібна була висока прохідність. Також ця машина випускалась під час евакуації в роки воєнного лихоліття в місті Рубцовську Алтайського краю, де завдяки харківським тракторобудівникам пізніше з'явився Алтайський тракторний завод. Тієї ж пори були створені експериментальні тракторні дизель-двигуни, які працювали на солярному маслі.

---

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу

---